Что такое findslide.org?

FindSlide.org - это сайт презентаций, докладов, шаблонов в формате PowerPoint.


Для правообладателей

Обратная связь

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Яндекс.Метрика

Презентация на тему Газета Батьківщина (1879-1896)

Передісторія газети: Розвиток народовської журналістики 19ст. залежав від політичних подій, які відбувалися в Австрії. У 1860 році проголошено нову конституцію, яка мала напрямок парламентаризму. Галичина дістала автономію з власним сеймом. Українці мали поважне місце в опозиції (49
Газета «Батьківщина»  (1879-1896) Передісторія газети:	Розвиток народовської журналістики 19ст. залежав від політичних подій, які відбувалися в Історія заснування газети:	1 жовтня 1879 року у Львові виходить перше число газети Юліан Романчук (1842-1932) – активний діяч українського табору. Він був послом до У «Батьківщині» друкувалися:Ю. ФедьковичК. УстияновичВ. ШашкевичА. ЧайковськийС. КовалеваП. Думка 	Газета вміщувала переклади Найпопулярнішими журналістами газети «Батьківщина» стали Антін Дольницький (1853-1954) та Михайло Дорундяк (1857-1908). А. Дольницький у газеті «Батьківщина» виступав під псевдонімом «Харко Таран» або «Х. М. Дорундяк – довголітній громадський і культурно-освітній діяч Борщівщини, організатор «Просвіти». 	Помітною «Додаток до Батьківщини»:	З 1886 року виходило щомісячне видання до газети «Батьківщина», воно З 1888 по 1889 рік «Батьківщину» редагував Михайло Павлик.  	Редактор прагнув Значення газети «Батьківщина»: 	Газета відіграла свою роль національного, політичного й культурного пробудження Список використаної літератури: Михайлин І. Л. Історія української журналістики ХІХ століття: Підручник.- Презентацію підготувала: студентка 3 курсу 308 групикафедра Журналістики Попадюк Ірина
Слайды презентации

Слайд 2 Передісторія газети:
Розвиток народовської журналістики 19ст. залежав від політичних

Передісторія газети:	Розвиток народовської журналістики 19ст. залежав від політичних подій, які відбувалися

подій, які відбувалися в Австрії. У 1860 році проголошено

нову конституцію, яка мала напрямок парламентаризму. Галичина дістала автономію з власним сеймом. Українці мали поважне місце в опозиції (49 із 150 депутатів).
Поляки теж мали плани на Галичину, вони хотіли перетворити її на власне канцлерство, і почати з неї відродження майбутньої Польщі. Вони захопили всю адміністрацію, судочинство, проголосили польську мову урядовою в краї, швидко полонізувалося населення. Центром польської освіти став Львівський університет. Українці знову почали втрачати свої можливості здобути автономію. Тому поставало питання про створення преси, яка б формувала національну свідомість, оперативно подавала інформацію про події, формувала громадську думку, об’єднувала українців. Це питання порушила «Просвіта».

Слайд 3 Історія заснування газети:
1 жовтня 1879 року у Львові

Історія заснування газети:	1 жовтня 1879 року у Львові виходить перше число

виходить перше число газети «Батьківщина». Видання засноване як приватне

підприємство Юліаном Романчуком.
Так як, основою Галичини було селянство, то Ю. Романчук адресував газету їм.
«Батьківщина» виходила спочатку як 2-тижневик, а потім як – тижневик. Видання мало багато позаштатних кореспондентів, якими були селяни. Газета мала загальнополітичне спрямування, але вона ще й вела діалог про нагальні проблеми людей.
Газета швидко набирала популярності, у Галичині не залишилося жодного місця, де б не знали про тижневик, (селяни читали «Батьківщину» навіть під церквою).
Газета пропагувала ідею, що: «лише внаслідок економічного та культуного піднесення можна здобути політичне визволення».

Слайд 4 Юліан Романчук (1842-1932) – активний діяч українського табору.

Юліан Романчук (1842-1932) – активний діяч українського табору. Він був послом

Він був послом до галицького сейму та віденського парламенту,

там двічі очолював Українську парламентську Репрезентацію, став віце-президентом парламенту. Заснував «Просвіту», був її головою і почесним членом, також засновник і член НТШ. Романчук створив першу політичну партію – Народну Раду, був співзасновником УНДП. У 1918 році Ю. Романчук прийняв присягу від уряду ЗУНР, а пізніше у 1923 році привів до присяги на вірність Україні багатотисячний мітинг у Львові. У галузі журналістики окрім газети «Батьківщина» , заснував віденський німецькомовний журнал «Ukrainische Rundschau» (Український огляд), який знайомив австрійський світ з Україною, дбав про її міжнародний престиж, бо вважав, що через здобуття міжнародного авторитету українці могли б стати політичною нацією.

Слайд 5 У «Батьківщині» друкувалися:
Ю. Федькович
К. Устиянович
В. Шашкевич
А. Чайковський
С. Ковалева
П.

У «Батьківщині» друкувалися:Ю. ФедьковичК. УстияновичВ. ШашкевичА. ЧайковськийС. КовалеваП. Думка 	Газета вміщувала

Думка
Газета вміщувала переклади з російської:
М. Гоголя
О. Кольцова
- з

норвезької:
Б. Б’єрстена та ін.


Слайд 6 Найпопулярнішими журналістами газети «Батьківщина» стали Антін Дольницький (1853-1954)

Найпопулярнішими журналістами газети «Батьківщина» стали Антін Дольницький (1853-1954) та Михайло Дорундяк

та Михайло Дорундяк (1857-1908).
Обидва були представниками світської інтелігенції,

мали юридичну освіту (закінчили Львівський університет).
У газеті вели юридичний лікнеп для селян, пояснювали сплату податків, захищали селян від ліцитації ґрунту, тобто вчили селян захищатися від панської сваволі, відстоювати власні інтереси у правовій державі.





Слайд 7 А. Дольницький у газеті «Батьківщина» виступав під псевдонімом

А. Дольницький у газеті «Батьківщина» виступав під псевдонімом «Харко Таран» або

«Харко Таран» або «Х. Таран». Кожного року він друкував

великі статті , їх подавали кількома подачами. Найбільшу роль відіграла статті:
«Податок ґрунтовий і новелі о нім» (1880);
«Про вивлащення під желізниці» (1881);
«Про рекламації податку грунтового» (1881);
« Такса військова» (1881);
«Податок від кас позичкових і оплати від них» (1882);
«Про вивлащення під желізниці» (1882).


Слайд 8 М. Дорундяк – довголітній громадський і культурно-освітній діяч

М. Дорундяк – довголітній громадський і культурно-освітній діяч Борщівщини, організатор «Просвіти».

Борщівщини, організатор «Просвіти».
Помітною його статтею у газеті «Батьківщина»

була «Про ліцитацію селянських грунтів і як їй зараджувати» (1886).

Слайд 9 «Додаток до Батьківщини»:
З 1886 року виходило щомісячне видання

«Додаток до Батьківщини»:	З 1886 року виходило щомісячне видання до газети «Батьківщина»,

до газети «Батьківщина», воно мало назву «Додаток до Батьківщини».

Це видання мало літературно-наукове спрямування. Його організувала київська студентка, слухачка вищих жіночих курсів у Києві Олена Доброграєва (1864-1888). Вона зібрала кошти серед київської студентської громади і запропонувала до друку твори. У Львові додаток редагував Василь Нагорний.
Тут були надруковані твори М. Максимовича та І. Нечуя-Левицького, історичні нариси «Запорізька спілка», «Січове товариство», літературний огляд «Про наше русько-українське письменство», публіцистичні праці «Чого треба сільській школі?», «Сільський схід на Україні і його права», «Волосний схід», політичний огляд «Що робиться на Україні?».

Слайд 10 З 1888 по 1889 рік «Батьківщину» редагував Михайло

З 1888 по 1889 рік «Батьківщину» редагував Михайло Павлик. 	Редактор прагнув

Павлик. Редактор прагнув надати газеті радикального змісту, але йому

чинила опір консервативна читацька аудиторія, яка звикла відстоювати свої права у межах легітимності, тому М. Павлик змушений покинути газету. Газета протрималася ще до 1896 року і перестала існувати через розгалуженість на той час української журналістики та її політичну та тематичну спеціалізацію.

Слайд 11 Значення газети «Батьківщина»:
Газета відіграла свою роль національного,

Значення газети «Батьківщина»: 	Газета відіграла свою роль національного, політичного й культурного

політичного й культурного пробудження українського селянства й суспільства в

цілому.
Дослідник української преси Ю. Шаповал вважає «Батьківщину» підґрунтям до появи найпомітнішого на той час видання – газети «Діло».

Слайд 12 Список використаної літератури:
Михайлин І. Л. Історія української

Список використаної літератури: Михайлин І. Л. Історія української журналістики ХІХ століття:

журналістики ХІХ століття: Підручник.- К.: Центр навчальної літератури, -

2003.- с. 376.
Животко А. Історія української преси. – Мюнхен, 1989-1990. – 334 с.; Історія української преси/ Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 1999. – 360 с.
Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0)

  • Имя файла: gazeta-batkіvshchina-1879-1896.pptx
  • Количество просмотров: 107
  • Количество скачиваний: 0