Презентация на тему Влада та владні відносини. Державна влада в Україні

волю, чинити вирішальний вплив на діяльність, поведінку людей за

допомогою певних засобів, зокрема авторитету, права, насильства.

результату, поставленої мети.
Біхевіористський напрям трактує владу як особливий

тип поведінки при якому одні люди командують, управляють іншими, а інші підкоряються.
Психологічні інтерпретації влади виходять з того що витоки влади існують у свідомості і підсвідомості людей.
Структурно-функіоналістські інтерпретації влади розглядають її як властивість соціальної організації, як спосіб самоорганізації людської спільності, заснованої на доцільності розподілу функцій управління і виконання.

індивіда до виявлення своєї волі у політиці на основі

осмисленого політичного інтересу і сформованих політичних потреб.

політичну волю.
Охоплення всього політичного простору взаємодією різних політичних суб'єктів.

Наявність політичних організацій, через які суб'єкт політичного волевиявлення здійснює політичну діяльність.
Осмислення політичного інтересу і політичних потреб.
Забезпечення соціального панування в суспільстві суб'єкта політичної влади.
Різноманітність ресурсів

— державна і партійна влади, влада громадських організацій та

інформаційна влада (ЗМІ як четверта влада). Головним знаряддям політичної влади є державна влада.

суспільної влади, яка виражає волю економічно і політично панівної

спільноти і спирається на спеціальний апарат примусу, має монопольне право видавати закони й інші розпорядження, обов'язкові для всього населення.

в сфері державних справ вона має верховенство, самостійність й

незалежність стосовно якої-небудь іншої влади як усередині держави ,так і за її межами;
здійснюється на постійній основі спеціальним апаратом влади (державним апаратом);
має монопольне право застосовувати примус на території своєї дії (території держави);
має монопольне право оподатковування певних осіб, що перебувають на території держави ( для формування бюджету);
поширюється на всіх осіб (фізичних, юридичних), що перебувають на території держави (виключення: наприклад, іноземні дипломати); 
видає нормативно-правові акти.
легітимна влада — юридичне (конституційне) обгрунтована і визнана народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, передбачених і регламентованих законом.
легальна влада — узаконена у своїй діяльності, в тому числі у застосуванні сили в межах держави (наявність спеціально створених органів для утримання влади і втілення її рішень у життя). Легальність — це юридичне вираження легітимності: здатність втілюватися в нормах права, функціонувати в межах закону.

система функціонування влади, згідно з якою законодавча, виконавча і

судова влади здійснюються різними державними органами та різними посадовими особами.
Один з перших поділив владу на законодавчу, виконавчу і судову французький політичний мислитель Ш.-Л. Монтеск’є, ще на початку ХУІІІ століття. Він вважав, що основою нормального функціонування державного апарату є незалежність цих трьох гілок одна від одної.

єдиної, але поділеної функціонально державної влади, сутність якої полягає

у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх обєднань за допомогою законів і правових рішень, які приймаються представницькими органами влади (парламентом).

Складається з 450 народних депутатів, що обираються на основі

рівного, вільного і прямого виборчого права, шляхом таємного голосування строком на 4 роки.

СКЛАД ВРУ
Зі свого складу депутати обирають Голову ВРУ, першого

заступника і заступника Голови ВРУ, депутати також можуть відкликати їх. ВРУ працює сесійно і є повноважною за умови обрання не менш як 2/3 від її конституційного складу . Засідання ВРУ проходять відкрито.

законів;
затвердження Державного бюджету України та внесення змін до

нього; контроль за виконанням Державного бюджету України;
визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;
затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
призначення чергових та позачергових виборів Президента України;
заслуховування щорічних та позачергових послань Президента про внутрішнє і зовнішнє становище України;
оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
надання згоди на призначення Президентом України Прем’єр-міністра України;

рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним

державам та міжнародним організаціям, а також одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;
призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;
призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;
призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;
призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;
затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших військових формувань;
висловлює недовіру уряду;
за поданням Президента призначає міністра Оборони і ВС,за поданням Премєр-міністра призначає всіх інших міністрів.

гілок державної влади, котра організовує і спрямовує внутрішню і

зовнішню діяльність держави, забезпечує здійснення втіленої в законах волі суспільства, охорону прав і свобод людини. Виконавча влада охоплює всю державну діяльність, яка не відноситься ні до законодавчої, ні до судової влади, становить широку сукупність державних органів і установ, які здійснюють владно-політичні та управлінські функції у відповідній сфері та забезпечують реалізацію прийнятих законів на всій території держави.

України;
Центральні органи виконавчої влади (міністерства, комітети та ін.);
Місцеві органи

виконавчої влади (обласні, районні ради, Рада Міністрів АРК та ін.)

Радою України за поданням Президента України.

економічну самостійність д-ви, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави,

виконання КУ і законів України, актів Президента України;
вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами держ. власності;
розробляє проект закону про Державний бюджет України;
здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності інаціональної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;
спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;
утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу КабМіну України;

гілок державної влади, необхідна умова реалізації принципу поділу влади,

покликана запобігати можливості змови чи протистояння двох інших гілок влади, створювати перепони на шляху виникнення диктатури.

суддів і підпорядкування їх лише Конституції України та Законам

України;
рівність громадян перед судом і законом;
право громадян на кваліфіковану юридичну допомогу;
загальність судочинства;
недоторканість суддів;
гласність судочинства;
презумпція невинності;
підтримка державного звинувачен- ня в суді прокурором;
обов’язковість судових рішень;
недоступність зворотної сили закону.

що забезпечує відповідність законів ін. нормативних актів законодавчої та

виконавчої влади Конституції України, охорону конституційних прав і свобод людини і громадянина.

конституційних прав громадян
Статус і повноваження Президента України.
Порядок обрання Президента

України.
Інститут Президента України: історія та сучасність.

главою держави і виступає від ї імені. Президент України

є гарантом державного суверинітету. Територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

правонаступництво держави;
звертається з посланнями до народу та із щорічними

і позачерговими посланнями до ВРУ про внутрішнє і зовнішнє становище України;
представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньоекономічною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
приймає рішення про визнання іноземних держав;
призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах;
призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
призначає позачергові вибори до Верховної Ради України;
припиняє повноваження Верховної Ради України;
призначає за згодою ВРУ Прем’єр-міністра України; припиняє повноваження Прем’єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;

України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також

голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;
призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;
призначає половину складу Ради Національного банку України;
призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України;
очолює Раду національної безпеки й оборони України;
вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни;

Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану або

воєнного стану;
призначає третину складу Конституційного Суду України;
утворює суди у визначеному законом порядку;
присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги;
нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;
приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; 
здійснює помилування;
підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
має право вето щодо прийнятих ВРУ законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд ВРУ.

Президента України відбуваються на основі загального, рівного і прямого

виборчого права, шляхом таємного голосування строком на 5 років.

мажоритарною системою абсолютної більшості, тобто 50% + 1 голос.

Якщо у першому турі жоден кандидат не набрав більше 50 % голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, ЦВК оголошує другий тур, в який виходять лише два кандидати, які здобули найбільшу кількість голосів виборців в першому турі. За результатами ІІ туру визначається переможець виборів.

створюються виборчі органи, центрального, регіонального та місцевого значення, а

саме Центральна виборча комісія, територіальні виборчі комісії, окружні та дільничі виборчі комісії. Вибори фінансуються з державного бюджету України. Всі кандидати зареєстровані ЦВК повинні сплатити 2,5 млн. грн. передвиборчого взносу, двом кандидатам, які увійшли в ІІ тур, гроші повертаються. Всі кандидати у президенти мають однакові права.

протягом останніх 10 років
володіння активним виборчим правом
знання української мови

президента визначається по-різному. В одних країнах (Італія, Росія, Угорщина)

Президент, як і в Україні, визнається главою держави, що підтверджено статтею 102 Конституції України: “Президент України є главою держави і виступає від її імені, в інших – Мексика, США – є в одночас главою держави і главою виконавчої влади.