Что такое findslide.org?

FindSlide.org - это сайт презентаций, докладов, шаблонов в формате PowerPoint.


Для правообладателей

Обратная связь

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Яндекс.Метрика

Презентация на тему Творчість Т.Г.Шевченка періоду заслання

Творчість Т.Г.Шевченка періоду заслання«Караюсь, мучуся… але не каюсь!.. » Т.Г.Шевченко
І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик... Творчість  Т.Г.Шевченка  періоду заслання«Караюсь, мучуся… але не каюсь!.. » Творчість Тараса Шевченка другого періоду заслання (1851 — 1857 pp.) широко розкриває Загальна характеристика поезій Т. Шевченка  періоду після заслання Період Цикл «В казематі»Цикл «В казематі», написаний навесні 1847 в умовах ув'язнення і Поет почав свою творчість на засланні поезією «Думи мої, думи мої» (1847), Шевченкова лірика часів заслання має широкий тематично-жанровий діапазон. У ній дедалі збільшується Ліричні твори автобіографічного характеруДо ліричних творів автобіографічного характеру, у яких Шевченко змалював Побутова лірика часів засланняБагатством мотивів відзначається побутова лірика часів заслання. Тут звучать На засланні Шевченко написав і Героїня поеми «Княжна» — це українська Беатріче Ченчі, трагічна жертва кровомісного злочину Повісті, що їх Шевченко написав на засланні російською мовою (до нас дійшло Десятирічне заслання вимучило Шевченка фізично, але не зломило його морально.Саме у засланні
Слайды презентации

Слайд 2 Творчість Т.Г.Шевченка періоду заслання
«Караюсь, мучуся… але не каюсь!..

Творчість Т.Г.Шевченка періоду заслання«Караюсь, мучуся… але не каюсь!.. »

»

Т.Г.Шевченко

Слайд 3 Творчість Тараса Шевченка другого періоду заслання (1851 —

Творчість Тараса Шевченка другого періоду заслання (1851 — 1857 pp.) широко

1857 pp.) широко розкриває його багатогранний образ як художника-реаліста

і демократа. Якщо протягом 1847 — 1850 pp. він в основному виконував завдання художника Аральської експедиції, то в другий період заслання, незважаючи на заборону, Шевченко завдяки допомозі друзів мав більшу можливість віддатись своїм творчим прагненням. В творах цього періоду виявились широкі мистецькі інтереси Шевченка, виразна соціальна спрямованість та висока професіональна майстерність. В них дістали дальший розвиток прогресивні традиції українського й російського реалістичного мистецтва.

Слайд 4
Загальна характеристика поезій Т. Шевченка періоду після заслання
Період

Загальна характеристика поезій Т. Шевченка періоду після заслання Період заслання

заслання підірвав фізичне здоров'я поета, проте не зламав його

духу. Ще більше боліло митцеві уярмлене становище України. Слабкий фізично, він ще більше зміцнився духом, створивши у цей період ще гостріші, ще прекрасніші твори, які викривали несправедливість і кривду царату.
Гнів і обурення поета, можливо, втома від постійної і повсякчасної неправди виливаються в різкі, але виважені строфи. Вже не в змозі тримати почуття в собі, Кобзар виливає їх на папір. Твори цього періоду настільки емоційні, настільки палкі, що жоден читач не може не перейнятися їх настроєм.

Слайд 5
Цикл «В казематі»
Цикл «В казематі», написаний навесні 1847

Цикл «В казематі»Цикл «В казематі», написаний навесні 1847 в умовах ув'язнення

в умовах ув'язнення і допитів у Петербурзі, відзначається глибоким

ідейним змістом і високою художньою майстерністю. Він відкриває один з найтяжчих періодів у житті і творчості Шевченка, період арешту й заслання (1847 — 57). Чекаючи в тюрмі вироку, поет боліє не за себе, за свою долю, його хвилює доля «окраденої» й замученої московським пануванням України. З потрясаючою силою виявлена любов до України зокрема в поезіях «Мені однаково», «В неволі тяжко» та «Чи ми ще зійдемося знову», що завершується словами:
Свою Україну любіть. Любіть її… во врем'я люте, В остатню, тяжкую мінуту За неї Господа моліть!

Слайд 6
Поет почав свою творчість на засланні поезією «Думи

Поет почав свою творчість на засланні поезією «Думи мої, думи мої»

мої, думи мої» (1847), що відкривається тими самими словами,

що й заспів до «Кобзаря» (1840). Цим Шевченко підкреслив незмінність своєї ідейно-поетичної програми та нерозривність свого зв'язку з рідним краєм і народом.

Слайд 7
Шевченкова лірика часів заслання має широкий тематично-жанровий діапазон.

Шевченкова лірика часів заслання має широкий тематично-жанровий діапазон. У ній дедалі

У ній дедалі збільшується і багатство фоніки, і кількість

оригінальних тропів, і емоційна багатогранність ліричних реакцій поета.
Тематично можна виділити такі групи віршів цього періоду:
автобіографічна,
пейзажна,
побутова,
політична,
філософська лірика.

Слайд 8
Ліричні твори автобіографічного характеру
До ліричних творів автобіографічного характеру,

Ліричні твори автобіографічного характеруДо ліричних творів автобіографічного характеру, у яких Шевченко

у яких Шевченко змалював свої власні почуття, настрої й

переживання, належать вірші «Мені тринадцятий минало», «А. О. Козачковському», «І виріс я на чужині», «Хіба самому написать», «І золотої й дорогої», «Лічу в неволі дні і ночі» та інші.

Але й у пейзажній ліриці поет, описуючи краєвиди місцевостей, де відбував заслання, часто висловлює особисті настрої, думки і спогади («Сонце заходить, гори чорніють», «І небо невмите, і заспані хвилі» та інші)

Автобіографічні мотиви трапляються і в таких поезіях громадсько-політичного звучання, як «Сон» («Гори мої високії») та «Якби ви знали, паничі»

Слайд 9
Побутова лірика часів заслання
Багатством мотивів відзначається побутова лірика

Побутова лірика часів засланняБагатством мотивів відзначається побутова лірика часів заслання. Тут

часів заслання. Тут звучать мотиви дівочих пісень і бадьорих

юнацьких жартів, материнства і жіночого безталання (так званої жінки лірика Шевченка), шукання долі й нарікання на неї, смутку, розлуки й самотності. Поет часто вдається до жанру народної пісні й пісенної образності, але побутово-соціальний аспект зображення у багатьох випадках переростає в політичні узагальнення. Поетичний стиль цих творів відзначається простотою вислову, конкретною образністю й метафоричністю. Зображуваний у них світ персоніфікований (вітер шепоче, доля блукає, думи сплять, лихо сміється). Процес опрацювання фольклорного матеріалу вдосконалюється, збагачується новими формами й методами. Фолькльорні мотиви й образи набирають у Шевченка ознак нової мистецької якості. Деякі вірші Шевченка ще за його життя перейшли в народно-пісенний репертуар і стали жити самостійним життям, підлягаючи законам фольклорних творів.

Слайд 10
На засланні Шевченко написав і декілька лірично-епічних поем,

На засланні Шевченко написав і декілька лірично-епічних

що відзначаються новими формами зображення подій і свідчать про

творчий розвиток поета.

Слайд 11
Героїня поеми «Княжна» — це українська Беатріче Ченчі,

Героїня поеми «Княжна» — це українська Беатріче Ченчі, трагічна жертва кровомісного

трагічна жертва кровомісного злочину батька. Образ дочки, збезчещеної рідним

батьком, траплявся вже в творах Шеллі, Стендаля, Дюма-батька і Словацького, але й у Шевченковій поемі «Відьма», першу редакцію якої поет написав ще перед арештом під назвою «Осика».
Новий образ кріпачки-месниці Шевченко дав у поемі «Марина» (1848). Героїня поеми, ставши жертвою панської сваволі, помстилася за зневагу.
У невеликій поемі «Якби тобі довелося» (1849) поет звеличує мужність хлопця-кріпака, який вступився за честь дівчини і вбив пана-ґвалтівника.
Образ скривдженого кріпака, який стає народним месником, Шевченко вивів у поемі «Варнак» (1848). Деякі дослідники пов'язують цей образ з особою Устима Кармалюка. Поема написана у своєрідній формі сповіді героя, у ній відчувається деякий вплив байронізму.
Морально-етичні проблеми Шевченко порушив також у поемах «Іржавець» (1847), «Чернець» (1847), «Москалева криниця» (1847 і 1857), «Титарівна» (1848), «Сотник» (1849) і «Петрусь» (1850). У цих творах історичні рефлексії поета перегукуються з його суб'єктивними настроями політичного засланця. Та найбільше турбувало і мучило Шевченка страждання уярмленого рідного народу.

Слайд 12
Повісті, що їх Шевченко написав на засланні російською

Повісті, що їх Шевченко написав на засланні російською мовою (до нас

мовою (до нас дійшло 9), не дорівнюють своєю мистецькою

якістю його поетичним творам і за життя поета не друкувалися. Вони пов'язані з традиціями сатирично-викривальної прози М. Гоголя, але в них значне місце посідають позасюжетні елементи (екскурси в минуле, вставні епізоди, авторські рефлексії, спогади, коментарі). Щедре використання в їх мові українізмів надає цим творам українського національного колориту.
Мемуарно-публіцистичний характер має і щоденник («Журнал») Шевченка, у якому день за днем майже протягом року зафіксовані основні події в житті поета, його враження, спостереження, роздуми, наміри і спогади. Щоденник Шевченка має велике значення для вивчення біографії і творчості поета. Він також дуже цінний для характеристики революційних, суспільно-політичних, філософських та естетичних поглядів поета-мислителя і свідчить про його широку ерудицію.

Слайд 13
Десятирічне заслання вимучило Шевченка фізично, але не зломило

Десятирічне заслання вимучило Шевченка фізично, але не зломило його морально.Саме у

його морально.
Саме у засланні Т. Шевченко пише той відомий

нам вислів, який став головною характеристикою його творчості й усього його життя. У цьому вислові — уся незламність Кобзаря, уся його гідність, віра у справедливість:
О думи мої! О славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся… але не каюсь!


  • Имя файла: tvorchіst-tgshevchenka-perіodu-zaslannya.pptx
  • Количество просмотров: 212
  • Количество скачиваний: 0
- Предыдущая Largest cities of the United Kingdom
Следующая - И.В.Курчатов