Презентация на тему Методи лігвістичних досліджень

— система правил і прийомів підходу до вивчення явищ

і закономірностей природи, суспільства і мислення; шлях, спосіб досягнення певних результатів у пізнанні і практиці, тобто спосіб організації теоретичного і практичного освоєння дійсності.

описовий.
Описовий метод — планомірна інвентаризація одиниць мови і пояснення

особливостей їх будови та функціонування на певному (даному) етапі розвитку мови, тобто в синхронії.

виділення одиниць аналізу (фонем, морфем, лексем, конструкцій тощо);
2)

членування виділених одиниць (вторинна сегментація): поділ речення на словосполучення, словосполучення на словоформи, словоформи на морфеми, морфеми на фонеми, фонеми на диференційні ознаки;
3) класифікація й інтерпретація виділених одиниць.

Прийоми зовнішньої інтерпретації бувають двох видів: а) за зв'язком

з позамовними явищами (соціологічні, логіко-психоло-гічні, артикуляційно-акустичні); б) за зв'язком з іншими мовними одиницями (прийоми міжрівневої інтерпретації).

мови, при дослідженні словникового складу тощо. До соціологічних належить

прийом "слів і речей", запропонований Г. Шухардтом і Р. Мерінгером, згідно з яким історію слова вивчають разом з історією позначуваної словом речі; прийом тематичних груп, тобто груп слів, пов'язаних спільною темою (назви певних груп рослин, назви птахів, назви одягу, назви взуття, назви погодних явищ, часових понять, почуттів тощо); прийом стильового аналізу (стилістична характеристика словникового складу мови та засобів художнього твору).

одиниць і категорій з одиницями мислення (співвіднесеність слова і

поняття, речення і судження; різні типи значень і мовних категорій; актуальне членування речення, глибинна семантична структура речення та ін.).
Артикуляційно-акустичні прийоми мають місце при вивченні звуків у аспекті фізіологічному (артикуляція — місце і спосіб творення звуків) і фізичному (участь голосу і шуму, тембр, тон тощо).

одного рівня використовують як засіб лінгвістичного аналізу одиниць іншого

рівня. У міжрівневому аналізі властивості досліджуваного явища розглядають з погляду суміжного рівня. Це відкриває нові особливості явищ, які розглядають, і допомагає встановити міжрівневі зв'язки. Наприклад, синтаксис вивчають з погляду морфологічного вираження.

тільки для опису мовних елементів (фонем, морфем, слів, конструкцій,

суперсегмент-них одиниць, граматичних категорій та ін.), а й для вивчення функціонування мови. Опис фактів мови є їх якісним аналізом, систематизацією, що створює теорію.