Презентация на тему Християнство. Історичні передумови виникнення

світу, має до 1,5 млрд. послідовників у Європі, Америці,

Африці, на Близькому Сході та в інших регіонах.
Друга за часом виникнення
(після буддизму),
світова релігія.

ПРАВОСЛАВ’Я

КАТОЛИЦИЗМ

ПРОТЕСТАНТИЗМ

відносяться до IX ст. В 988 р. християнство було

впроваджено як державна релігія князем Володимиром

н.е. у східних провінціях Римської імперії серед єврейського населення

Палестини у процесі злиття іудаїстських сект, існуючи на перших порах як сектантське утворення в межах іудаїзму.
Одним із найвпливовіших чинників був соціально-політичний, що виявився у глибокій кризі Римської імперії, супроводжуваній невдоволенням населення існуючими порядками, повстаннями і навіть громадянськими війнами.
Тоді палестинськими землями бродило немало проповідників, які віщували наближення приходу месії, що, ставши царем іудейським, врятує народ.

волі Бога-Отця зійшов на землю, олюднився через народження Дівою

Марією, дав людям заповіді Нового Завіту, прийняв страждальницьку смерть, воскрес і вознісся на небо.)

Згідно з Біблією народився він у розташованому на південь від
Єрусалиму іудейському містечку Віфлеємі (це узгоджується з
твердженнями єврейського пророка Міхея про те, що у Віфлеємі
народиться вождь, який врятує народ Ізраїлю) внаслідок
непорочного зачаття від Святого Духа Діви Марії, яка була дружиною
тесляра Йосипа.

Сталося це 750 р. за римським літочисленням.
З цього моменту християни ведуть своє літочислення.
Народження немовляти відбулося у пастушій стайні, бо
у Віфлеємі, куди Йосип і Марія прибули для перепису
населення, не знайшлося їм іншого пристановища.

пам'яток світової релігійної думки, яка
міцно вросла в духовність і

культуру багатьох народів.

Створювалася вона від XII ст. до н.е. по II ст. н.е.,
тобто впродовж майже півтори тисячі років у процесі відбору,
редагування, канонізації релігійних текстів, які спершу іудаїзм,
а потім християнство визнали богонатхненними — навіяними
людям Богом шляхом Одкровення.

Завіт
(союз Бога з усім людством)
Слово «завіт» означає договір,
союз

Бога з обраним народом і всім людством.

хреста як один із символів своєї релігії у III

ст., вшановуючи його не як знаряддя страти, на якому загинув Христос, а як знак, що символізує образ Христа — небесного спасителя.
У IV ст. язичники поступово почали переходити у нову віру, оскільки християнські символи й обряди були подібні до звичної їм символіки та обрядності давніх релігій. Багато їх продовжувало носити хрест, який раніше уособлював їхніх богів, а тепер Бога-спасителя.

Образ Христа, який страждає на хресті, став головним символом християнської релігії.

відомо, відбувалися в общинах первісних християн, які пізніше злилися

у християнську церкву.
Християни вважають божественним встановленням Ісуса Христа, який доручив владу над нею апостолові Петру, а той передав божественну благодать усьому духовенству.
Більш-менш структурно й організаційно окреслені організації християн почали виникати у процесі поширення їх релі­гії серед населення Іудеї, інших народів Римської імперії.

р. Припинила
своє існування,
не витримавши
внутрішніх соціальних
потрясінь (повстань рабів)
й ударів варварських
(чужо­земних)

племен

Східну
(згодом Православна)
з центром у Візантії, яку
в 330 р. імператор
Костянтин зробив
столицею своєї
держави, назвавши
її Константинополем
(у 1453 р. був завойований
турками).

великий церковний розкол, коли у Західній Європі в процесі

Реформації від католицизму відокремилися протестантські церкви.

Православ'я

Католицизм

Протестантизм

складалися протягом багатьох століть, сформульовані у Біблії та постановах

християнських вселенських соборів, їхня сутність викладена у 12 пунктах Символу віри, прийнятого на Нікейському (325 р.) та Антіохійському (381 р.) Вселенських соборах.
Символ віри — стислий виклад головних догматів релігійного напряму Церкви, які обов'язково повинні визнаватися віруючими.

Шлюб
Єлеосвячення
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
1
6

— Смиренність.
2. Захланність — Щедрість.
3. Нечистота —

Чистота.
4. Заздрість — Доброзичливість.
5. Нестриманість — Поміркованість.
6. Гнів — Лагідність.
7. Лінивство — Працелюбність.