Презентация на тему Історія медицини

рр.

розвиток колоніальної системи капіталізму.
Боротьба колоніальних держав за

переділ колоній і сфер впливу мала першорядне значення в розв'язуванні першої світової війни 1914-1918 рр.
Рік її закінчення (1918) прийнятий в світовій історичній науці в якості умовного кордону між новою і новітньою історією.

– фізики, хімії, математики.
Природничо-наукові відкриття: відкриття клітини (Р.Гук, Ф.Распайль,

П. Горянінов, Я. Пуркіне)
Доведення морфологічної та біолого-фізіологічної єдності клітин рослинного та тваринного походження ( М. Шлейден та Т. Шванн)
Відкриття перетворення енергії (А. Лавуазье)
Відкриття еволюційного розвитку організмів (Ч. Дарвін).

усіх проявів життя на Землі з клітиною, характеризує клітину

одночасно як цілісну самостійну живу систему та як складову частину багатоклітинних організмів рослин і тварин.

клітинах при різних хворобах.
Написав книгу «Целюлярна патологія» де зазначив,

що причиною різних захворювань у людини є патологічні процеси у клітині.
Ввів нову термінологію, яка стала потім загальновизнаною.
Під впливом учення Вірхова почала швидко розвиватися патологоанатомічна наука в медицині.

на Землі від простих форм до складних .
Зміна в

популяції успадкованих характеристик або ознак, які передаються з роду в рід. Ці характеристики кодуються в генах, копіюються і передаються до наступних поколінь при розмноженні.

logos — вчення) - вивчає життєдіяльність цілого організму, його

частин, систем в тісному взаємозв'язку з навколишнім середовищем.
2 періоди: до І.П. Павлова та після нього.

в нервовій системі,
Встановив наявність ритмічних біоелектричних процесів у

центральній нервовій системі,
Обґрунтував значення процесів обміну речовин в здійсненні збудження.
Досліджував дихальну функцію крові.
Творець об'єктивної теорії поведінки, заклав основи фізіології праці, вікової, порівняльної і еволюційної фізіології.

хірургічна операція під повним ефірним наркозом

4 листопада 1847

р. - операція під хлороформним наркозом

П'ять головних категорій:
безнадійні і смертельно поранені
важко і небезпечно поранені, що потребують невідкладної допомоги;
важко поранені, що потребують також невідкладної, але більш запобіжної допомоги;
поранені, для яких безпосереднє хірургічна допомога необхідна тільки для того, щоб можна транспортувати;
легко поранені, або такі, в яких перша допомога обмежується накладенням легкої перев'язки або витягом кулі, що знаходиться поверхнево.

вчення Парацельсу та противник медицини за принципом Галена. Ятрохімік,

стверждував, що усі процеси в організмі неможливі без ферментів.
Ф Сільвій (1614-1672) – професор, клініцист, ятрохімік, на лекціях демонстрував хворих, сам робив розтини трупів.
Герман Бургав (1668-1738) – спочатку пастор, потім лікар. Спостерігав хворих біля їхнього ліжка. Запровадив методи спостереження і досвіду проти схоластичної медицини.

та імунології
У 1857 р. довів, що бродіння не є

хімічний процес, а біологічний результат дії дріжджових грибів
Відкрив анаероби – бактерії, що викликають масляно-кисле бродіння
Створив антирабічну вакцину (проти сказу) і проти сибірської виразки.

природничому факультеті, а потім у Військово-медичні академії.
Опублікував праці про

тварин з хронічними фістулами підшлункової залози (1879, 1890, 1894 рр.)
Монографія «Лекція про роботу головних травних залоз». За свої роботи з вивчення травлення нагороджений Нобелівською премією.
На початку ХХ ст. Павлов вже вивчає центральну нервову систему, продовжує роботи І.М. Сеченова

топографічної анатомії - прикладної хірургії - науки, що вивчає

взаєморозташування органів та їх відношення до кровоносних судин і нервів

акушерства, педіатрії та медичної ботаніки були не тільки першими

оригінальними науковими посібниками, але і першими російськими навчальними посібниками, без яких успішний розвиток медичної освіти був не можливий.

Рюйіша
Заклав фундамент першого
російського музею

антропології та етнографії
(С-Петербург) – Кунсткамера
Заснував у Москві в 1699 р. курс
лекцій для бояр з анатомії з
демонстраціями на трупах.

метод простукування (перкусії) для визначення рідини у грудній клітці.

Але його відкриття залишилося без уваги.
Жан Корвізар (1755-1821)– через 50 років ввів метод перкусії.
Рене Лаенек (1781-1826) – впровадив аускультацію (вислуховування). Сконструював з дерева інструмент - стетоскоп

середньовіччя призвели до значного зменшення кількості населення.
Гостро виникає потреба

обліку населення.
Спочатку відомості про смертність виникають ще під час чуми і мору.
Джон Граунт – вивчав і узагальнив Лондонські бюлетені смертності , порівнював поширення хвороб та смертність від них у чоловіків, жінок, серед міст та селищ.
Г.В. Петті - ввів термін «політична аріфметика» (прототип статистики і демографіі)

віспи (вакцинації) замість небезпечних щеплень віспи від людини.
Метод щеплення

був поширений ще в Китаї та Греції.
Було помічено, що ті, хто перехворів навіть на легку форму віспи, набувають стійкої несприйнятливості до хвороби. При введені віспи від людини виникало дуже важке захворювання.

флюїдів», що проходять по нервам та є проявами світових

флюїдів, що просякає усе навколішнє середовище. Ці флюїди він називав «магнетизм», який власний і тварині, і людині.
Самуєль Ганеман - засновник гомеопатії. Вивчав кору хінного дерева і помітив, що вона викликає у здорової людини щось подібне малярійного нападу. Вивів теорію «Подібне лікується подібним» (помилковий висновок).

de médecine) - медичний заклад, який було створено в

1820 р. в місті Парижі королем Франції Людовіком XVIII за наполяганням барона Антуана Портала.
Паризька медична академія розгорнулась особливо з 1835 р., коли було затверджено статут організації, за яким і тепер діє.
Вже на початку XIX сторіччя академія поділялася на одинадцять секцій і мала почесних членів, дійсних членів і членів-кореспондентів.