Презентация на тему ВалентинОлександровичСєров 

1865 року в Санкт-Петербурзі, в родині композиторів Олександра Миколайовича Сєрова і Валентини Семенівни

Сєрової (уродженої Бергман, з хрещеної єврейської сім'ї).  Сєрова підлітка пам'ятають похмурим, мовчазним, мало контактним. Про невеселе дитинство та юність майбутнього художника свідчать і його ранішні графічні автопортрети, яких він зробив декілька.
Валентин Сєров почав свою освіту в класичній гімназії, але, пройшовши в ній тільки три нижчі класу, покинув її з наміром присвятити себе повністю мистецтву. З 1871 Бергман з сином живе в Мюнхені, а з 1874 - в Парижі.

Сєров у дитинстві

Автопортрет в 15-річному віці», 1880 

«Автопортрет», 1883 р.

«Автопортрет», 1887 р.

в сім'ї якого жив в 1879 році. Сєров бував

з Рєпіним в будинку Мамонтова Садовій-Спаській вулиці і в Абрамцеве, брав участь у їхніх домашніх спектаклях.
У 1880 році вступив до Імператорської Академії Мистецтв. Тут його головним наставником був П. П. Чистяков. Отримавши від Академії малу срібну медаль за етюд з натури, залишив цей заклад у 1884 і з того часу почав працювати самостійно, все більш і більш вдосконалюючись в живописі, переважно портретній. У 1884 році в Абрамцеве створив одне з перших своїх значних творів - портрет Л. А. Мамонтової (Новгородський державний об'єднаний музей-заповідник). У 1887 році написав знаменитий портрет В. С. Мамонтової " Дівчинка з персиками ";Третьяковська галерея.

і Голландії, де вивчає європейський живопис. У 1887 році

Сєров побував в Італії. З ранніх творів художника можна відзначити картини «Воли» (1885), «Осінній вечір. Домотканово »(1886),« Зарослий ставок. Домотканово »(1888). Ці роботи можна віднести до раннього російського імпресіонізму. Однак основний жанр, якому Сєров надалі присвятив свою творчість, - це портрет. Одним з перших портретів художника був портрет О.Ф. Трубниковой - «У вікна» (1887).

О.Ф. Трубніковій . З'їздивши разом в Париж на Всесвітню

художню виставку , вони поселяються в Москві. У 1890 -ті роки Сєров багато подорожує по містах Росії .Художник побував у Петербурзі , в Костромі та Харкові , відвідав Володимирську і Симбірську губернії , Крим , подорожував разом з К.А. Керівним по Північній Двіні і побував в Архангельську і Мурманську. У перервах між роботами над замовленнями Сєров відпочивав у Тверській губернії в маєтку свого друга В.Д. Дервіза Домотканово . Також у цей період художник написав кілька портретів діячів мистецтва: портрет італійських співаків Анджело Мазіні (1890) , Франческо Таманьо (1893) , художників К.А. Коровіна (1891) , І.Є. Рєпіна (1892) , І.І. Левітана ( 1893 ) , письменника Н.С. Лєскова (1894) , композитора Н.А. Римського- Корсакова (1898).

був портрет великого князя Павла Олександровича (1897). Ця картина

була виставлена ​​на Паризькій всесвітній виставці в 1900 році і отримала Гран-прі

передвижників. Проте в результаті розколу Товариства художник в 1899

році виходить з його складу. У 1898 році створюється нове мистецьке об'єднання - «Світ мистецтва». Валентин Олександрович входить до його складу з моменту заснування.
Крім творчої діяльності художник був громадським діячем. У 1898 році, після смерті П.М. Третьякова, Сєров був обраний членом ради Третьяковської галереї і залишався ним до кінця життя. Більше десяти років - з 1898 по 1909 рік - художник викладав у Московській школі живопису, скульптури та архітектури.

Автопортрет 1885р.

Автопортрет 1901р

простого сільського життя. Художник зображував селян зайнятими своїми повсякденними

справами. Селяни Сєрова - це баби і мужики самого різного віку, іноді діти, обтяжені важкої турботою, вираженої в усьому їхньому вигляді. Найбільш відомі картини цього напряму - «Жовтень. Домотканово »(1895),« Баба у возі »(1896),« Взимку »(1898),« Стіг сіна »(1901),« Полоскання білизни »(1901),« Фінляндський дворик »(1902),« Стрігуни на водопої . Домотканово »(1904).

грецькою міфологією. У 1907 році художник здійснює поїздку до

Греції. Там Сєров вивчає давньогрецьке мистецтво, робить замальовки в музеях, обмірковує сюжети своїх майбутніх творів на теми античного епосу і міфології. У результаті в 1910 році художник створює декоративне панно «Викрадення Європи», пише картину «Одіссей і Навзикая». У 1910 році Сєров пише знаменитий портрет танцівниці Іди Рубінштейн. Ця картина була виставлена ​​на Міжнародній виставці 1911 року в Римі і придбана Російським музеєм. У період з 1895 по 1911 роки художник ілюструє байки Крилова.
Пішов з життя Валентин Олександрович Сєров 22 листопада 1911. У цей день рано вранці художник поспішав на портретний сеанс до Щербатових, впав і помер від нападу стенокардії ... Помер розквіті творчих сил, у віці сорока шести років.

Портрет Іди Рубінштейн