Презентация на тему Тарас Шевченко-митецьсвіту!

Київська губернія (нині Черкаська область) —  10 березня  1861, м. Санкт-Петербург) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер, громадський та

політичний діяч, фольклорист, етнограф)

Якимівни Бойко після сестри Катерини та брата Микити]. Згідно з

родинними переказами, Тарасові діди і прадіди були козаками, служили у Війську Запорозькому й брали участь у визвольних війнах та в повстаннях  в Україні  XVII–XVIII століть. Ці повстання були жорстоко придушені, й нормальне суспільне життя на Черкащині, Полтавщині, Київщині, Брацлавщині, Чернігівщині порушилося на тривалі роки. Переважна частина місцевого населення була закріпачена і зубожіла.

у Богуславі, (куди возив поповича до школи, а яблука та

сливи — на продаж). У цей же час їздив на базари до містечок Бурти і Шполи. 1828 року Шевченка взяли козачком (слугою) до панського двору у Вільшаній(Звенигородського повіту на Київщині), куди він пішов по дозвіл учитися у хлипнівського маляра[29]. Коли Тарасові минуло 14 років, помер Василь Енгельгардт і село Кирилівка стало власністю його сина — Павла Енгельгардта[30], Шевченка ж зробили дворовим слугою нового поміщика в вільшанському маєтку. 6 (18) грудня 1829 року Павло Енгельгардт застав Шевченка вночі за малюванням козака Матвія Платова, героя франко-російської війни 1812 року), нам'яв вуха]. кріпаку-слузі та наказав відшмагати його на стайні різками[31]. Наступного дня наказ було виконано: кучер Сидорко відшмагав Шевченка[32Упродовж 1829-1833 років Тарас копіював картини суздальських майстрів[33].

кріпацтва. Енгельгардт погодився відпустити кріпака за великі гроші — 2500 рублів57].

На той час ця сума була еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла[58]. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського — вихователя спадкоємця престолу, і портрет розіграли в лотереї, в якій взяла участь царська родина[5]. Лотерея відбулася 22 квітня (4 травня) 1838року[60], а 25 квітня (7 травня) Шевченкові видали відпускну[57].

Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться,

щойно досягнуть старшого віку.Але надії були марними — Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна. Розлука була несподівана і довга. Усе своє життя Шевченко згадував ту дівчину, яку колись кохав. Наступною жінкою, яку він кохав, була польська швачка Дзюня Гусіковська. У 1843 році Шевченко їде в Україну і там зустрів Ганну Закревську, якій згодом присвятив вірш «Г. З.».

березня його було поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі. Після того

як п'ятдесят вісім днів прах Т. Г. Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу у квітні того ж року, перевезено в Україну і перепоховано на Чернечій горі біля Канева.

китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти

свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому»

Художня творчість

Шевченко»