Презентация на тему МиколаХвильовий

місце народження: 13 грудня 1893 року, м. Тростянець
Види діяльності:

літератор, публіцист, громадський діяч
Напрямок літературної творчості: «романтичний вітаїзм»
Ідеологічне мистецьке спрямування: культурна інтелектуальна Європа
Роки творчості: 1921–1933
Сімейний стан: двічі одружений
Родинна любов: прийомна донька — Любов Уманцева
Смерть: 13 травня 1933 року у Харкові покінчив життя самогубством
Характеристика: романтик за світосприйняттям, фанатик ідей, вірний друг

Портфоліо письменника:

люблю безумно Україну?»

М.Хвильовий

що?
За те, що ми були найщирішими
комуністами? Нічого не

розумію.
За генерацію Ялового відповідаю
перш за все я, Микола Хвильовий.
"Отже", як говорить Семенко…
ясно.
Сьогодні прекрасний сонячний день.
Як я люблю життя - ви й не
уявляєте. Сьогодні 13. Пам'ятаєте,
як я був закоханий у це число?
Страшенно боляче.
Хай живе комунізм.
Хай живе соціалістичне будівництво.
Хай живе комуністична партія.

Пам'ятник у Молодіжному парку в Харкові, 1995р.

Кількість разів мінялись портрети вождів, сталінські холоди змінились хрущовською

відлигою і важким застоєм, а ворог української літератури і всього українського народу лишався один - Микола Хвильовий.
У житті ми ніколи не бачили ні творів Миколи Хвильового, ні його портретів, ні його життєпису, ні гасел, проголошуваних ним. Лише читали підручники, монографії, енциклопедичні статті - й мусили приймати все на віру. І.Білецький зазначив в журналі "Червоний шлях": "Микола Хвильовий - основоположник української радянської літератури і української прози."
Він нічого не боявся, нічого не цурався. Визнавав помилки, бо помилявся. Мав загонисту, шалену і неймовірно чесну душу.
Йому присвятили вірші В.Сосюра, М.Рильський, В. Стефаник - новелу "Мережа".
Через два місяці після похорону його могилу зруйнували і тільки недавно знайшли.

Характеристика творчості Миколи Хвильового:

можливість неймовірного єднання. Він вірив, що вільна, незалежна суверенна

держава Україна, яку він виборював усією суттю, усім життям, може бути пошлюблена з червоним, справжнім, непідробним, справді ленінським комунізмом".
Іван Драч.

(1923)
“ Осінь ” (1924)
Центральні твори:
“ Синій листопад

“,
“ Арабески “,
“ Дорога й ластівка “,
“ Кіт у чоботях “,
“ Солонський Яр “,
“ Легенда “,
“ Я (Романтика) “
“ Санаторійна зона “
* «Вальдшнепи “
* «Мати “
* “ Сентиментальна історія “
*“ Іван Іванович “

Новела «Я(Романтика)» (1924р)
Малюнок Андрія Клена
«Я йшов у нікуди»

– зображення складної революційної ситуації в Україні,смерті, людського горя,страждань;вічне

протистояння добра і зла.

Ідея : вимріяне майбутнє не може наблизити людина з роздвоєним “ Я “, ціною злочину його не побудувати. Суспільство,побудоване на людських жертвах, не може бути ні гуманним, ні справедливим.

психологічних станів ліричного героя, його почуттів і настроїв.
Нове́ла (італ.

novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.

складний психологічно-настроєвий світ новели.
* Три частини, у яких відтворено

три різні ситуації на фронті й три різні душевні стани ліричного героя.
Кульмінація твору – сцена, що відбувається в кімнаті, де засідає «чорний трибунал»,коли до зали заводять черниць, серед яких оповідач бачить свою матір.

рамки:
З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить

шелест: то йде Марія.

...Я зупинився серед мертвого степу: — там, в дальній безвісті, невідомо горіли тихі озера загірної комуни.

шуми вітру й трави в степу й щоденний, буденний

гудок на цегельні, то звуки, що поступово наростають і стають драматичними: військовий телефон, канонада, гуркіт тачанок, постріли гвинтівок й маузера головного героя, сигнали тривоги, що їх подає броньовик на оборонній позиції.
3.Врешті-решт, у фіналі, коли настає ніч розстрілу останньої групи заручників й відступу, немовби налітає шквал - вогняного світла, вибухів і громів, розірваних почуттів і спогадів.

1.Створений письменником світ постійно міняється від зміни освітлення, дня і ночі, від грози, що насувається, і від тьмяного сонячного світла в пеленах пилу останнього описаного в новелі дня.

Елементи імпресіонізму в новелі:

першої особи;
драматизм;
внутрішні монологи героя;
відсутність

безпосередньої авторської оцінки;
лаконізм;
виразні художні деталі;
глибокий психологізм;
відмова від традиційного описового реалізму;
часові зміщення;
символічність образів, деталей (наприклад, безіменність персонажів (символ, деталь): революційна дійсність нівелює людську індивідуальність; годинник – пересторога Бога, що життя – короткотривале);
історичні алюзії, асоціації з метою поставити революцію у контекст визначних подій світової історії.

я і людина»
*Думка літературних критиків: герой не відносить себе

до бездушних дегенератів, але насправді ним керує класова ненависть.
*Позиція автора: «Я» - «справжній революціонер, він чистий перед ідеєю, якій служить; перетворюється на заручника системи, в яку вірить.
*Триразове повторення слів: « Я йшов у нікуди» – ключ до розуміння внутрішнього світу героя.

і з каменем замість серця».
*Жорстока, бездушна людина з залізною

волею.
*Його позиція: мета виправдовує будь-які засоби.
*Легко ламає волю Андрюші.
*Має величезний негативний вплив на «Я».
*Раціонально використовує шанс, подарований долею.

призваний у «чека»; у постійних сумнівах – залишитися у

«чека» чи йти на фронт.
*Звикає до свого права чинити насильство над іншими людьми(поступова дегенерація).

«чорний трибунал комуни»
*Вірний вартовий революції.
*Викликає огиду у читача.

згорьованої України.
*Символ нової епохи, що народжується в муках і

крові.
*Розуміє сина-вбивцю і мучиться роздвоєністю його душі.
*Берегиня людського роду.

але я людина.






4.…нікому, ніколи й нічого не говорити, як

розкололося моє власне «я».

1….наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам'ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.

3….iз широким лобом i бiлою лисиною, з холодним розумом i з каменем замiсть серця, ― це ж вiн i мiй безвихiдний хазяїн, мiй звiрячий iнстинкт.

треба енергійно розписатися під темною постановою -«розстрілять» завше

мнеться.

6.…вірний вартовий на чатах; трохи безумні очі, низенький лоб; він завше нагадує каторжника.

8….завше був солдатом революцiї, i тiльки тодi йшов з поля, коли танули димки й закопували розстрiляних.

7….главковерх чорного трибуналу комуни, нікчема, яка віддалась на волю хижої стихії…

революції?
*Чим страшний фанатизм?

— буквально перекладається як «несамовитий». Це сліпе, беззастережне слідування

переконанням, особливо в царині релігійно-філософській, національній чи політичній; доведена до крайності прихильність яким-небудь ідеям, віруванням або поглядам, зазвичай поєднана з нетерпимістю до чужих поглядів і переконань. Відсутність критичного сприйняття чого-небудь.

від вмісту (релігійний фанатизм - розглядається іноді як найбільш

екстремальна форма релігійного фундаменталізму; політичний, ідеологічний фанатизм; етнічний, національний, расовий фанатизм - прояви національної, расової винятковості в поєднанні з неприхованою ненавистю до представників іншої нації або раси; фанатизм серед спортивних вболівальників - напр., футбольне хуліганство; театральний фанатизм) ;

*в залежності від ступеня оволодіння ідеєю - жорсткий і м'який фанатизм;

*в залежності від ступеня залученості - масовий та індивідуальний фанатизм;

*за характером мотивацій;

*за особистісною позицією.

Хвильового
А)Рудченко;
Б)Очерет;
В) Фітільов;
Г)Лозов’ягін;
Д) Губенко.

2.Новела «Я(Романтика)» має присвяту –асоціацію твору:
А) «Тіні

забутих предків»;
Б) «Цвіт яблуні»;
В) «Intermezzo»;
Г) «Fata morgana»;
Д) «Маленький грішник».

«У справжньому творі має бути думка, а не бездарні

візерунки».
Б) «Письменник – не американська машинка, а твори його – не полтавські галушки».
В) «Прогрес мистецтва доводять факти, а не логічні доводи».
Г) « Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!»
Д) «У суперечках народжується істина».

4. Новела «Я(Романтика)» має такі композиційні особливості:

А) ліричний вступ, три частини, розповідь від третьої особи;
Б) ліричний вступ, три частини, кульмінація на початку твору;
В) ліричний вступ, три частини, розповідь від першої особи;
Г) п’ять частин, кульмінація в кінці твору, опис інтер’єру палацу;
Д) дві частини, опис інтер’єру палацу, монологи.

у новелі «Я(Романтика)»є ознаками твору
А) романтичного;
Б) реалістичного;
В) імпресіоністичного;
Г) експресіоністичного;
Д)

сентиментального.

6.На думку М.Рильського, «шукання Хвильового почалися там, де урвалися шукання…»
А) Михайла Коцюбинського;
Б) Панаса Мирного;
В) Івана Нечуя-Левицького;
Г) Івана Франка;
Д) Лесі Українки.

–
з бору вдарив у тривогу наш панцерник.- Загудів

ліс.
Метнувся вогонь – раз.
Два –
І ще – удар! удар!
…Напирають ворожі полки. Треба спішити. Ах, треба спішити!
Емоційно-експресивну роль у цьому уривку
НЕ ВІДІГРАЄ
А) безсполучниковість;
Б) специфічне розміщення рядків;
В) лексика іншомовного походження;
Г) своєрідна авторська пунктуація;
Д) алітерація,

мій кабінет увійшло двоє: женщина в траурі й мужчина

в пенсне…
Я:
Ваша фамілія?
Зет!
Ваша фамілія?
Ігрек.
Іменами Я, Ігрек, Зет М. Хвильовий
А) наголошує на пересічності й нікчемності цих героїв;
Б) створює інтригу, яку має читач розгадати;
В) замасковує справжні прізвища героїв через раніше скоєні ними злочини;
Г) указує на те, що ці герої виконують другорядну роль у сюжеті твору;
Д) показує, що жорстока революційна дійсність нівелює людську індивідуальність.

якщо він покине трибунал;
Б) суд над жінкою в траурі

і чоловіком у пенсне;
В) розстріл черниць;
Г) розстріл чекістом своєї матері;
Д) каяття чекіста в кінці твору.

10. У новелі «Я(Романтика)» передусім засуджується

А) садизм членів «чорного трибуналу комуни»;
Б) революційний більшовицький фанатизм;
В) невпевненість у собі в найважчі моменти життя;
Г) революція 1917р.
Д) вандалізм нової влади.

Характеристика
«Я» А) садист, злий геній;
дегенерат Б) комунар, який творить
усе супротив своєї психіки;
Андрюша В) озброєний татарин,
який постійно щось наспівує;
доктор Тагабат Г) фанатик з
роздвоєною душею;
Д) єдино вірний пес, страж
революції, що не знає сумнівів.

Приклад
1.Тавтологія А) Тихо вмирав місяць
у пронизаному зеніті.
2.Персоніфікація Б) По щоці, пам’ятаю,
текла темним струменем кров.
3.Алітерація В) З тихих озер загірної
комуни шелестить шелест.
4.Старослов’янізми Г) Воістину моя мати - втілений
прообраз тієї надзвичайної Марії.
Д) мати каже, що я (ЇЇ
м’ятежний син) зовсім змучив себе.