Презентация на тему ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ

ділянок із різним заломленням світла);
Контролюється ЦНС;
Формує руховий апарат
Не має

посмугованості
слабо контролюється ЦНС;
Формує внутрішні органи

За будовою схожа на посмуговану, а за властивістю – на гладеньку.
Наділена автоматією

подразника зміною іонної провідності і мембранного потенціалу.
Провідність -

здатність проводити потенціал дії вздовж м'язового волокна по Т-системі;
Скорочувальність - здатністю коротшати або розвивати напруження під час збудження;
Еластичність - здатність розвивати напруження під час розтягування;
Тонус - у природних умовах скелетні м'язи постійно знаходяться в стані деякого скорочення, що називається м'язовим тонусом, який має рефлекторне походження.

вкрито мембраною і містить спеціалізований скоротливий апарат - міофібрили.

Важливим компонентом м'язового волокна є мітохондрії, системи поздовжніх трубочок - саркоплазматичний ретикулум і система поперечних трубочок – (Т-система.) Зовні волокно вкрите сарколемою. Функціональною одиницею скоротливого апарату м'язової клітини є саркомер; з саркомерів складається миофибрилла. Саркомери відокремлені один від одного Z-пластинками. Саркомери в миофібриллі розташовані послідовно, тому скорочення саркомерів викликає скорочення міофібрили і загальне вкорочення м'язового волокна.

товстих (утворених скоротливим білком міозином) і тонких (утворених скоротливим

білком актином).
Актинові філаменти представлені подвійною ниткою, що закручена в подвійну спіраль і одним кінцем прикріплена до Z-пластинки. Інший кінець філаментів розташовується в центральній частині саркомера. В поздовжніх борозенках актинової спіралі розташовуються ниткоподібні молекули білка тропоміозина.
В середині саркомера між нитками актину розташовуються товсті нитки білка міозину.
Міозиновий філамент має темний колір і називається анізотропний А-диск. У центрі його знаходиться світліша Н-лінія. У ній в стані спокою немає актинових ниток. По обидві сторони А-диска видно світлі ізотропні смужки - І-диски, утворені нитками актину. У стані спокою нитки актину і міозину незначно перекривають один одного таким чином, що загальна довжина саркомера складає близько 2,5 мкм.
У центрі Н-лінії знаходиться ​​М-лінія - структура, яка утримує нитки міозину.
Міозин складається із потовщеної круглої частини (голівки), звуженої частинки (шийки) та хвоста. Голівка і шийка утворюють поперечний місток, який зєднує тонкий і товстий міофіламенти. Молекули міозину містяться на М-лінії, а молекули актину – на Z-пластинках.

– саркомер; 4 – Z-линия;
5 – белок миозин;

6 – белок актин

тонких міофіламентів відносно товстих, причому довжина товстих і тонких

міофіламентів не змінюється. Ширина А-смуг є сталою, тоді як Z-лінії в разі скорочення м'яза зближуються, а під час розтягнення - віддаляються. Ковзання у випадку скорочення м'яза виникає, коли головки міозину міцно зв'язуються з актином, шийка міозинової молекули згинається, втягуючи актинове волокно в міозинову вилку, а потім відділяється. Інтенсивність ковзання залежить від гідролізу АТФ. Велика кількість головок приєднується одночасно, що приводить до максимального скорочення м'яза. Кожен цикл ковзання скорочує саркомер на 10 нм. Тонка нитка контактує з близько 500 міозиновими голівками, кожна з яких у випадку швидкого скорочення м'яза виконує за 1 с близько п'яти повних циклів приєднання від'єднання від молекули актину.

Теория скольжения нитей
была выдвинута на основании двух независимых наблюдений
Huxley and Niedergerke (1954), световая микроскопия: во время сокращения происходит сужение I-дисков, тогда как ширина А-дисков не изменяется
Huxley and Hanson (1954), электронная микроскопия: во время сокращения длина толстых и тонких филаментов не изменяется

його передача на мязове волокно;
Вивільнення ацетилхоліну у кінцевій

пластинці мя’зового волокна;
Зв'язування ацетилхоліну з нікотиновими ацетилхоліновими рецепторами - деполяризація мембрани мязового волокна;
Збільшення проникності мембрани кінцевої пластинки до іонів Na+ і К+
Утворення ПД кінцевої пластинки
Поширення ПД в середину мязового волокна по Т-системі
Вивільнення Са2+ з термінальних цистерн саркоплазматичної сітки і дифузія його в товсті і тонкі волокна;
Зв'язування Са2+ з тропоніном, на актинових нитках відкриваються ділянки для зв'язування міозину з актином
Утворення перехресних зв'язків між актином та міозином і ковзання тонких волокон по товстих, що спричинює вкорочення м'яза (головка міозину приєднується до актину і повертається на 45⁰. Цей рух нагадує рух весла).

Механізм розслаблення м’яза
(1) Са2+ повертається в саркоплазматичну сітку
(2) Вивільнення Са2+, що був зв'язаний з тропоніном
(3) Припинення взаємодії між актином і міозином .

між актином і міозином;
для обертання головки міозина;
для роботи натрій-калієвого

насосу;
для роботи Са2+ насосу.
Наявність Са2+

механізм ресинтезу;
КрФ+АДФ АТФ+Кр;
б) гліколітичний механізм

ресинтезу:

С6H12O8+2АДФ+2Н3РО4 2С3Н6О3+2АТФ+Н2О

С6H10O5+3АДФ+3Н3РО4 2С3Н6О3+3АТФ+2Н2О
2. Аеробний ресинтез АТФ.
С6H12O6+6О2 6СО2+6Н2О+38АТФ

глюкоза

Молочна кислота

глікоген

роботу різної кількості мязових волокон та утворює рухову одиницю.
Двигательная

единица = мотонейрон + группа иннервируемых им мышечных волокон

– тонічні (повільні) та фазні (швидкі).
Малі РО інервуються тонким

аксоном з кількома кінцевими гілочками, які охоплюють тільки 10-12 волокон м'яза, утворюючи на кожному з них лише одне нервово-м’язове сполучення. Вони входять до складу м'язів лиця, кистей, пальців рук.
Великі РО інервуються відносно товстими аксонами, які утворюють велику кількість розгалужень, що закінчуються на тисячах м'язових волокон. Входять до складу великих м'язів тулуба, кінцівок, мають вищий поріг збудливості, високу витривалість і розвивають значну силу.
Фазні РО – товщі, мають більшу кількість міофібрил, і тому розвивають більшу силу, ніж тонічні.
Тонічні РО мають добре розвинену капілярну сітку, що забезпечує їх краще кровопостачання. Входять до складу червоних м'язів, а фазні – до білих.

частоти подразнення або імпульсації рухових нейронів, що його інервують.
Поодиноке

скорочення – механічна відповідь м'яза на невелику частоту імпульсації (1-5 Гц).
Тетанічне скорочення - механічна відповідь м'яза на велику частоту імпульсації (20-30, 100 Гц) – результат сумації поодиноких скорочень
Види тетанічного скорочення
зубчастий тетанус гладкий тетанус
Зубчастий тетанус – наступний імпульс надходить у період розслаблення м'яза (20-30 Гц).
Гладкий тетанус - нова хвиля скорочення починається на максимальній амплітуді попереднього скорочення.
**Тетанус – сильне і тривале
скорочення м’яза.

Тонічне скорочення – тривале
скорочення м'яза, що відбувається
з незначними енергетичними
затратами і повільним розвитком
стомлення. (Гладкі м'язи та
Скелетні, що підтримують
вертикальне положення тіла – м'язи
шиї, спини).

сталий, metros - довжина) – м’яз скорочується (розвиток напруги),

не змінюючи своєї довжини.
Ізотонічне скорочення (від гр. isos - сталий, tonus - напруження) – мяз скорочується, не змінюючи свого напруження.
Ауксотонічне скорочення – мяз скорочується (змінює напруження) і змінює свою довжину.

і розслаблюється.
Статична – м'яз, тривало напружуючись, не може подолати

опір, напруження в м'язі постійно зростає (ізометричний режим скорочення).

яку розвиває м’яз під час скорочення.
Фактори, від яких залежить

сила м'яза

Товщина волокна
Кількість одночасно працюючих м'язових волокон
Розтягнення м'яза (довжини)
Кількість активованих рухових одиниць.
Максимальна сила – сила, що розвиває м'яз під час скорочення, коли він ледве зрушує з місця максимальний вантаж.
Абсолютна сила – мах. Сила / на площу фізіологічного поперечника м'яза.
Відносна сила – мах. Сила / на площу анатомічного поперечника м'яза.
* фізіологічний поперечник – розсічення м'яза поперечно до кожного волокна.
* анатомічний поперечник - розсічення м'яза перпендикулярно до кожного волокна.