Презентация на тему ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Т. 1: Навчальне видання.– К.: Ника-Центр; Эльга, 2001.– 592

c.
Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. Т. 2: Навчальне видання.– К.: Ника-Центр; Эльга, 2001.– 512 c.

методів розробки і реалізації управлінських рішень, направлених на формування,

розподіл і використання фінансових ресурсів підприємства й організацію обороту його коштів з метою досягнення оперативно-тактичних та стратегічних цілей.
Предметом фінансового менеджменту є стратегічне і оперативне управління фінансами підприємств різних організаційно-правових форм господарювання.
Об’єктом фінансового менеджменту є фінанси підприємств.

власників підприємства в поточному і перспективному періоді.
У процесі

реалізації своєї головної мети фінансовий менеджмент спрямований на рішення наступних основних завдань:
забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до задач розвитку підприємства в майбутньому періоді;
оптимізація грошового обігу.
забезпечення максимізації прибутку підприємства при рівні фінансового ризику, що передбачається;
забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при рівні прибутку, що передбачається.
забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку.

підсистем:
керована підсистема (об’єкт управління),
керуюча підсистема (суб’єкт управління).
Об’єктом

управління є сукупність умов здійснення грошового обігу та руху грошових потоків, кругообігу вартості, руху фінансових ресурсів і фінансових відносин, що виникають у внутрішньому й зовнішньому середовищі підприємства.
Тому в об’єкт управління включаються наступні елементи: грошовий обіг;
фінансові ресурси;
кругообіг капіталу;
фінансові відносини.

а також фахівців, організованих у певну фінансову структуру, які

здійснюють цілеспрямоване функціонування об’єкта управління.
Елементами суб’єкта управління:
кадри (підготовлений персонал);
фінансові інструменти та методи;
технічні засоби управління;
інформаційне забезпечення.

менеджменту
Механізм фінансового менеджменту

розглядається не в економічному, а в інформаційному сенсі: ступінь

ефективності ринку характеризується рівнем його інформаційної насиченості та доступності інформації учасникам ринку.
Досягнення інформаційної ефективності забезпечується передумовами: на ринку багато покупців і продавців, інформація доступна всім суб’єктам ринку одночасно, її отримання не пов’язане з витратами, відсутні податки, угоди, які здійснюються одним суб’єктом не можуть вплинути на ціни, усі суб’єкти діють раціонально (максимізують вигоду) та ін.
Є ключовою теорією передумовою, яка лежить в основі багатьох фінансових теорій і фінансових моделей

часова вартість грошей: сьогодні долар має більшу цінність, ніж

долар, який може бути отриманий пізніше, оскільки він може бути інвестований в активи с перспективою отримання доходу. У рамках цієї концепції розроблено інструментарій визначення приведеної вартості грошового потоку

має свою вартість. Ціна капіталу визначає мінімальний рівень доходу,

який необхідний для покриття витрат на залучення кожного джерела.
Кількісна оцінка ціни капіталу має важливе значення при аналізі інвестиційних проектів і виборі альтернативних джерел фінансування підприємства

в бізнесі супроводжується ризиком, і залежність між ними (рівнем

ризику та рівнем доходності) прямо пропорційна.
Концепція асиметричності інформації
Напряму пов’язана із концепцією ефективності ринку капіталу. Передбачається, що окремі суб’єкти можуть володіти інформацією, яка є не доступною іншим суб’єктам. Використання цієї інформації може призводити як до позитивного, так і до негативного ефекту.
Концепція ефективності ринку капіталу передбачає, що жоден суб’єкт не має додаткової інформації, водночас менеджери фірм знають більше, ніж аналітики та інвестори. У такому випадку має місце асиметрична інформація.

організаційно-правових форм бізнесу. В складних організаційно-правових формах господарювання утворюється

розрив між функцією володіння і функцією управління.
Для того, щоб нівелювати протиріччя між менеджерами та власниками, власники вимушені нести агентські витрати – витрати, які здійснюються з метою побудити діяти менеджерів з позиції максимізації добробуту акціонерів (витрати на контроль за діяльністю менеджерів (аудиторські перевірки), витрати на створення організаційної структури, яка обмежувала б небажану поведінку менеджерів (введення в правління зовнішніх інвесторів)). Щоб мінімізувати прояву агентських конфліктів, власники приймають рішення про участь менеджерів у розподілі прибутку.

підприємства виступає спеціальна група фахівців, яка за допомогою різних

форм і методів управління забезпечує функціонування об’єкта.
Як вже зазначалося, об’єктом фінансового менеджменту в класичному розумінні є фінанси підприємств.
Реалізація фінансового менеджменту на підприємстві передбачає розробку фінансової стратегії та її втілення на основі фінансової політики.
Під фінансовою стратегією підприємства слід розуміти формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності й вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення. Фінансова стратегія є частиною загальної стратегії підприємства.

відносять:
1) Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.
2) Дослідження факторів зовнішнього фінансового

середовища та кон’юнктури фінансового ринку.
3) Формування стратегічних цілей фінансової діяльності.
В якості таких цільових стратегічних нормативів по окремих аспектах фінансової діяльності підприємства можуть бути встановлені:
середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, які сформовані із власних джерел;
коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства;
мінімальний рівень грошових активів, який забезпечує поточну платоспроможність підприємства та ін.

реалізації.
5) Розробка фінансової політики за окремими аспектами фінансової діяльності.
6. Розробка системи

організаційно-економічних заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії.

за слідуючи ми основними параметрами:
узгодження фінансової стратегії підприємства із

загальною стратегією його розвитку;
узгодженість фінансової стратегії підприємства з передбаченими змінами зовнішнього фінансового середовища;
реалізованість фінансової стратегії – у процесі такої оцінки в першу чергу розглядаються потенціальні можливості підприємства в формуванні власних фінансових ресурсів, оцінюється рівень кваліфікації фінансових менеджерів та ін.