Презентация на тему Дитячі садки Фребеля

німецької педагогіки першої половини XIX ст., що відіграв помітну

роль у розвитку теорії і практики дошкільного виховання. Свої погляди виклав у таких працях, як: “Виховання людини”, “Виховання шляхом розвитку”, “Педагогіка дитячого садка”, низці статей у періодичних виданнях. Педагогічна система Ф.Фребеля ґрунтується на засадах німецької ідеалістичної філософії (Шеллінг, Гегель, Фіхте та ін.). Наслідуючи Шеллінга, Ф.Фребель вважав, що закони розвитку природи і людини тотожні, і тому виховання повинно бути природовідповідним.

дитинство, отроцтво.
Виховання немовлят - розвиток зовнішнього чуття.
Дитинство

- період сімейного виховання, ігор і розвитку мови дитини.
Отроцтво - період свідомих орієнтирів, шкільного навчання.

Ф.Фребель відкрив свій перший виховний заклад “Інтверсальний німецький виховний

інститут”, який через рік перевів у сусіднє селище Кайльгау. Це був заклад для дітей шкільного віку, тут він намагався реалізувати педагогічні принципи Й.Г.Песталоцці, займався з дітьми фізичними вправами, привчав їх до сільськогосподарської праці, в навчанні використовував наочність. Заклад успішно працював і здобув широку популярність.

нашого німецького народу”, з 1820 р. почав друкувати щорічні

звіти про стан свого виховного закладу. У 1826 р. взявся за видання щомісячного журналу “Сімейне виховання” і, нарешті, в цьому ж році випустив у світ свою головну працю з теоретичної педагогіки - “Виховання людини”.

інститут. Потім намагався відкривати нові виховні заклади в різних

місцях, але скрізь натикався на опір реакційних сил.
У 1833 р. Бернське управління запропонувало Ф.Фребелю керувати сирітським притулком у Бургдорфі, який був заснований 36 років тому Й.Песталоцці і в якому навчались діти різного віку, в тому числі й дошкільнята.
Повернувшись через 5 років у Тюрінгію, педагог заснував у 1837 р. в Блан- кенбурзі (поблизу Кайльгау) заклад для дітей дошкільного віку, якому в 1840 р. дав назву “Дитячий садок”.

і був закритий за браком коштів. Але Ф.Фребель продовжував

роботу і здійснював підготовку “садівниць”-виховательок. У кінці життя йому вдалося відкрити ще один дитячий садок у Марієнталі, але в 1851 р. за наказом влади всі дитячі садки в Німеччині були заборонені. Це було тяжким морально-психологічним ударом для Ф.Фребеля, і 21 червня 1852 р. він помер у Марієнталі.

життя їх засновника. Реакційний уряд напівфеодальної Німеччини навіть переслідувало

їх організацію. Так, в 1851 р. Фребелівські дитячі сади були заборонені в Пруссії у зв'язку з реакцією, що послідувала за революцією 1848 р., і були дозволені лише через десять літ. Зростання промислового капіталізму втягувало все більше жінок у виробництво, і Фребелівські «народні» дитячі садки (головним чином, для дітей міської дрібної буржуазії поширилися у другій половині XIX ст. у всіх країнах Заходу. Звичайно, ці дитячі садки охоплювали лише незначний відсоток дітей дошкільного віку, але саме фребелізм був тоді панівною течією в дитячих садах. І тільки в кінці XIX ст. система Фребеля перестає повністю задовольняти буржуазію епохи імперіалізму, яка застосовує більш витончені методи ідеологічної обробки людини. Педагогічна система Фребеля поступово витісняється в Європі системою Монтессорі, модернізацією Фребеля (неофребелізм) і системою американського дитячого садка в Америці.

запропонував шість «дарів».

невеликі , м'які , пов'язані з вовни , пофарбовані

в різні кольори - червоний , оранжевий , жовтий , зелений , синій , фіолетовий (тобто кольори веселки ) і білий . Кожен м'яч -куля - на ниточці . Мати показує дитині м'ячі різного кольору , розвиваючи таким чином його вміння розрізняти кольори. Розгойдуючи кульку в різні сторони і відповідно примовляючи « вперед -назад » , « вгору- вниз » , « вправо-вліво » , мати знайомить дитину з просторовими уявленнями. Показуючи кульку на долоні і ховаючи його , примовляючи при цьому « Є м'ячик - ні м'ячика » , вона знайомить дитину з твердженням і запереченням

кубик і циліндр ( діаметр кулі , основу циліндра

і сторона кубика однакові ) . За допомогою їх дитина знайомиться з різними формами предметів . Кубик своєю формою і своєю стійкістю є протилежністю кулі. Шар розглядався Фребелем як символ руху , кубик ж - як символ спокою і символ " єдності в різноманітті ( куб єдиний, але вигляд його різний залежно від того , як він представлений погляду : ребром , стороною , вершиною ) . Циліндр поєднує і властивості кулі , і властивості кубика : він стійкий , якщо поставлено на підставу , і рухливий, якщо покладений , і т. д.

кубиків (куб розрізано навпіл, кожна половина - на чотири

частини). За допомогою цього дару дитина, вважав Фребель, отримує уявлення про цілому і складових його частинах («складну єдність», «єдність і різноманіття»), з його допомогою він має можливість розвивати свою творчість, будувати з кубиків, різна їх комбінуючи.

розділений на вісім плиток (кубик ділиться навпіл, а кожна

половина - на чотири подовжені плитки, довжина кожної плитки дорівнює стороні кубика, товщина дорівнює одній четвертій цієї сторони)

сім маленьких кубиків, причому дев'ять з них розділені на

дрібніші частини.

двадцять сім кубиків, багато з яких розділені ще на

частини: на плитки, по діагоналі тощо.