Презентация на тему Життя і творчість М.Коцюбинського

у Вiнницi в сiм‘їдрiбного службовця.

КОЦЮБИН-СЬКИЙ, ПРОЙШОВ У МІСТІ ВІННИЦІ, А ВІДТАК ДОВЕЛОСЯ ЖИТИ

ТО НА СЕЛІ, ТО ЗНОВ У МІСТІ, ВСЕ НА ТІМ ЖЕ БАГАТІМ ПРИРОДОЮ, ТЕПЛІМ, ПРЕ-КРАСНІМ ПОДІЛЛІ».


РОДИНА ЗМУШЕНА БУЛА ЧАСТО ПЕРЕЇЗДИТИ ЧЕРЕЗ НЕСПОКІЙНИЙ ХАРАКТЕР БАТЬ-КА. ДРІБНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЧИНОВНИК МИХАЙЛО МАТВІЙО-ВИЧ НЕ ЗНОСИВ УТИСКІВ НА-ЧАЛЬСТВА І ЧАСТО МІНЯВ РОБОТУ.

тонку і глибоку душевну організацію та любов і розуміння

природи.

Шаргородському духовному училищі (1876-1880) М.Коцюбинський виділявся серед своїх однокласників

умінням писати цікаві, оригінальні твори.
По закінченні духовного училища через нестатки не зміг далі вчитися.(Після смерті батька в 1886 році на нього лягли родинні турботи).
Самоосвіта

більше, що дуже скоро хлопцеві довелося подорослішати: батько остаточно

втратив роботу, осліпла мати, і Михайло взяв на себе турботи про велику сім’ю. Щоб утримувати батьків, двох сестер і двох братів, Михайло давав уроки панським дітям, а ночами просиджував над книжками.

або Вченіє світ, а невченіє тьма», віддає його на

суд Нейману — людині освіченій і з великими симпатіями до української літератури. Це була не перша спроба пера, раніше всім подобалося те, що писав Коцюбинський, але Нейман виніс суворий вирок оповіданню і порадив початківцю більше не писати, аби «не калічити святу нашу мову».
 

ПОКАЗУВАТИ КОМУСЬ СВОЇ ТВОРИ. АЖ У 1890 РОЦІ У

ЛЬВОВІ БУВ НАДРУКОВАНИЙ ЙОГО ВІРШ «НАША ХАТКА», А ПОТІМ ІЩЕ ДЕКІЛЬКА ТВОРІВ ДІСТАЛИ СХВАЛЬНУ ОЦІНКУ, ЩО НАДАЛО ПИСЬМЕННИКОВІ ВПЕВНЕ-НОСТІ І НАСНАГИ

вiру".

«Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник». У молодого письменника виросли крила,

коли він отримав листа від Панаса Мирного, в якому відомий митець писав: «Прочитав я її («Харитю») та й нестямився!.. У такій невеличкій приповісті та такого багато сказано! Та як сказано! Чистою, як кринична вода, народною мовою; яскравим, як сонячний промінь, малюнком…»

народного вчителя і їде в село Лопатинці (тепер Шаргородського

району на Вінниччині).

члена урядової філоксерної комісії, яка вела боротьбу з шкід-ником

винограду на території Молдавії і Криму (1892–1897)

хроніки і друкує ряд нарисів під загальною назвою
«Свет

и тени русской жизни».

життя, одружується з Вiрою Дейшi i оселяється в древньому

Чернiговi, отримавши роботу в земськiй управi

відданості народові.

«суботи» відвідували Аркадій Казка, Павло Тичина, Василь Еллан-Блакитний (Елланський),

які з любов'ю називали Михайла Михайловича своїм літературним учителем.

Михайло Михайлович відправляв у видавництво із приміткою на рукописі:

«Автор просить прислати коректуру на адресу: Київ, бульвар Шевченка, клініка професора Образцова».
 

ТРЕТЮ ЧАСТИНУ ПОВІСТІ «FATA MORGANA», АЛЕ ПРИКУТИЙ СМЕРТЕЛЬНОЮ ХВОРОБОЮ,

ВІН УЖЕ НЕ ЗВОДИТЬСЯ З ЛІЖКА.
12 КВІТНЯ 1913 РОКУ КОЦЮБИНСЬКИЙ ПОМЕР. ПОХОВАНИЙ У ЧЕРНІГОВІ НА БОЛДИНІЙ ГОРІ, В ГАЮ ТРОЇЦЬКОГО МОНАСТИРЯ, НАД ДЕСНОЮ

Коцю-бинського, як світла зоря, сяятиме над нами вічно, облагороджуючи

душу... Вічна слава його життю, вічна слава його таланту… »
(Андрій Малишко).

важка втрата на нашій широкій Укра-їні! Помер Михайло Ко-цюбинський.

Поліг ве-ликий майстер рідного слова, що в огненному горні свого творчого духу переливав його в самоцвітні кришталі і, як великий будівничий, ви-водив їх, свої мистецькі твори, повні великого художнього смаку, гли-бокої задуми і безмірно широкої любові до лю-дей, їх – добрих і лихих – вчинків!»
Панас Мирний