Презентация на тему Михайло Петрович Старицький (1840 - 1904)

за новим стилем) 1840 року в селі Кліщинці Золотоніського повітуМихайло

Петрович Старицький народився 2 грудня (14 грудня за новим стилем) 1840 року в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний ротмістрМихайло Петрович Старицький народився 2 грудня (14 грудня за новим стилем) 1840 року в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 року померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини ЛисенківМихайло Петрович Старицький народився 2 грудня (14 грудня за новим стилем) 1840 року в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 року померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого дядька — Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.

у володіння батьківською спадщиною. 1862 року одружився із сестрою

Миколи Лисенка Софією Віталіївною. 1864 року повертається до Київського університету, але навчається вже на юридичному факультеті. 1865 року закінчує навчання у Київському університеті.
1871 року оселився у Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком — вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів».

з Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лєрмонтова, сербські народні

думи та пісні.
На початку 80-х pp. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада».
Очолив першу українську професійну трупу.
У 1886—1887 pp. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі.
За станом здоров'я у 1893 р. М. Старицький залишив трупу.

призначила драматургу персональну пенсію «За літературні праці рідною мовою».

Він брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства.        У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький.
У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність.
У 1903 р. письменник готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов.

розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів.
Можна

виділити кілька основних мотивів лірики М. Старицького: роль і призначення поета («Поетові»), краса людських почуттів («Виклик»), співчуття до важкої долі простого люду («Швачка»), тема України («До України»).

Київ, 1925 рік (фото із фондів Музею видатних діячів

української культури)

на Байковому кладовищі, Київ.

стилем українською лі-тературою (романтизм, реалізм) і новою, модерні-стською, яка

почала зароджуватись на межі XIX – XX ст.

Творчість Михайла Стари-цького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літе-ратури, у зміцненні в нашо-му письменстві реалізму.
М.Рильський

М.Старицький, 1904р.

меморіальному будинку-музеї в Києві
Старицька - Черняхівська
Вероніка Черняхівська

М.Старицький із дружиною