Презентация на тему Михайль Семенко - поет футурист

впроваджувач авангардних тенденцій в українській поезії 20-х років ХХ

ст. Урбаністичні мотиви лірики, їхня змістова новизна(“Бажання”, “Місто”, “Запрошення”).

авангардного мистецтва початку ХХ століття, єдиний, хто виступив і

поетом, і теоретиком українського футуризму.
Михайль Семенко був трагічною і надзвичайно яскравою постаттю української літератури, невиправдано забутим у часи монополії "соціалістичного реалізму".

художником, разом з Михайлом зачинав на Україні футуристичний рух,

але на початку імперіалістичної війни загинув на Західному фронті.
Другий брат — Олександр та сестра Олександра теж писали вірші, та зовсім молодими загинули від туберкульозу.

а закінчів його уже в Кременчуці, оскільки в Хоролі

не було старших класів .
Далі — Петербург, Психоневрологічний інститут. З Петербургом було пов'язано багато що: початок літературної праці й захоплення футуристичними теоріями, перше кохання, жорстока нужда, паралельні з Психоневрологічним інститутом заняття — клас скрипки в консерваторії. В інституті Семенко встиг закінчити тільки три курси, далі навчання перервала війна і мобілізація.
У листопаді 1914 року він від'їжджає на Далекий Схід. Йому пощастило. Замість того, щоб воювати "за віру, царя і отечество" десь на Західному фронті, він опинився в типово військовому місті, але далеко від війни.

стала збірка "Prelude" (1913).

зацікавлень поета.
Ще у 1915-му він пише цикл "Крапки

і плями", започатковуючи ним "другий період" своєї творчості, позначений відчутним впливом імпресіонізму (цикли "Осіння рана", "П'єро кохає"). Це дає поштовх до спроб модернізації традиційної лірики. Вищезгадані цикли написані у формі солдатського щоденника.
У поезіях переважає інтелектуальне бачення навколишнього світу, а також досить тонкий психологічний аналіз, орієнтований у чуттєву сферу людських переживань

познайомився у Владивостоці, де він прожив близько трьох років.

Лідія Іванівна Горенко походила з української родини переселенців на Далекий Схід. Почуття Семенка до майбутньої дружини було глибоке і водночас безмежно тривожне, що спричинило високі злети ранньої лірики поета, появу в ній – насамперед у циклах «Осіння рана», «П'єро кохає» — зовсім нових мотивів і творчих рішень. Михайль Семенко у першому шлюбі мав сина Ростислава і доньку Ірину.

українською актрисою Наталією Ужвій, з якою розлучився 1936 року.

В цьому шлюбі єдиною дитиною був син Михайло (1927 р. н.). Він теж проявляв поетичний дар, писав вірші. Після розлучення батьків залишився з Наталією Ужвій. Навчався в Київському університеті на факультеті міжнародних відносин. Помер від менінгіту 13 грудня 1951 року.

душ, Михайль Семенко гуртував довкола себе здібну молодь, впливав

на неї як один з найвідоміших на той час поетів — автор збірок «Прелюди» (1913), «П'єро Кверофутуризм» (1914), «П'єро здається» (1918), «П'єро кохає» (1918), «Дев'ять поем» (1918), «Дві поезофільми» (1919), «П'єро мертвопетлює» (1919), «Вlосnotes» (1919), «В садах безрозних» (1919), «Кабле-поема за океан» (1921), «Проміння погроз» (1921), «Кобзар» (1924, 1925), «Збірка творів у трьох томах» (1929—1931), «Сучасні вірші» (1931), «Поезії», «Вибрані твори» (1936).

Всеукраїнької асоціації революційного кіно, в 1930 р. — членом

журі Міжнародного конкурсу на проект пам'ятника Т. Г. Шевченку (м. Харків). В 1931 р. здійснював загальну редакцію тритомника В. Маяковського (вид-во "Книгоспілка"), в 1932 р. був членом оргкомітету Єдиної спілки радянських письменників України. З 1933 р. входив до редколегії "Літературної газети", в 1934 р. одним із перших став членом Спілки письменників України, був у числі учасників 1-го з'їзду радянських письменників України.

провів у Київi творчий вечiр, а через три дні

його заарештували. Письменника звинуватили в «активнiй контрреволюцiйнiй дiяльностi»

Серед іншого йому закидали спробу скинути Радянську владу в Украïнi за допомогою нiмецьких фашистiв. Надломлений морально та фiзично Михайль Семенко, як свiдчать протоколи допитiв 4, 7 та 8 травня 1937 р., «зiзнався» у всiх звинуваченнях.

Військової колегії Верховного Суду СРСР. Комісія «іменем Союзу Радянських

Соціалістичних Республік» винесла вирок: «приговорила Семенко Михаила Васильевича к высшей мере уголовного наказания — расстрелу с конфискацией всего имущества, лично ему принадлежащего». Того дня М.Cеменка було страченоразом з іншими українськими письменниками. Михайль Семенко був реабілітований посмертно.

розробки верлібру (вільного вірша). Семенкові верлібри були якщо не

абсолютно новим, то в усякому разі новим — як послідовний художній принцип — явищем для української поезії. Хоча створювались вони все-таки на основі відомої національної поетичної традиції. Лідер українського футуризму (панфутуризму), організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань. Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою.