Презентация на тему Іван Федоров та книгодрукуванняв Україні

рамках
між 1510-1520 рр., помер 5 (15) грудня 1583 р.,

- діяч
східнослов'янської культури, один із перших (після
Швайпольта Фіоля та Франциска Скоринки) східнослов’янських типографів, а також гравер, інженер, ливарник.

Існує декілька версій походження Івана Федоровича (відомо, що у своєму друкарському знакові він використовував шляхетський герб Рогоза).

.

1532 — за деякими версіями, одержав ступінь бакалавра Яґеллонського університету (Краків) — у «промоційній книзі» університету є відповідний запис 1532 року стосовно особи на ім'я Joannes Feodorowicz Moschus

Підпис Івана Федорова

Івана Федорова

Московському Кремлі. Можливо, працював у першій московській друкарні, що

анонімно випустила 7 видань у 1550-х рр.

З квітня 1563 по березень 1564 р. разом із Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту й виготовленням гравюр для видання "Апостола". Сукупність художніх прийомів оформлення тексту, розроблена І.Федоровим, уплинула на все наступне східнослов'янське друкарство. У післямові до "Апостола" 1564 р. безпосереднім ініціатором створення друкарні названий цар Іван IV Грозний.

Псалтир з Часословцем.
Саме тут змінив своє московське прізвище

на Федорович

Через якийсь час після того, як їхню друкарню спалили,[обидва друкарі залишили Москву й осіли в Заблудові (північне Підляшшя, на межі українських і білоруських земель), маєтку литовського гетьмана Григорія Ходкевича, згодом прихильника Івана IV Грозного як претендента на польський престол.

Григорій
Ходкевич

Іван Грозний

Мстиславця). Тут у 1573—1574 рр. у монастирі св. Онуфрія

він продовжує друкувати. Разом зі своїм сином Гринем Івановичем із Заблудова працював над новим виданням "Апостола", прикрашеним заставками, ініціалами, кінцівками і трьома гравюрами. Уже у 1574 року видав перший східнослов'янський Буквар.

Апостол

Буквар

Книгодрукувальний
станок

управитель Дерманського монастиря.
1578 — перебрався в Острог, де заснував друкарню (спочатку надрукував

новий Буквар з рівнобіжними греко-слов'янськими текстами).
1580 — видав Новий завіт і Псалтир й окремо покажчик до останнього.
1580—1581 — видав першу повну слов'янську Біблію за одним із списків Геннадієвої Біблії (т. зв. Острозька Біблія) з власною післямовою.
1581 — вийшло останнє видання І.Федоровича — «Хронологія» Андрія Римші (на 1 аркуші).

Д

А

Т

И

Д

А

Т

И

але відновити друкарню вже не спромігся. Вона перейшла у

власність Львівського Успенського Братства, пізнішого Ставропігійського Інституту, який користувався орнаментами І.Федоровича аж до початку XIX ст.

Ставропійський інститут

до Апостола 1564 р., Львівського Апостола і Львівської Абетки.

У літературному відношенні найбільший інтерес становить післямова до Львівського Апостола, де І.Федорович пише про те, що змусило його взятися за нелегку працю друкаря й продовжувати її в найважчих обставинах.

Болгарське «Сказаніє о письменах» Чорноризця Храбра (поч. X ст.) у додатку до Острозької Азбуки й одне зі слів Кирила Туровського (в Учительному Євангелії).

що 1583 року відвідав Краків і Відень, де показував

імператорові Рудольфу I свій винахід — багатоствольну гармату зі змінними стволами.

Був похований у монастирі св. Онуфрія у Львові.

інститут у Львові (тепер Українська академія друкарства). У Росії

його іменем названо продовжуване видання, присвячене стародрукам — «Федоровські читання». У Львові та Москві є пам'ятники Івану Федоровичу (Федорову). Від 1949 року іменем Федорова названо вулицю у Львові, де міститься колишня будівля Ставропігійського інституту і з 1944 року діє Ставропігійський професійний ліцей , що готує кваліфікованих робітників-поліграфістів.

Память по книгодрукареві

України (до липня 2000 р. — Державний музей книги

і друкарства України) — музей у Києві, розташований на території Національного Києво-Печерського заповідника (Лаври).

Заснований Постановою Ради Міністрів УРСР № 137 від 17 березня 1972 р. (1972 рік за рішенням ЮНЕСКО відзначався як Міжнародний рік книги).

Відкриття експозиції відбулося 23 квітня 1975 р. У травні 2000 р. експозиція була оновлена та доповнена.

експонатів, що висвітлюють історію вітчизняної книги і книжкової справи

від часів Київської Русі і до наших днів: копії (факсиміле) рукописних книг XI—XV ст., копії перших друкованих кириличних книг, оригінали стародруків XVI—XVIII ст., раритети друкованої україніки XIX—XX ст., дерев'яні й мідні кліше граверів XVII—XVIII ст., окремі друкарські верстати XVIII—XIX ст., оригінали книжкової графіки XX ст. тощо.