Презентация на тему Авангардизм

загальна назва художніх напрямків 20 століття, для яких характерні

пошук нових, невідомих, часто штучних форм і засобів художнього відображення, чи недооцінка повне заперечення традицій і абсолютизація новаторства.

Перемога словесної образності і символіки над змістом у поезії

і прозі, акцентация колориту, композиційної структури і безсюжетність у живописі, атональность і какофонія в музиці

Пошук принципово нових виразних засобів для передачі настроїв соціального протесту, революційного змісту
Заперечення естетичної суті мистецтва й утилітаризму (злиття мистецтва з виробництвом, побутом і політичною публіцистикою)

Завдання мистецтва
мислиться в тому, щоб переструктурувати простір культури, створити нові (або втілити в життя вже відомі) норми, цінності та ідеали не тільки в сфері мистецтва, але і, ширше, у сфері особистої та громадської життя, створити нову модель особистості, нової людини.

XIX ст. Малларме.
Об'єкт зображення — світ таємниць й мрій.
Поєднання

реального й таємничого, міфологічного й містичного.

який з 1900 року працював у Парижі, і французького

художника Ж. Брака.
Кубісти намагалися створити нові форми багатовимірної перспективи, розкладаючи об'єкт на геометричні форми (кола, півкола, трикутники, куби).
Об'єкт зображувався з різних боків, навіть невидимих, що давало змогу зрозуміти його внутрішній зміст

«Я», напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на

дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку ХХ ст.
Конфлікт художньої особи, людини взагалі з трагічною й антигуманною буржуазною дійсністю.
Оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос.
Суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою.
Спираючись на алогізм, безглуздий набір слів та звуків, дадаїсти створюють свій специфічний світ — світ словотворчих трюків, гри, містифікації[

розрив із усією культурною традицією: «Ми підриваємо традиції, як

поточені червою мости».
Заперечення традиційної культури (особливо її моральних і художніх цінностей);
прагнення до новацій, бунтівливості порушення традицій;
культивування урбанізму (естетика машинної індустрії і великого міста);
переплетіння документального матеріалу з фантастикою;
у поезії — руйнування загальноприйнятої мови, використання «слів на свободі».

звільнити людське «Я» від «пут» матеріалізму, логіки, які вони

вважали породженням буржуазної цивілізації.
митцю слід спиратися на досвід несвідомого вираження духу — сни, галюцинації, марення, інтуїтивного аби проникнути по той бік свідомості, осягнути нескінченне й вічне.
Прийоми сюрреалізму (зображення надреального, містичні мотиви, елементи фантастики, жахи, спотворене людське тіло) використовуються в «театрі абсурду».