Презентация на тему Lectio secunda. Verbum

розрізняють два числа:
numerus singularis (однина) – sing.
numerus pluralis (множина)

– pl.
Особа (persona)
У межах одного часу в латинській мові виділяють три особи. Вказівкою на особу служать особові закінчення дієслів, тому немає потреби у вживанні особових займенників: persona prima; persona secunda; persona tertia.
Стан (genus)
Система латинської мови формально має два стани:
genus activum – активний;
genus passivum – пасивний.
Спосіб (modus)
modus indicatīvus – дійсний;
modus conjunctivus - умовний;
modus imperativus - наказовий.

індикативі:
praesens - теперішній час: laudo - я хвалю;
Imperfectum -

минулий час недоконаного виду:
laudabam - я хвалив;
perfectum - минулий час доконаного виду:
vici - я переміг.
plusquamperfectum - давноминулий час поєднує поняття про минулу дію та про пізніший її результат у минулому. Українська мова не має спеціальних граматичних форм, які б передавали плюсквамперфектні значення:
viderat, deinde narravit - він (спочатку) побачив, потім розповів;
futurum I (sіmplex) - майбутній час перший означає майбутню завершену або незавершену дію:
dabo - я дам, я даватиму;
futurum II (exactum) – майбутній час другий означає дію, яка здійсниться раніше за іншу майбутню дію:
videro, deinde narrabo - спочатку я побачу, потім розкажу.

у чотирьох основних формах:
1-a особа однини у praesens indicativi

activi;
1-a особа однини у perfectum indicativi activi;
supinum;
infinitivus praesentis activi:

nego, āvi, ātum, āre - заперечувати;
ageo, auxi, auctum, ēre - збільшувати;
lego, legi, lectum, ěre - читати;
punio, īvi, ītum, īre - карати.

a b c d

Дієвідміна визначається за закінченням основи інфекта:
І дієвідміна: ā:

accūso, accusā -re - звинувачувати;
ІІ дієвідміна: ē: habeo, habē -re - мати;
ІІІ дієвідміна: на приголосний: tego, teg-ě -re - покривати;
на -u: ruo, ru-ě -re - руйнувати;
на -і: capio, cap-ě -re - брати,
IV дієвідміна: на -ī: audio, audī -re - слухати.

activi твориться шляхом приєднання особових закінчень до інфектної основи.

indicativus

negāre – відмовляти;
augēre – сприяти;
legĕre – обирати;
punīre – штрафувати.

Визначення основи дієслова:

– БУТИ

пасивних закінчень

Інфінітив теперішнього часу пасивного стану утворюється шляхом додавання

до основи інфекта для дієслів І, ІІ, ІV дієвідмін – закінчення -ri, для дієслів ІІІ дієвідміни – -і.
І – ornāri - прикрашати;
ІІ – docēri - навчати;
III – vinci (ĕre) - перемагати;
ІV – punīri - штрафувати.

до інфектної основи.
NB! Форма 1-ї особи однини І

дієвідміни ornor виникла із *orna-or.

від інфектної основи за допомогою суфіксів -bā-

для І – ІІ дієвідміни, та
-ēbā- для III – IV дієвідміни і особових закінчень презенса: videbat - він бачив, scribebam - я писав.

imperfectum indicativi activi

fui, – , esse - бути

– майбутній час, який утворюється шляхом додавання до основи

інфекта суфікса -b для І – ІІ дієвідміни та
-е- для III – IV дієвідміни (у 1-й особі однини – суфікс -а-) і особових закінчень системи інфекта.
Він може перекладатися дієсловами як доконаного, так і недоконаного виду: faciam - я зроблю/я робитиму, я буду робити.

futurum І activi indicativus

система основ:
основа інфекта визначається шляхом відкидання інфінітивного форманта -re

(в І, ІІ, IV дієвідмінах) та -ere – в ІІІ дієвідміні:
nega- (negare), auge- (augere), leg- (legere), puni- (punire);

основа перфекта визначається за формою перфекта шляхом відкидання закінчення -і:
negav- (negavi), aux- (auxi), leg- (legi), puniv- (punivi);

основа супіна виокремлюється із форми супіна шляхом відкидання суфікса -um:
negat- (negatum), аuct- (auctum), lect- (lectum), punit- (punitum).

Від основ інфекта, перфекта і супіна утворюються усі особові та неособові форми.

indicativi activi: nego
praesens indicativi passivi: negor
praesens conjunctivi activi:

negom
praesens conjunctivi passivi: neger
imperfectum indicativi activi: negabam
imperfectum indicativi passivi: negabar
imperfectum conjunctivi activi: negarem
imperfectum conjunctivi passivi: negarer
imperativus praesentis activi et passivi: nega, negare
futurum I indicativi activi: negabo
futurum I indicativi passivi: negabor
imperativus futuri activi et passivi: negato, negator
infinitivus praesentis activi et passivi: negare, negari
gerundium: negandi
gerundivum: negandus
participium praesentis activi: negans

indicativi activi: negav-eram
futurum ІІ іndiсativi aсtivi: negav-ero
plusquamperfectum conjunctivi

activi: negav-issem
infinitivus perfecti activi: negav-isse