Презентация на тему Гетероспермія та її використання в селекції і насінництві

Від поганого насіння не чекай хорошого покоління

інший sperma – насінина) - це відмінність

насіння за морфологічними ознаками, біохімічним складом та фізіологічним станом, здатністю проростати і забезпечувати певну продуктивність рослин у потомстві.

біологічної науки, що вивчає гетероспермію та її екзогенні та

ендогенні причини.
Найважливіші завдання гетероспермії:
1) встановлення закономірностей мінливості насіння у процесі вирощування та зберігання
2) вивчення впливу різноякісності насіння на ріст, розвиток, і продуктивність рослин у потомстві;
3) розроблення на основі результатів цих досліджень тестерної системи прогнозування урожайних властивостей насіння з метою добору біологічно найбільш цінного посівного матеріалу ;
4) покращення насіння у процесі вирощування та післязбирального оброблення та зберігання.

тими чи іншими ознаками.

досвіду з проблеми;
2) постановка лабораторних і польових дослідів;
3) оброблення

та аналіз одержаних результатів;
4) відпрацювання правильних висновків та раціональних пропозицій.

(І. Г. Строна 1966 р.)
Екологічна
Матрикальна
Генетична

типів:
1) генетична
2) екологічна
3) матрикальна
4) гравіморфна (відмінності насіння за формою,

обрисами, малюнком)
5) сексуальна (вплив магнітного поля землі)
6) енантіоморфна (викликається симетрією або дисиметрією)

властива одна і та ж форма дисиметрії

М. М. Макрушина та Є. М. Макрушиної показали, що

у багатьох видів рослин трапляються суцвіття чи багатонасінні плоди невластиві даному сорту форми із спинною та черевною частинами.

належать: порушення гаметогенезу в материнському суцвітті, а також структури

та функцій його маточок; відхилення від норми процесів запилення, запліднення та подальшого формування насіння; неоднакове надходження поживних речовин у різні частини качана, а також пошкодження його шкідниками та ураження хворобами тощо.

таких положень:
генетичні особливості нормальних і аномальних процесів формування насіння

(поліплоїдії, гаплоїдії, поліембріонії тощо) з метою використання останніх для теоретичних досліджень та практичної селекції;

мінливість насіння при віддаленій гібрідізації з метою подолання безплідності потомства;

пізнання характеру мутаційного процесу із зміною віку насіння для створення технологій довгострокового зберігання генофонду рослин та посівного матеріалу.

У розв’язанні цих завдань центральним питанням є вивчення характеру мінливості насіння, тобто його різноякісності або гетероспермії.

категорії гетероспермії:
популяційна;
фаміліальна (родинна);
матрикальна ;
ізолокусна.

різних умовах. Ця категорія мінливості насіння може бути двох

типів:
екологічний;
трофічний.

умов живлення рослин.
Ця форма гетероспермії в основному не спадкова,

однак у формуванні біологічних властивостей насіння вона відіграє важливу роль.

живлення рослин, а також перерозподілу пластичних речовин між вегетативними,

репродуктивними органами та насінням під час його формування за рахунок реутилізації.
Реутилізація — це повторне використання рослинами із старіючих органів низькомолекулярних органічних сполук й елементів мінерального живлення в результаті їх відтоку до молодих росту­чих органів та насіння. Накопичені в рослині складні органічні речовини під час реутилізації гідролізуються в низькомолекулярні транспортні форми.

якості насіння, зумовлені різноманітністю метеорологічних явищ, фізичних властивостей грунту,

а також розвитком хвороб і шкідників, призводять до популяційної різноякісності екологічного типу. Мінливість характеру живлення рослин зумовлює трофічний тип різноякісності.
Створення системи управління популяційною гетероспермією є основою технології вирощування високоякісного посівного матеріалу.

з насіння однієї і тієї ж особини, що в

селекції та при відтворенні еліти (стабілізуюча селекція) прийнято називати родиною. Причинами такої мінливості можуть бути мікрокліматичні, локальні едафічні та біотичні фактори, а також різниця в умовах живлення окремих рослин.

може спостерігатися й генотипічна гетероспермія, зумовлена факторами мейозу, запліднення,

мутаційним процесом, а також розщепленням гібридних форм. Перші два типи фаміліальної гетероспермії можуть використовуватися в стабілізуючій селекції з метою відбору кращих родин і відтворення елітного насіння, а останній — переважно в селекційному процесі при створенні нових сортів і гібридів.

частинах материнської рослини. Це зумовлює різний час цвітіння, запліднення

та формування насіння, неоднакову інтенсивність надходження пластичних речовин з вегетативних органів материнської рослини в плоди та насіння у процесі реутилізації, а також ступінь захищеності від несприятливих факторів зовнішнього середовища.
Матрикальна гетероспермія, як і фаміліальна, може бути екологічною, трофічною та генотипічною.

в розташуванні бічних стебел та гілок відносно головних, а

також в утворенні плодів та насіння в різних зонах суцвіть.

чи суцвітті внаслідок впливу на їх формування різних ендогенних

та екзогенних факторів, а також механізму мінливості, що викликається в конкретній квітці незалежно від розміщення її у суцвітті. Така мінливість пов'язана з особливостями розвитку покривів насіння, а також процесів гамето-, зигото-, ембріо- та ендоспермогенезу у даній квітці. Прикладами ізолокусної гетероспермії є череззерниця, а також ксенійність у кукурудзи.