Презентация на тему Презентаціяз культорологіїстудентки групи Ф11-13МК ЗДМУУльяніч Марини

Біографія
Віктор Михайлович Васнєцов народився 15 травня 1848 року в

російському селі Лопьял Уржумского повіту Вятскої губернії (нині Кіровська область), в сім’ї православного священника Михайла Васильовича Васнецова (1823-1870). Вчився в духовному училищі (1858—1862), потім в Вятскій духовній семінарії. Брав уроки малювання в гімназичного вчитетеля малювання Н. Г. Чернишева. З благословіння батька залишив семінарію з передостаннього курса й виїхав в Петербург для вступу в Академію мистецтв. Вчився живопису в Петербурзі — спершу в И. Н. Крамского в Малювальній школі суспільства заохочення мистецтв (1867—1868), далі в Академії Мистецтв (1868—1873). Виставляти свої роботи почав з 1869 року, спочатку беручи участь в експозиціях Академії, потім - у виставках передвижників. У 1893 році Васнецов стає дійсним членом Академії Мистецтв. У 1912 йому було подаровано «дворянська Російської Імперії гідність з усім спадним потомством». У 1915 році брав участь в установі Товариства відродження художньої Русі, поряд з багатьма іншими художниками свого часу.Віктор Васнєцов помер 23 липня 1926 в Москві, похований на Лазаревському цвинтарі, після знищення якого прах був перенесений на Введенському кладовищі.

графіці, що кілька наклало відбиток на все його подальше

творчість. Однак, навіть у цьому жанрі відчувається вміла і точна рука майстра. З часом билинно-казкова стилістика витіснила все інше, і Васнецов почав створювати свій унікальний і ні на що не схожий казковий світ. Все більш слідуючи сюжетів російських сказань, він переносить багато з них на свої полотна.

стали етапами дуже цікавими еволюції: від побутописемництва до казки,

від станкового живопису до монументального, від приземленості передвижників до прообразу стилю модерн. На ранньому етапі в роботах Васнєцова переважали побутові сюжети, наприклад в картинах:

його творчості займає релігійна тема (роботи у Володимирському соборі

в Києві і в храмі Воскресіння (храм Спаса-На-Крові) у Санкт-Петербурзі, акварельні малюнки і взагалі підготовчі оригінали стінного живопису для собору святого Володимира, розпису храму Різдва Іоанна Предтечі на Пресні).

Добриня , Ілля і Альоша Попович на богатирському виїзді

- примічають в полі , чи немає де ворога , не ображають де кого ? » .На картині зображені три богатирі - Добриня Микитич , Ілля Муромець і Альоша Попович (головні герої російських билин ) . Посередині на вороному коні Ілля Муромець , дивиться вдалину з під долоні , в одній руці у богатиря спис , в інший булатна палиця . Зліва на білому коні Добриня Микитич , виймає меч з піхов , готовий у будь-який момент кинутися в бій . Праворуч на коні рудої масті Альоша Попович , тримає в руках лук зі стрілами. У порівнянні зі своїми товаришами він молодий і стрункий. На боці у Альоші Поповича сагайдак . Троє богатирів стоять на широкій рівнині , що переходить в невисокі пагорби , посеред зів'ялої трави і зрідка проглядавших маленьких ялиночок. Небо похмуре і тривожне , означає небезпеку, що загрожує богатирям.

братик Іванко». Дівчина, що сидить на камені на березі

зарослої річки, приваблює погляди своєю простою красою. У сумних очах можна прочитати всю глибину її переживань: сум і одночасно з цим мрії про щасливе часу, який колись настане, дівочі мрії і тугу за братові. Загальний настрій картини - сумне умиротворення - підсилюють образи природи. У зображенні дерев, що пливуть над головою хмар присутнє відчуття урочистій скорботи.

врівноважена чітким співвідношенням мас і колірних плям і має

ясно визначений центр - смислової вузол, в якому зображений ангел з вагами і сувоєм. Васнецов використовує тут свій улюблений прийом горизонтального членування композиції на небесну і земну сфери. У небесній сфері на хмарах представлені Господь з хрестом і Євангелієм , сповнений грізного пориву у бік грішників , скорботна на Його плечі Богоматір і уклінний пророк Іоанн Предтеча . Їх оточують символи євангелістів , апостоли і ангели .Внизу , праворуч від Христа - праведники , в молитві що поглядають на небеса , ліворуч - грішники , скидає безладним потоком у вогняну безодню , з якої виривається Змій . Трубящие ангели - вісники Апокаліпсису - є сполучними ланками верхньої і нижньої частин композиції.Повстають з трун праведники чіткими групами йдуть за св. Макарієм Єгипетським , засновником чернецтва , і спрямовуються до Христа . Васнецов спеціально подовжив пропорції їхніх тіл , уподібнивши палаючим свічам .Фігури грішників закручені вихором метань і пристрастей . Серед них є персонажі в царському і церковному вбранні . Цим Васнецов показав рівність всіх перед Судом Божим. У дверного отвору храму художник помістив спрямованості вгору фігуру праведниці , протиставивши її загальному хаосу грішників. Тут же Васнецов зобразив момент розставання душ , одна з яких йде до праведників , а друга тоне в грішному вирі . Тягнуться один до одного руки , скорботні обличчя вносять у цю грандіозну за змістом тему загальнолюдські переживання.Контрастне поєднання кольорів: синього вгорі , білого в центрі і криваво -червоного внизу створює містичне настрій. Тут злилися воєдино страх , жах , безмірна печаль і святість .