Презентация на тему Презентація

якому відбувається торгівля цінними паперами, оптова торгівля товарами за

стандартами чи зразками, валютою за цінами, які офіційно встановлюються на основі попиту та пропозиції.

торгівлі умовно можна поділити на п'ять етапів.

біржова торгівля здійснювалася тільки у деяких країнах, мала локальний

характер. На товарних біржах у цей період укладалися угоди тільки на реальний товар з негайним постачанням, розрахунки здійснювались, як правило, готівкою. Асортимент товарів був досить великим: практично усі види сільськогосподарської продукції, вироби домашнього виготовлення, текстильна сировина і вироби, лісоматеріали, метали і ряд інших товарів.

угоди на реальний товар з постачанням у майбутньому. Найбільшою

мірою потреба в таких угодах виникла при торгівлі сільськогосподарською продукцією, виробництво якої має сезонний характер. У процесі таких угод продавці та покупці заздалегідь погоджували кількість, ціну і терміни майбутніх постачань певних видів товарів.

практику угод на термін, в основі яких лежить ф'ючерсний

контракт (ф'ючерс). Залучення в біржову торгівлю товарів, що піддаються стандартизації, дало можливість стандартизувати їх якісні та кількісні параметри. Уперше типовий контракт був розроблений у 1865 р. на Чиказькій товарній біржі, його назвали «ф'ючерсний». У контракті були стандартизовані якість, розмір партії товару, строки та місце його доставки. Об'єктом купівлі-продажу став не реальний товар, а контракт на нього.

Третій етап (з 1865 р.)

пов'я-заний з розробкою і впровадженням механізму страхування цінового ризику

(хеджування). Нестійкість біржової кон'юнктури приводить до того, що ціни за угодами з реальним товаром з постачанням у майбутньому періоді, погоджені в момент їх укладання, можуть істотно змінитися до моменту виконання зобов'язань за угодою. У результаті цього одна зі сторін (покупець або продавець) буде зазнавати фінансових утрат. Механізм хеджування дозволяє зняти ціновий ризик або мінімізувати його. Уперше механізм хеджування був практично реалізований у 1920 році на біржах США при закупівлі бавовни, яку відправляли у Великобританію.

угод - опціонних, у процесі здійснення яких продаються -купуються

не самі товари або ф'ючерсні контракти, а тільки права на них за визначену премію. Перші опціонні угоди були укладені на Чиказькій товарній біржі на сою і кукурудзу відповідно в 1984 і 1985 рр.

П'ятий етап (з 1984 р.)

товарних бірж. Основний обсяг торгівлі приходиться на США -

84 % загального обсягу світової біржової торгівлі, на біржі Великобританії - 8% і на біржі Японії - 6 %.



До біржових країн прийнято відносити також: Канаду, Австралію, Бразилію, Францію, Німеччину. У деяких країнах немає товарних бірж (Італія, Іспанія, Греція, Туреччина, Португалія).

вони формуються і діють. Зокрема виділяють:
Класичні (основні і

допоміжні), які властиві для бірж ринкової економіки;
перехідні - для бірж періоду становлення ринкових відносин.

що обумовлює біржову спекуляцію, специфічний біржовий оборот;
уніфікацію товару,

його стандартизацію, що є основою уніфікації контрактів тощо.

в одному місці, шляхом залучення до біржових угод максимальної

кількості учасників, що сприяє збалансованості біржових товарів, формує реальний інформаційний простір, який регулює оптимальні обсяґи як виробництва, так і споживання. Одним із важливих моментів у цьому зв'язку є формування мережі регіональних бірж;
формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції, оскільки біржа як "лабораторія цін" характеризує поточне співвідношення попиту і пропозиції, умови поставки, сплату та інші складові, що формують ефективність біржової торгівлі;
прискорення товарообігу з урахуванням світового розподілу праці;

закони, існує можливість його упорядкування, найбільш ефективними шляхами здійснювати

просування товарів від виробника до споживача при мінімізації пов'язаних з цим витрат;
кваліфіковане посередництво між покупцем і продавцем завдяки участі на біржах досвідчених посередників, які володіють інформацією про біржову кон'юнктуру, що обумовлює прискорення товарних та грошових потоків у виробництво продукції певних обсягів тощо;
зближення продавців і покупців у просторі і часі виявляється в активному просуванні біржової торгівлі на регіональні товарні ринки та взаємоузгодженні поточних і перспективних інтересів продавців та покупців через механізм форвардних і ф'ючерсних угод;

групи, що є організаторами її створення.
Засновники біржі формують з

власних внесків статутний фонд, призначений для придбання основних фондів, формування оборотних засобів та резервного фонду, достатнього для страхування ризиків.

до її складу згідно зі статутом біржі вітчизняні та

іноземні юридичні й фізичні особи, які зацікавлені у придбанні, реалізації та обміні профільної для біржі продукції на постійній основі.
У разі прийняття нового члена біржі на місце, що звільнилося, або, як виняток, на додатково створене місце він має права і обов’язки засновника.

необхідно класифікувати, тобто об'єднати в певні групи, відповідно обраною

ознакою класифікації. (Під ознакою класифікації слід розуміти характерні, відмінні особливості, що дозволяють об'єднувати функціонуючі біржі у певні групи.)

товару;
• принцип організації (роль держави в організації

біржі);
• правове становище (статус біржі);
• (форма участі відвідувачів у біржових торгах;
• номенклатура товарів, що є об'єктом біржового торгу;
• місце і роль в світовій торгівлі;
• сфера діяльності;
• переважний вид біржових угод;
• характер діяльності.

визначати в рамках законодавства порядок і правила діяльності на

ній, а їх порушення здатне викликати серйозні наслідки. Біржі також визначають перелік товарів, що реалізовуються на них, розробляють власні біржові стандарти, типові біржові контракти, приймають рішення з біржових спорів, припиняють на певний час торгівлю, встановлюють плату за свої послуги, накладають санкції за порушення статуту і правил торгівлі. Крім цього, кожна біржа має право вирішувати ці та багато інших питань на власний розсуд. Це свідчить, що на різних біржах правила і вимоги неоднакові.