Презентация на тему Індивідуальна роботаз дисципліни кримінальне право: частина загальнана тему:Вина: поняття, значення, форми

чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене

у формі умислу або необережності(стаття 36 кримінального кодексу України (далі - ККУ)

Поняття вини

будь-якого складу злочину нерозривно пов'язана з його об'єктивними ознаками,

її зміст відображують об'єктивні ознаки злочину, що характеризують його об'єкт, предмет і об'єктивну сторону.
Тому не існує абстрактної вини, відірваної від конкретного суспільно небезпечного діяння. Саме це діяння і становить предметний зміст вини, її матеріальне наповнення.

прояв у негативному чи зневажливому ставленні особи, яка вчинила

суспільно небезпечне діяння, до тих інтересів, соціальних благ, цінностей (суспільних відносин), що охороняються кримінальним законом.
Тому вина особи у вчиненні суспільно небезпечного діяння оцінюється негативно і засуджується правом.

Соціальний зміст вини

або бездіяльності), передбачала його суспільне небезпечні наслідки і бажала

або свідомо припускала їх настання.

Особа передбачала, або мала передбачити небезпеку настання злочинних наслідків свого діяння, але не зробила цього, або легковажно розраховувала на відвернення таких наслідків

Форми вини

Умисел (ст.24 ККУ)

Необережність (ст.25 ККУ)

Форми вини — це зазначені в кримінальному законі сполучення певних ознак
свідомості і волі особи, що вчиняє суспільно небезпечне діяння.

діяння і передбачення наслідків як таких, що обов'язково мають

настати;
Непрямий умисел: Усвідомлення суб'єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння і передбачення наслідків як таких, що можуть настати.

Прямий умисел: бажання настання передбачуваних наслідків своєї дії чи бездіяльності;
Непрямий умисел: відсутності бажання настання суспільно небезпечного наслідку, особа, не спрямовуючи свою волю на досягнення наслідку, все ж таки свідомо допускає його настання.

Прямий та непрямий умисел

Інтелектуальний момент

Вольовий момент

наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала

на їх відвернення;
Злочинна недбалість: особа не передбачала можливості настання суспільна небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

Злочинна самовпевненість : особа легковажно розраховує на відвернення суспільно небезпечних наслідків. При злочинній самовпевненості вона розраховує на цілком реальні, певні обставини, котрі за своїми властивостями, зв'язками мають здатність відвернути настання наслідків;
Злочинна недбалість: недостатня уважність особи до своїх обов'язків, яка викликає відсутність передбачення.

Види необережності

Інтелектуальний момент

Вольовий момент

складу злочину полягає в наступному:
є обов'язковою складовою складу

злочину;
визначає зміст і тяжкість вчиненого особою суспільно небезпечного діяння;
є основою для кваліфікації діяння;
Істотно впливає на визначення міри і форми покарання;
кримінальне право виходить із принципу суб'єктивного ставлення за вину.

необхідним елементом суб'єктивної сторони складу злочину
Вина існує в двох

формах: умисел та необережність
Визначення форми вини є необхідним для правильної кваліфікації діяння і присудження покарання