Слайд 2
Біографія
Жан Ніколя́ Артю́р Рембо́(1854-1891) — французький поет-символіст. Був впливовим представником
декадентського руху і попередником сюрреалізму. Всю свою поезію Рембо
написав в юності, практично закінчивши літературну діяльність до 20 років.
Слайд 3
Рання біографія
Народився 20 жовтня 1854 у сім'ї
середнього достатку в французькому містечку Шарлевіль-Мез'єр в департаменті Арденни. Дитиною
він бував невгамованою, але був досить талановитим учнем. До 15 років вигравав у численних конкурсах, і навіть міг складати сам вірші латиною.
Слайд 4
Жорж Ізамбар
У 1870 році його вчитель Жорж Ізамбар став справжнім наставником
для Рембо, тому вірші молодого поета почали швидко вдосконалюватися.
Він міг часто втікати з дому та приєднуватися до Паризької комуни 1871 року, яку він згодом описав у своїй поемі «Паризька маса». За деякими версіями, його було викрадено п'яними солдатами-комунарами. До того часу він став анархістом і дивував місцеву буржуазію своїм поношеним одягом і довгим волоссям.
Слайд 5
Поль верлен
Повернувся до Парижа наприкінці вересня 1871 року
на запрошення видатного французького поета-символіста Поля Верлена. Вони обоє стали
великими друзями. Рембо часто листувався з Верленом, і в своїх листах розміщував різні поетичні твори, серед них і його знаменитий «П'яний корабель». Верлен і Рембо наскільки здружилися, що невдовзі покинули Париж і вирушили до Лондона, при цьому Поль Верлен залишив свою сім'ю і дітей.
Слайд 6
В липні 1873 року Рембо був змушений, не
мало значення з Верленом чи без нього, вирушати знову
до Парижа. В п'яному стані Верлен надзвичайно розлютився і двічі вистрілив у Рембо. За це Верлена було арештовано.
Згодом Рембо врешті відмовився від скарги в суд, проте Верлена уже було засуджено на два роки ув'язнення. Після цього Рембо повернувся до Шарлевіль-Мез'єр, де потім написав прозовий твір «Un Saison en Enfer» (укр. - «Сезон у пеклі»). У 1877 році Артур Рембо разом з французьким поетом Жерменом Новуе вирушає знову до Лондона.
Слайд 7
Зрілість поета
Артюр Рембо багато подорожував. Зокрема в Бельгії
займався журналістикою. Показовим для початку творчості Рембо є великий
вірш «Коваль». Усе в ньому нагадує поезію Гюго: історичний сюжет часів Великої французької революції, епічний зміст і епічна форма, республіканська ідея і монументальний стиль. Освоюючи досвід романтизму, Рембо за короткий час ніби повторив у власному творчому шляху етапи розвитку цього літературного напряму.
Слайд 8
Смерть поета
У лютому 1891 Рембо повернувся до
Франції, де йому ампутували ногу через ракову пухлину. У
госпіталі за ним доглядала сестра, яка приїхала з Шарлевіля. Рембо помер в Марселі, в госпіталі, 10 листопада 1891 року. Похований у Шарлевілі.
Слайд 9
творчість
1.Так, засвоюючи досвід романтизму, Рембо захопився Бодлером. «Квіти
зла» згадуються при читанні його сонета «Венера Анадіомена». Поет
ніби викорінює «літературне» уявлення про красу.
2.Франко-пруська війна набирала обертів, і своє шістнадцяти-річчя поет зустрічає віршами про війну. Це, зокрема, сонет «Сон у видолинку». Твір характеризується жорстоким, саркастичним тоном, стрімким ритмом, наближеним до розмовного поетичним мовленням, лексичною свободою, використанням «прозаїзмів» і різкими змінами стилю.
3.У сонеті «Голосівки» Рембо пропонує новий принцип формування образу, який будується на вільній асоціації між звуком і кольором, зорових враженнях. У «Голосівках» «поет-ясновидець» усе підкоряє своїй свідомості й здатен бачити природу та світобудову позбавленими об'єктивних закономірностей, причинно-наслідкових зв'язків.