Презентация на тему Соціологія і влада

і соціологією;

Етапи розвитку соціології і влади;

Взаємовідносини між владою

і соціологією в Україні.

Зміст

влада й інтелігенція, влада і соціологія. Чи повинна соціологія

бути опонентом будь-якої влади і тим служити суспільству або вона покликана просвіщати владу і цим відповідати на соціальний виклик? Альтернатива чисто українська, так як диктується вона роллю держави в суспільному житті. Об'єктом дослідження є соціологія і влада. В якості предмета дослідження розглядаються взаємини між владою і соціологією. Метою роботи є аналіз взаємовідносин між соціологією і владою.

Введення

взаємопов'язаних завдань:

- визначити сутність соціології як науки;

- вивчити владу

з точки зору соціології політики;

- проаналізувати етапи розвитку соціології і влади;

розглянути взаємини між владою і соціологією в Україні;

соціальних систем у процесі функціонування та розподілу влади, про

закономірності протікання політичних процесів, розгортання політичних відносин, про функціонування політичних режимів, політичних норм, цінностей, політичних очікувань, орієнтацій і прагнень, властивих різним соціальним групам.

У своїй змістовній сутності влада представляє собою здатність і можливість одного індивіда (соціальної верстви або групи) здійснювати свою волю і, нав'язуючи її іншим, спонукати їх виконувати намічені цілі за допомогою різних засобів: авторитету, права, насильства , знання, грошей, демагогії і т.п.

Влада з точки зору соціології і політики

можливість і здатність визначати, спрямовувати та контролювати зміст і

форми соціальної поведінки різних соціальних груп і спільнот, окремих індивідів. Сама ж можливість одних соціальних груп або індивідів надавати владний вплив на інших випливає з диференціації всіх людей і спільнот, що у даному суспільстві, на дві великі групи, одна з яких володіє політичною владою і внаслідок цього домінує, панує над іншими людьми і групами, а ці останні, будучи позбавленими влади, змушені підкорятися першим і виконувати їх панівну волю. Складні внаслідок цього в суспільстві відносини влади суть не що інше, як відносини панування і підпорядкування. Цим і визначаються політичні позиції різних соціальних груп у суспільстві: політично пануючі і підлеглі. Інтереси ж людей, що належать до цих груп, не тільки різні, але й протилежні: ті групи, які володіють владою, зацікавлені в її утриманні, збереженні і зміцненні, ті ж, які влади позбавлені і не мають до неї доступу, зацікавлені, щоб змінити існуючий стан, домогтися перерозподілу влади.

так само як і її повалення, є насильство. Політичне

насильство являє собою застосування тих чи інших індивідом чи соціальною групою різних (психічного, морального, фізичного і т.д. аж до збройного) форм примусу щодо інших соціальних груп і класів з метою придбання політичного панування над ними. Саме ж поняття політичне панування означає певне структурування в суспільстві відносин командування (управління) та підпорядкування, організаційне та законодавче оформлення поділу в суспільстві управлінської праці і зазвичай пов'язаних з ним привілеїв. Панування нерозривно пов'язане з владою і є формою її організації та прояви в суспільстві. Політичне панування, виступаюче формою реалізації влади, може по-різному сприйматися і оцінюватися громадянами. Позитивна оцінка і визнання населенням права існуючої влади здійснювати управління, що випливає звідси згоду підкорятися їй, означає її легітимність, тобто законність. Легітимність звичайно пов'язана з авторитетом влади, її відповідністю ціннісним уявленням більшості громадян.

контексті бурхливих подій минулого майже столітнього періоду: ломки політичних

систем, соціальних інститутів, пануючої ідеології, самих економічних основ суспільства. До 1889р. видання робіт Огюста Конта гальмувалося царською цензурою з огляду на те, що його твори «руйнують панівні вірування». Після революції 1905р. настало цензурне «послаблення», хоча соціологія все ще сприймалася владою як опозиційна наука. Перша соціологічна кафедра була створена в Петербурзькому психоневрологічному інституті незадовго до жовтневої революції 1917р. На тлі дозволених царською владою соціальних обстежень (видатна роль належала тут земській статистиці кінця XIX - початку XX )

Взаємовідносини між владою і соціологією
Єтапи розвитку соіології і влади

у різних її проявах: усвідомлення переходу людської цивілізації в

фазу загальносвітового соціального простору (тобто розширення його меж за межі окремих товариств), зацікавлений дискурс (бажання зрозуміти позицію представника іншої теоретико-соціологічної парадигми) і об'єднання зусиль світового соціологічного співтовариства у вирішенні проблем усього людства.

те, що соціологічні дослідження почали проводитися на комерційній основі,

спостерігається прагнення з боку правлячої влади і тих, "хто платить", "закупити" соціологію. В Україні, як і в Росії, створена велика кількість соціологічних центрів, інститутів, груп окремих осіб, які проводять опитування громадської думки, моніторинги, маркетингові дослідження, і, на жаль, не завжди на професійному рівні. Отже, перед інститутом науки постає ряд завдань щодо удосконалення соціологічної освіти, формування у суспільстві соціологічного мислення, масової підготовки спеціалістів-соціологів.

Взаємовідносини соціології і влади в Україні

і відносин, які носять назву соціальних. Соціальне - це

сукупність тих чи інших властивостей і особливостей суспільних відносин, інтегрованих індивідами або спільнотами в процесі спільної діяльності в конкретних умовах, і що виявляється в їх відношенні один до одного, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя.
Соціологія політики - наука про взаємодію політичних і соціальних систем у процесі функціонування та розподілу влади, про закономірності протікання політичних процесів, розгортання політичних відносин, про функціонування політичних режимів, політичних норм, цінностей, властивих різним соціальним групам.

Висновок