Презентация на тему Особливості соціальної перцепції

загальними характеристиками, властивими сприйняттю будь-яких об'єктів, володіє і рядом

особливостей, які дозволяють говорити не просто про сприйняття, а про соціальну обумовленість сприйняття, або про соціальної перцепції

(1947) для позначення факту соціальної обумовленості сприйняття, його залежності

від характеристик суб'єкта сприйняття, його минулого досвіду, мети, намірів, значущості ситуацій сприйняття і т.д. Назвавши сприйняття "соціальним", він звернув увагу на те, що, незважаючи на всі індивідуальні відмінності, існують якісь загальні, що виробляються в спілкуванні, в спільному житті соціально-психологічні механізми сприйняття

об'єктів, під якими зазвичай маються інші люди і соціальні

групи.

виступати не тільки окремі особистості, а й цілі групи

людей. При цьому виникають так звані еквіваленти особистості. Соціальна перцепція може здійснюватися в міжгруповий та міжособистісної формі

що означає, що соціальний об'єкт (індивід, група і т.д.)

не пасивний і небайдужий але відношенню до сприймаючого суб'єкту, як це має місце при сприйнятті неживих предметів. Впливаючи на суб'єкт сприйняття, що сприймається людина прагне трансформувати уявлення про себе в сприятливу для своїх цілей сторону;

свідчить, що сприйняття соціальних об'єктів характеризується більшою злитістю пізнавальних

компонентів з емоційними (афективними) компонентами, більшою залежністю від мотиваційно-смислової структури діяльності сприймає суб'єкта.
У зв'язку з цим термін "перцепція" набуває в соціальній психології розширене тлумачення.

особистісними характеристиками, інтерпретація і прогнозування на цій основі його

вчинків складають соціальну перцепцию

за оцінкою зовнішнього вигляду, психологічних особливостей, дій і вчинків

спостережуваного особи, в результаті якої у суб'єкта соціальної перцепції складається конкретне відношення до спостережуваного і формуються певні уявлення про можливу поведінку конкретних людей і груп.

сприйняття однією людиною (спостерігача) іншого (спостережуваного), іменований міжособистісної перцепцією.

У

іншій людині нам доступні для сприйняття лише зовнішні ознаки (фізичні якості і риси зовнішності) і поведінку (здійснювані дії і експресивні реакції). Сприймаючи ці якості, спостерігач певним чином оцінює їх і робить деякі умовиводи (часто несвідомо) про внутрішні психологічні властивості партнера по спілкуванню. Сума властивостей, приписувана спостережуваному, у свою чергу дає людині можливість сформувати певне ставлення до нього (его ставлення найчастіше носить емоційний характер за принципом "подобається - не подобається").

пізнання партнера по спілкуванню;
• організація спільної діяльності;
• встановлення емоційних

стосунків.

оцінка іншого, спроба зрозуміти причини його вчинків і спрогнозувати

його поведінку, побудова власної стратегії поведінки.