Презентация на тему Ризики в маркетингу. Сутність ризиків в маркетингу. (Лекция 1)

Пер. с англ. / Баззел Р.Д., Кокс Д.Ф., Браун

Р.В.; Под ред. Ефимовой М.Р. – М. : Финстатинформ, 1993. – 93 с.
Герасимчук Н.А. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н.А. Герасимчук, Т.В. Мірзоєва, О.А. Томашевська. – К. : Компринт, 2013. – 320 с.
Матвійчук А.В. Аналіз і управління економічним ризиком : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А.В. Матвійчук. – К. : ЦНЛ, 2005. – 219 с.
Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків : навч. посіб. / Т.С. Клебанов, О.В. Мілов, С.В. Мілевський та ін. – Харків : ХНЕУ, 2010. – 264 с.
Старостіна А.О. Ризик-менеджмент : Теорія та практика : Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / А.О. Старостіна, В.А. Кравченко. – К. : Кондор; Політехніка, 2004. – 200 с.

студ. вищ. навч. закладів / І.Ю. Івченко. – К.

: Центр навчальної літератури, 2004. – 304 с.
Машина H.І. Економічний ризик і методи його вимірювання : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 187 с.
Найт Ф.Х. Риск, неопределенность и прибыль / Пер. с англ. М.Я.Каждана; Науч. ред. пер. В.Г. Гребенников. – М. : Дело : Акад. нар. хоз-ва при Правительстве Рос. Федерации, 2003. – 359 с.
Сорока П.М. Аналіз, моделювання та управління ризиками : Навч. посіб. / П.М. Сорока, Б.П. Сорока. – К. : Університет «Україна», 2011. – 270 с.
Череп А.В. Економічний ризик та його оцінка : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А.В. Череп, А.П. Кущик. – Запоріжжя : ЗНУ, 2013. – 263 с.

та визначення.
Економічний ризик: сутність і класифікація.
Маркетингові ризики в системі

економічних ризиків.

і розмірів піддані впливу різноманітних зовнішніх та внутрішніх факторів,

що не дає можливості точно визначити, яким чином і коли організації досягнуть своїх цілей.
Вплив невизначеності на цілі організації визначається як “ризик”.
Будь-яка діяльність організації пов’язана з ризиком. Організації здійснюють управління ризиком шляхом його ідентифікації, аналізу й подальшого прийняття рішення – чи прийняти цей ризик, чи піддати його обробці, чи уникнути ризику.

категорія,
яка пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності
у

ситуації неминучого вибору
і відображає міру (ступінь) досягнення сподіваного результату, невдачі та відхилення від цілей
з урахуванням впливу контрольованих та неконтрольованих чинників
за наявності прямих та зворотних зв’язків.

незахищеність від можливого збитку або втрат.
Ноа Уебстер, “Американський
словник

англійської мови”

Ризик – вплив невизначеності на цілі.
Міжнародний стандарт ISO 31000:2009
“Ризик Менеджмент – Принципи та рекомендації”
(див. примітки на наступному слайді)

відхилення від очікуваного –

з позитивними або негативними наслідками.
Цілі можуть мати різні аспекти (фінансові; щодо безпеки та здоров’я; екологічні тощо) і можуть відноситися до різних рівнів (стратегічний; організаційний; проекту; продукції; процесу).
Ризик часто характеризується у відношенні до потенційних подій і наслідків (або їх сполучення).
Ризик часто виражається у сполученні наслідків подій та пов’язаної з ними імовірності.
Невизначеність – це стан повної або часткової відсутності інформації щодо розуміння або знання подій, їх наслідків або імовірності.

говорять у тих випадках, коли наслідки деякого рішення заздалегідь

не визначені й не виключається поява небажаних наслідків.
Для того щоб дія або подія розглядалися як ризиковані, необхідні три умови:
Можливість втрат
Невизначеність
Можливість вибору рішення

дії характерний певний рівень ризику.
Рівень ризику визначається залежно від

значення основних компонент ризику, якими є:
Розмір можливих втрат
Імовірність втрат
Незахищеність від втрат
Під незахищеністю розуміють неможливість страхування, розподілу ризику або інших заходів щодо його зниження.

від втрат
Низький ризик
Середній ризик
Високий ризик
Рис. 1.1. Залежність рівня ризику

від основних компонент

також

детермінанти ризику, тобто причини виникнення невизначеності. Це:
Нестача часу
Нестача інформації
Нестача контролю, або засобів впливу на ситуацію.

й детермінантами ризику

система, умови функціонування та ефективність якої наперед точно невідомі.
Суб’єкт

ризику – особа (індивід або колектив), яка зацікавлена в наслідках управління об’єктом ризику і має компетенції для прийняття рішень щодо об’єкта ризику.
Джерело ризику – чинник (явище, процес), який спричиняє невизначеність результатів або конфліктність.

і класифікація

Економічний ризик – це можливість втрат, які виникають у зв’язку з виробництвом і реалізацією товарів та послуг, комерцією й фінансовими операціями, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів.
Особи, що управляють діяльністю економічних субєктів, змушені приймати рішення, не маючи повної інформації про можливу реакцію споживачів і конкурентів, про зміни технологій, політичної ситуації, господарського законодавства тощо.

і класифікація

В умовах невизначеності складно із упевненістю судити про те, наскільки результативною буде економічна діяльність. Виникає небезпека непередбачених втрат, збитків, тобто економічний ризик.
Існування економічного ризику має як негативні, так і позитивні наслідки. Кожен підприємець ризикує, кожному може загрожувати банкрутство, але завдяки цьому економіка в цілому виграє: керівники намагаються передбачити всі можливі варіанти розвитку подій, ретельно аналізують якість бізнес-проектів, й імовірність невдач знижується.

і класифікація

Економічні ризики можна класифікувати:
за часом (ретроспективні, поточні, перспективні);
за рівнем (низькі, середні, високі);
за масштабом (макроекономічні – глобальні та державні; регіональні; міжгалузеві; галузеві; мікроекономічні - ризики фірми або окремих осіб);
за ступенем динамічності (статичні – ризики втрати наявного майна; динамічні – ризики втрати майбутніх доходів);
за можливістю страхування (такі, що піддаються, та такі, що не піддаються страхуванню);

і класифікація

за передбачуваністю (передбачувані, частково передбачувані й непередбачувані);
за відношенням до країни даного економічного суб'єкта (зовнішні й внутрішні);
за важливістю для перспектив розвитку суб'єкта (стратегічні й операційні);
за залежністю від загального стану економічної системи (системні й несистемні);
за локалізацією виникнення (невизначеність зовнішнього середовища, невизначеність внутрішнього середовища, нестача інформації, суб’єктивні фактори)

і класифікація

за ступенем обгрунтованості прийняття (обгрунтовані, частково обгрунтовані, авантюрні);
за часом прийняття рішення про реагування на ризик (попереджувальні, поточні, що запізнилися);
за відповідністю припустимим границям (припустимі, критичні, катастрофічні);
за чисельністю осіб, що приймають рішення (індивідуальні, колективні);
за чисельністю осіб, що відчувають наслідки (одноосібні, багатоосібні);
за реалізацією (реалізовані, нереалізовані);

і класифікація

за характером впливу на результати діяльності (негативні, нульові, позитивні; також – чисті та спекулятивні);
за основними факторами виникнення (геополітичні, соціально-політичні, адміністративно-законодавчі, економічні, демографічні, соціально-культурні, технологічні, природно-екологічні, споживацькі, конкурентні, постачальницькі, посередницькі, виробничі, комерційні, маркетингові тощо);
за сферою прояву конкретного ризику (валютні, процентні, кредитні, проектні, портфельні, маркетингові тощо).

і класифікація

Відомою є також класифікація не ризиків як таких, а пов'язаних з ними втрат.
В економічній діяльності найчастіше зустрічаються такі види втрат:
матеріальні – понадпланові витрати або прямі втрати сировини, енергії, устаткування, продукції й інших товарно-матеріальних цінностей;
трудові – втрати робочого часу;
фінансові – непередбачені грошові витрати у вигляді штрафів, неустойок, втрати коштів; падіння курсу цінних паперів; несплата готової продукції;

і класифікація

неповернення боргів; зниження цін на продукцію; втрати внаслідок інфляції, зміни ставок податків, валютних курсів, процентних ставок тощо;
втрати часу – втрати через здійснення підприємницької діяльності повільніше, ніж планувалося;
спеціальні види втрат – завдання збитків здоров'ю людей, навколишньому середовищу, іміджу фірми, а також інші небажані соціальні й морально-психологічні наслідки.

детально розробленим напрямом в рамках вивчення економічного ризику є

фінансовий ризик-менеджмент.
Управління маркетинговими ризиками можна розглядати як один з інструментів фінансового менеджменту. Дійсно, маркетингові дослідження, заходи товарної, цінової, збутової та комунікаційної політики дозволяють покращувати співвідношення доходів та витрат підприємства, і тому вони є методами зниження фінансових ризиків, що застосовуються додатково до традиційних методів фінансового ризик-менеджменту.

ризики – це сукупність ризиків, які є властивими маркетинговій

діяльності компанії, тобто вони характеризують імовірність виникнення певних подій та їх наслідків, що обмежує або робить неможливим досягнення цілей на окремих етапах маркетингової діяльності або цілком у сфері маркетингу.
Маркетингові ризики виникають з багатьох причин, що обумовлені: ситуацією на ринку; станом справ всередині фірми; нестачею маркетингової інформації; помилками в маркетинговому аналізі, плануванні, в організації і реалізації маркетингових заходів.

з найбільш відомих у науковій літературі є класифікація маркетингових

(комерційних, реалізаційних) ризиків на три основні групи:

безпосередньо збутові ризики;
ризики взаємодії з контрагентами й партнерами в процесі організації продажів продукції;
ризики непередбаченої конкуренції.

(О.Л. Устенко (1997), С.В. Ковальчук (2010) та інші).

розглянута вище класифікація очевидно є неповною і недосконалою.
Для забезпечення

якомога більш повного урахування всіх можливих маркетингових ризиків в процесі ідентифікації рекомендується розглядати їх залежно від:
етапів маркетингового управління;
складових комплексу маркетингу;
впливу на формування прибутку від реалізації продукції або послуг.

1.2. Процес маркетингового управління: функції

1.3. Процес маркетингового управління: цінність
Визначення цінності
Створення цінності
Надання цінності:

управління…

Аналіз (отримання інформації)

Сегменту-вання
ринку

Вибір цільового ринку

Позиціону-вання

Розробка товару

Залучення ресурсів

Організа-ція вироб-ництва

Створення каналів збуту

Організа-ція сервісу

асорти-ментом

розподі-ленням

комуніка-ціями

наданням сервісу

цінами
(маржа)

Стратегічний маркетинг

Операційний маркетинг

за складовими комплексу маркетингу
(стратегічні, операційні)

ризики залежно від їх впливу на формування прибутку від

реалізації продукції / послуг