Презентация на тему И.Я.Франко

років. У 1904 році І.Франко побував в Італії. Особливо

його вразив шедевр Мікеланджело – вдалий образ біблійного пророка Мойсея. Це стало поштовхом для написання поеми.

випадково, бо під час друку сталася технічна помилка –

пусті перші сторінки. За ніч великий майстер пише неперевершений шедевр). “Тут автор отожнюється із співцем, трибуном свого народу…” (З.Франко)

трансформувавши біблійний сюжет на рідний український грунт.

сорокарічного блукання єврейського пророка Мойсея разом зі своїм народом

у пошуках обітованої землі;
з'ясування взаємин вождя і народу у скрутні часи.

жанр поеми:
ліро-епічна поема філософського змісту на біблійну тему.
Притча-алегорія.

За змістом поема поділяється на дві частини:
І – стан депресії маси;
ІІ – історія душевних мук Мойсея, його боротьба із самим собою

Карольсфельда)

своїм О межу к Палестині. (сорок довгих літ блукав по пустелі

Мойсей-поводир, хоча цей шлях можна було пройти за сорок днів, але не проста доля з випробуваннями була вказана пророку)

голос зомлів І погасло вітхіння, І не слухає вже його

слів Молоде покоління

дух, мов вітрило, її Подих в себе вбирає. “Сорок літ, мов

коваль, я клепав Їх серця і сумління І до того дійшов, що уйшов Від їх кпин і каміння І ось сумнів у душу мені Тисне жало студене… О всесильний, озвися, чи ти Задоволений з мене?”

та небо боде, Мов поломінним рогом

лет свій на мить Його дума висока. “О Ізраїлю! Якби ти

знав, Чого в серці тім повно! Якби знав, як люблю я тебе! Як люблю невимовно!”

я заповіти твої Не справляв, як повинен?

мов чаром попав В отупіння й зомління

із нас. Його не можна вгашати, а треба берегти

і підтримувати для блага свого народу і людства. Святий Господній вогонь у серці Мойсея горів аж до його останнього подиху. Тож прислухаймося до пророка і збережімо святе полум'я любові Божої і у своїх серцях, аби бути готовими в будь-яку мить свого життя вчинити подвиг заради Бога, Вітчизни і людини: Та прийде колись час і для вас в життєвому пориві. Появиться вам кущ огняний, як мені на Хориві. Стане свято в вас, мов у храму, в той момент незабутній, І озветься до вас із огню, отой голос могутній: "Здійми обув буденних турбот, приступи сюди сміло, Бо я хочу послати тебе на великеє діло. Не гасіте ж святого огню, щоб, як поклик настане, Ви могли широсердно сказать: "Я готовий, о пане!"