Презентация на тему Композиція. Проблематика фотографії

1940.
Босин Е.Я. Семантическая философия искусства.- М.:Мысль,1973.
Васютинокий Н.А. Золотая пропорция.-

М.: Молодая гвардия,1990.
Дыко Л.П. Основы фотокомпозиции в фотографии.-М.: Высшая школа,1998.
Дыко Л.П. Беседы о фотомастерстве. - М.: Искусство, 1
Килпатрик Д. Свет и освещение.- М.: Мир, 1988.
Лапин А.И. Фотография как. Москва. 2004.
Шорохов Е.В. Основы композиции.- М.: Просвещение, 1979.
Р. Арнхейм. Искусство и визуальное восприятие. Москва «Архитектура-С» 2912.


Допоміжна
Алексеева В.В. Что такое искусство ?- М.: Советский художник.,1991.
Дыко Л.П., Иофис Е. Б, Фотография, ее техника и искусство. -М.: Искусство, 1978.
Зернов В.С. Цветоведение.- М.: Искусство, 1972.
Курский Л.Д., Федьдман Я.Д. Иллюстрированное пособие по обучению фотосъемке.- М.: Высшая школа, 1991.
2. Леонардо да Винчи. Суждения.- М.: Искусство, 1999.
3. Михалкович В.И., СтигнеевВ.Г. Поетика фотографии.- М.:Искусство, 1990.
4. Морозов С.Т. Творческая фотография.- М.: Искусство, 1975.
Гомбрих Э. История искусства.- М. Искусство., 1998.
Ногин П.И. Фотографический объектив.- М., Искусство.,1975.
Лапин А.И. Плоскость и пространство, или жизнь квадратом. Издатель Л. Гусев. Москва 2005.
Иоханнес Иттен. Искусство формы. Издатель Д. Аронов. Москва 2011.
Иоханнес Иттен. Искусство цвета. Издатель Д. Аронов. Москва 2013.
Гордийчук И.Б., Ногин П.Р. Фотокинооптика.- М.: ВГИК, 1977.

професіонал.







Зображення – пласке. Реальній світ тривимірний.
Зображення – результат

«одноокого» бачення.
Фотографія – документальна одномоментна фіксація реальності.

- професіонал (митець) виконує свою роботу мистецьки та/або майстерно;
- професіонал (ремісничий) заробляє гроші своєю професійною діяльністю;

Наслідки з елементами парадоксальності:

не кожен, хто заробляє гроші фотографією, робить майстерні та мистецькі фотографії;
просунутий любитель може робити фотографії кращі за професійного фотографа.

Композиція
Головний образотворчий засіб
розкриття теми та задуму митця

композиції – означає неможливість сприйняття її як суму декількох

самостійних частин. Неподільність досягається через конструктивну ідею, що здатна об’єднати в єдине ціле всі компоненти твору;
зв'язок та взаємна узгодженість всіх елементів композиції. Виділяється центр уваги, що підпорядковує собі другорядні елементи – пряма вимога законів сприйняття зображення;
неповторність елементів композиції – форм, розмірів, тонових плям, інтервалів, характерів…

цілей та засобів їх досягнення, забезпечена повторенням, співпідпорядкуванням, співмірністю

та врівноваженням структурних елементів цілого.
vs

Цілістність

узагальнена характеристика об'єктів, що володіють складною внутрішньою структурою. Висловлює інтегрованість, самодостатність, автономність цих об'єктів, характеризує їх якісну своєрідність, що обумовлене властивими їм специфічними закономірностями функціонування і розвитку.

ЦІЛЬ

ЦІЛЕ

відображати типові ознаки зображених об'єктів, обставин дії і явищ.
типовість

характерів або обставин, в яких розвивається дія твору;
передача у мистецькому творі відчуття руху – розвитку дії в часі;
новизна.

її виразність.
сприйняття предметів за формою по контрасту силуетів та

оточуючого середовища;
сприйняття об’єму за контрастом світла та тіні;
побудова виразності зображення на контрасті холодних та теплих тонів.

ідейному задуму твору.
врахування співвідношення об’єму (величини) кольору, світла,тону та

форми, ритму та пластики, руху або спокою, симетрії або асиметрії;
формування широкого світогляду митця для