Слайд 2
З якого документа наведено уривок?
«1. Прирівняти своїм значенням
майно колгоспів та кооперативів
(урожай на ланах, громадські запаси,
худобу, кооперативні склади
та крамниці тощо) до майна державного і всебічно посилити охорону цього майна від розкрадання. 2. Застосовувати як захід судової репресії за розкрадання колгоспного та кооперативного майна вищу кару соціального захисту – розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною при пом’якшувальних обставинах позбавленням волі на строк не менше як 10 років з конфіскацією всього майна. 3. Не застосовувати амністії до злочинців, засуджених у справах про розкрадання колгоспного та кооперативного майна…»
«Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року.
Слайд 3
Назву якої організації пропущено у фрагменті з історичного
джерела?
«Здіймається пожежа війни, в якій тріснуть кайдани, що давили
поневолені народи. В сій пожежі кується майбутнє України. Настав слушний час, день нашого воскресіння. В сей час український народ кличе синів своїх до бою за волю України. Однодушним рішенням _______ з’єднала начальні управи всіх досі в нас існуючих стрілецьких і руханкових організацій в Українську Бойову Управу. Українська Бойова Управа стає одинокою старшиною організації».
Головна Українська Рада (ГУР).
Слайд 4
Який термін використовують для політики польського уряду щодо
Західної України в міжвоєнний період, про яку йдеться в
уривку з історичного джерела?
«Окруживши село зі всіх сторін та розставивши сторожі на всіх дорогах, около години 5 вечора кінні патрулі уланів в’їхали в передмістя Яворова: Наконечне, Наконечне-Кінець і с. Поруденко... Всіх прохожих та переїжджаючих легітимовано та провірювано імена зі списками громадян Наконечного... Задержаних зібрано в гуртки, яких патрулі гнали до будинку читальні “Просвіти”. Кінний конвой змушував проваджених бігти, а коли деякі старі люди... не могли бігти, то бито їх палками по голові та де попало... Перевіривши виписаних на листі громадян та замкнувши їх в одному з приміщень читальні, коло години 9 ввечері улани розпочали биття. Викликали
одного за другим по імені до другої кімнати, де при столі сидів поручик та кілька підстаршин, а біля них стояла лавка та кілька жовнірів, які виконували екзекуції...»
Польща. «Пацифікація» (умиротворення), 1930 р.
Слайд 5
Про яку організацію йдеться в джерелі?
«Включення України до
____ мало стати однією з передумов миру й безпеки
народів, стабільності та балансу сил у Європі. Вступ до ____ мав зміцнити ілюзії щодо її державності та заспокоїти громадську думку і національно-визвольні сили, які боролися за відродження незалежної української держави, розколоти українську діаспору в західних державах. У цьому виявилась подвійна мораль, своєрідна політична гра сталінського керівництва. І все ж сам факт вступу України до ____ мав велике значення, вивів її на міжнародну арену й сприяв включенню у світову політику»
Організація Об’єднаних Націй (ООН), 1945 р.
Слайд 6
Про яке явище йдеться в уривку з історичного
джерела?
«Так прийшла весна 1942 р. Прийшов наказ набирати робочу
силу до Німеччини. Старості, коменданту та його прибічникам ніколи, треба знайти ворогів, щоб не залишити нікого в селі. Були складені списки і розіслані повідомлення, в яких говорилося: “Ви повинні виїхати до Німеччини на побудову нової Європи”. На село ніби хмара насунула. Великий жах найшов на людей... Втечеш ти – сім’я постраждає. Та ось почали бігати поліцаї і силоміць загонити до старостату. Плачучи, ішли дівчата, хлопці. Тужили, ніби за мертвими, матері, сестри, рідні»
Остарбайтер. (Ostarbeiter — «східні робітники») 2,4 млн. Німецький термін для означення осіб, які були вивезені гітлерівцями з східних окупованих територій
Слайд 7
З якого документа наведено уривок?
«Верховна Рада Української РСР,
виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи
з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах»
«Декларація про державний суверенітет України», 16.07.1990 р.
Слайд 8
Який термін використовують для визначення державного статусу УСРР,
передбаченого російсько-українським договором 1920 р., пункти з якого наведено?
«РСФРР
і УСРР входять між собою у воєнний і господарський союз... Обидва уряди оголошують об’єднаними такі комісаріати: перше – військових і морських сил, друге – Вищу раду народного господарства, третє – зовнішнього торгу, четверте – фінансів, п’яте – праці, шосте – шляхів і сьоме – пошти і телеграфу»
Грудень 1920 р. – підписання союзного договору між РСФРР і УСРР зі взаємним визнанням суверенітету те незалежності обох радянських республік . Республіка у складі «Договірної федерації». 1920 – 1922 рр.
Слайд 9
Про яку організацію йдеться в джерелі?
«Іван Кандиба згадує:
“Виступив Лук’яненко спочатку. Потім я. Я сказав приблизно такі
фрази, що викликали тоді навіть між нами непогодження: «Проект програми взагалі я схвалюю. Але мені не подобається те, що на базі марксизму-ленінізму вона побудована».
А тоді Вірун мені зразу таку репліку каже: «Без марксизму-ленінізму дальше, як до Києва, не дійдеш». Ну, такий собі конфлікт. І якраз Левко тоді записував свого роду нотатки. Вони так і називаються: «Нотатки на зборах шостого листопада». Потім у справі фігурували… Значить, вирішили все-таки замінити цю програму… І доручили знов-таки Лук’яненку в іншій формі це подати. У новому варіанті програми головним завданням організації була ненасильницька боротьба за громадянські права в Україні, за національні та культурні права, за економічні права тощо. Другим етапом боротьби мала бути боротьба за самостійність України»
Українська робітничо-селянська спілка (УРСС), 1958 – 1961 рр.
Слайд 10
Про яку подію повоєнної України йдеться в джерелі?
«…Військо
Польське провело виселення нашого населення дуже швидко, оскільки протягом
чотирьох годин кожен господар мусив спакувати речі й виїхати із села. У деяких селах, наприклад у селах Криве на р. Сян, Творильчик, Творильне, Студене, Бук, Довжиця, Лішня, Полянки та Жерниця, Військо Польське давало людям на збори лише дві години. У зв’язку з таким коротким терміном часу на збори населення не мало змоги забрати із собою сільськогосподарські машини (молотилки, зерноочисні машини, січкарні, плуги, борони), предмети домашнього господарства, швейні машини, картоплю тощо. Все це забрало польське цивільне населення разом з Військом Польським до міст Балигород, Сянік, Лісько, Риманів і навіть до Кросна»
Операція «Вісла» (квітень – травень 1947 р.)
Слайд 11
Про кого йдеться у фрагменті зі спогадів Аркадія
Любченка?
«Бігав він у тісній кімнатці на Лимарівській вулиці, зненацька
зупинявся серед клубкувань тютюнового диму і вперше тоді проголошував сакраментальне гасло: “Геть од Москви!”. Він завжди перший умів відчути те, що хаотично починало нуртувати довкола, умів схопити суть, ясно й лаконічно синтезувати її, обертаючи в рушійний чинник, що швидко гуртував відданих однодумців… І саме він тільки міг бути натхненником і творцем славнозвісної Вільної Академії, засудженої потім владою як організації “контрреволюційної”… Невдачі й труднощі ніколи його не зупиняли – навпаки, спонукували до активнішої дії.
Досить притомлений тяжким життям, він, проте, не розчаровувався. Він твердо вірив у сонячне майбутнє України, лише намагався не обдурювати себе й інших щодо сучасного її “ходіння по муках»
Микола Хвильовий
Слайд 12
Ім’я кого з історичних діячів пропущено в уривку
з виступу М. Хрущова перед керівництвом західноукраїнських областей?
«Удар, який
ми завдали ______, виявився дуже вдалим. Необхідно під-тримати ініціативну групу по переходу до православ’я, підтримати священиків, які переходять від уніатства до православної віри...
Якась кількість уніатів необхідна для того, щоб мати свою агентуру... Нам вигідно, щоб уніати перейшли в православну віру. Це політика, щоб відірвати від Риму і прилучити до православної церкви»
Йосип Сліпий
Слайд 13
З якого документа наведено уривок?
«У разі територіально-політичних змін
в областях, що належать Польській державі, сфери інтересів Німеччини
та СРСР будуть розмежовуватися по лінії рік Нарев, Вісла, Сян. Питання про те, чи відповідає обопільним інтересам Німеччини та СРСР збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з’ясовано лише в ході дальшого політичного розвитку. У будь-якому випадку обидва уряди розв’язуватимуть це питання в дусі дружньої обопільної згоди. Щодо Південно-Східної Європи радянська сторона підкреслює свою заінтересованість у Бессарабії. Німецька сторона заявляє про її повну незаінтересованість у цих областях… Цей протокол буде зберігатися обома сторонами у цілковитій таємниці»
23 серпня 1939 р. Москва.Таємний протокол до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом («Пакт Риббентропа-Молотова»).
Слайд 14
Про кого йдеться у фрагменті зі спогадів Михайла
Старицького?
«Треба дивувати ся, звідки він відривав якісь миті для
творчості. А вона не припинялась... За цей час закінчив “Тараса Бульбу” і майже зовсім оркестрував його, написав для дітей три опери, створив багато культурних мелодій для одного, трьох голосів, видав чимало хорів, збірок народних пісень, скомпонував багато чудових п’єс не тільки для фортепіано, але й для скрипки, флейти і для оркестру.
Незважаючи на вік і страшенну перевтому в погоні за черствим шматком хліба, незважаючи навіть на хворобу, яка завдавала йому за останні роки великих страждань, – сила духу і віра в правоту своїх переконань у нашого славного композитора такі глибокі, що й досі в ньому неослабно підтримують енергію в усіх видах його багато-сторонньої діяльності, а перед силою таланту відступають і все перемагають роки»
Микола Лисенко
Слайд 15
Про яку подію йдеться в джерелі?
«Наймасовіша в Україні
акція періоду “перебудови”, мета якої поля-гала в тому, щоб
не лише відокремити національну історію від радянської, а й протиставити “справжнє”, “природне” возз’єднання України 1919 р. “штучному” возз’єднанню 1939 р. Так само звернення до історичного досвіду було і засобом протиставлення “справжньої” української державності (УНР і ЗУНР) “штучній” – радянській»
Візначення акту злуки УНР і ЗУНР – “Живий ланцюг”, 21.01. 1990 р.
Слайд 16
Про заснування якої партії йдеться у фрагменті зі
спогадів Юрія Колларда?
«У другій половині 1899 р. Антоновича в
Харкові не було; повернувся він до Харкова з Києва на початку 1900 року. Якось він зайшов до Боніфатія Камінського, якому розвинув намічений план заснування партії. Б. Камінський дуже цим захопився, й вони вирішили зараз же обміркувати це в тіснішому колі активних членів “Української Студентської Громади”. Намітили вони, крім себе, для цього ще М. Русова, Л. Мацієвича, О. Кова ленка, Б. Мартоса і мене… Організація була суто конспіративною й окремою від “Харківської Студентської Громади”. Першою книжкою рішено випустити щось програмове й звернутися за цим до Миколи Міхновського, який потім згодився написати те у фор мі промови…»
РУП – Революційна українська партія
