Презентация на тему Українізація (1923-1933 рр.)

на впровадження української мови (мови корінного населення) в діловодство,

пресу, державні та культурні установи, школи, а також висування на керівні посади представників українського населення

місцях
Намагалися, щоб не було протирічь між центром і

національними районами
Коренізація мала показати перед світом справедливе розв`язання національного питання

роботу партійного, радянського і господарського апаратів рідної для населення

мови;
Розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів із навчанням рідною мовою;
Розвиток національних культур

комісари)
О. Шумський та М. Скрипник


 український радянський партійний і державний

діяч

на Житомирщині в с. Боровій Рудні  Волинської губернії 
Навчання - сільська школа.

Робота - лісопильний завод
Вступ до робітничого гуртка Української соціал- демократичної спілки, до - московського гуртка українських соціалістів-революціонерів, до - КП (б) У, до - Галицького бюро при ЦК КП(б)У
1921 р - представник радянської України у Польщі
1924 р. – 1927 р. Посада народного комісара освіти України
Запропонував Й. Сталіну (1925 р.) усунути з посади генсека ЦК КП(б)У Л. Кагановича та заміщення його українцем В. Чубарем. За це - звинуватили в націоналістичному ухилі — “шумкізм”. Проти нього - політична кампанія (1926) .Результат: визнав »помилковість своєї позиції
У 1927 р. О. Шумський залишив Україну
1933 р. – його було заарештовано і засуджено до 10 років позбавлення волі. Звинувачено в участі в Українській військовій організації (УВО) і контрреволюційній діяльності
Вичерпавши всі засоби боротьби за реабілітацію, прийняв рішення про самогубство як останню, найвищу форму протесту. 18 вересня 1946 р. добровільно пішов з життя

технологічному інституті.
1901р.-  революційна діяльність, за це переслідувався, засуджувався до

ув'язнення і заслання.
Прибув за доручення В. Леніна в Україну.
Виступав з ідею світової пролетарської революції, яка мала привести до справедливого розв'язання всіх соціально-політичних питань, у тому числі й національного.
Учасник встановлення радянської влади в Україні, один з організаторів КП(б)У.
 Вів активну боротьбу проти деяких її керівників. які зневажливо ставилися до українства й українського національного руку.
 Займав посади: народного комісара Робітничо-селянської інспекції УСРР; наркома юстиції та генеральний прокурор УСРР, у 1927-1933 p.- нарком освіти УСРІ'
Один із ініціаторів запровадження «українізації»
1933 р.  - заступник голови РНК УСРР і голова Держплану УСРР.  Директор Українського Інституту марксизму-ленінізму, голова Українського товариства істориків-марксистів, дійсний член ВУАН.
1933 р-звинувачений у «націоналістичному ухилі» і помилках теоретичного й практичного характеру, що підштовхнуло його до самогубства (7 липня 1933 р.)

з іншими піонерами»

Організація курсів української мови для державних чиновників та партійних

функціонерів
З 1925 р. - обов'язкове вживання української мови в державному діловодстві.
З 1927 р. партійну документацію переведено на українську мову.
Зростає кількість українців у партійному і державному апараті.
Розвиток національної освіти
Ліквідація неписьменності
 Україномовні стаціонарні театри в 1931 р. складали 3/4 всіх театрів в Україні;
В Києві збудовано найбільшу в Європі на той час кіностудію: імені Довженка (1929 рік).
Розвиток прав національних меншин в Україні

Наслідки українізації

вулиці Воровського. Київ, 1925 р.

на знання української мови, Київська область, 1928 рік.
Такий

документ під час українізації давав право на робот

національної революції 1917–1920 рр.
Націонал-комуністи виступали керівними кадрами політики

«українізації»
Українська інтелігенція - серед них українські емігранти та вихідці з Галичини, повірили у серйозність курсу на "українізацію"
Але насправді курс на “українізацію” був лише тактичним кроком, який не відповідав стратегічним планам комуністичної партії