Слайд 2
До найдавніших зразків музичних інструментів, знайдених на території
України, належать сопілки епохи палеоліту (40—15 тис. років до
н. е.).
У 1953 році Львівською археологічною експедицією була знайдена у Чернівець- кій області флейта, виготовлена з відростка рога північного оленя.
Учені стверджують, що це найдосконаліший з усіх відомих досі палеолітичних музичних інструментів.
Слайд 3
У пізньопалеолітичних поселеннях, виявлених біля Мізина і Межиріча,
розкопані святково-обрядові будівлі, де збереглися музичні інструменти для «оркестру»
з семи осіб. Серед них були кастаньєти з кісток мамонта, барабан з орнаментованого черепа мамонта, ударні інструменти з оленячого рогу та з випорожненого (для резонансу) стегна мамонта, а також набірний шумовий браслет.
Вони оздоблені геометричними візерунками, нанесеними червоною охрою.
Це — найдавніша у світі колекція ударних музичних інструментів.
Слайд 4
Музичні інструменти місцевого походження скіфського періоду часто знаходять
під час археологічних розкопів східнослов’янських курганів. Це переважно залізні
та срібні бубонці різних форм і розмірів.
Слайд 5
Історик Феофан в одній із хронік зазначає, що
в 583 р. греки взяли в полон трьох слов’ян
«без усякого залізного спорядження, з одними лише гуслами». Як стверджували полонені, вони «носять тільки гусла, не вміють носити зброї».
Слайд 6
Численні пам’ятки давньої матеріальної культури, свідчення іноземних мандрівників
та перших руських літописців, усна народна традиція містять відомості
про народних музикантів-професіоналів.
Існували різні види розвиненого інструментарію, який включав струнні, щипкові, смичкові, ударні й духові інструменти.
Слайд 7
Мандрівник з Багдада Абуль Хасан Ібн-Хусейн, відомий
в
арабській літературі під іменем Аль-Масурі, у Х ст. захоплювався
злагодженим хоровим співом слов’ян, описував хороводи, пісні, танці та ігри у супроводі різних інструментів — бубнів, сопілок, ріжків, гусел тощо.
Слайд 8
На північному узбережжі Чорного моря існувало високорозвинене мистецтво
античних цивілізацій.
Золоту діадему із зображенням скіфа, який грає на
інструменті
давньогрецького походження — арфі, знайдено на початку
XX ст. у кургані поблизу села Сахнівка на Київщині.
На золотому персні
з Неаполя Скіфського (Крим) зображено музиканта, який грає на подвійній флейті — також давньогрецькому інструменті.
Слайд 9
Музиці в грецькому суспільстві надавали великого значення.
Вона звучала під час усіх більш-менш значних моментів життя
людини.
З дитячих років еллін не лише слухав музику і співи, а й сам навчався грати на лірі й флейті, тому що це входило до шкільної програми. Сольний і хоровий спів був обов’язковим під час багатьох релігійних свят, пісня звучала
у весільному обряді, вдома, у колі друзів.
Слайд 10
У Північному Причорномор’ї набули поширення ліра (карбувалася на
ольвійських та пантикапейських монетах), кіфара, арфа, аулос (флейта), орган,
сурма, труба.
Слайд 11
З музикантами займалися спеціальні вчителі, серед них були
й вихідці з Північного Причорномор’я, наприклад, боспорянин Ісія в
ІІІ ст. до н. е. готував музикантів до свята у Дельфах.
