Презентация на тему Китай. (КНР)

Цзедуна; 4. Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку

ХХІ ст.;

зона тимчасової окупації радянської армії – закрите для представників

законного уряду Чан Кайші.
Прискорене формування Радянською адміністрацією в Маньчжурії комуністичної армії з місцевого населення .
1946 р. – початок громадянської війни в Китаї.

1948р. – січень 1949р. – вирішальні бої громадянської війни.

Кінець січня 1949р. – захоплення Пекіна комуністичними військами під командуванням Лінь Бяо.
Травень 1949р. – евакуація залишків військ Чан Кайші на о.Тайвань і створення там острівної Китайської Республіки

1 жовтня 1949р. – проголошено на території континентального Китаю комуністичної Китайської Народної Республіки, яку одразу ж визнав СРСР. Глава держави – лідер КПК Мао Цзедун.

Китайської комуністичної партії у 1921, незабаром став її лідером.

Організував Великій похід 1934-1935 і вів визвольну війну 1937-1949, що завершилася встановленням Народної республіки і комуністичним правлінням у Китаї.

ще в час Яньаньського періоду на початку сорокових років.

Вже тоді на заняттях з вивчення теорії комунізму використовуються головним чином праці Мао. У 1943 році починають виходити газети з портретом Мао на передовиці а незабаром «ідеї Мао Цзедуна» стають офіційною програмою КПК. Тоді вперше публікується цитатник Мао — «Червона книжечка», що стала надалі Біблією культурної революції та посіла 88 рядок у Рейтингу 100 кращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.Мао Цзедун стає фігурою, на якій в Китаї зосереджуєтся практично все. Терор усерединi країни доповнювався агресивною зовнiшньою полiтикою. Мао рiшуче виступив проти викриття культу особистостi Сталiна, проти всiєї полiтики хрущовської вiдлиги.

згідно з п'ятирічними планами
Авантюрна політика «трьох червоних знамен»

- « генеральної лінії » і « народних комун ».
До кінця 50-х рр. політика «трьох знамен» закінчилася повним провалом.

Компартії Китаю
1961р. – Призупинення форсованого будівництва комунізму,курс на

«регулювання економіки» .
Здійснення Мао «великої культурної революції» (1965-1976рр.) КНР з метою знищення інакомислячих.
1976р. – Смерть Мао Цзедуна.
Перемога «поміркованого курсу» на чолі з Ден Сяопіном.

ХХІ ст. Реформи Ден Сяопіна
З 1978р. Ден Сяопін – найвпливовіший

політичний діяч КНР.
Грудень 1978 р.– проголошення курсу на радикальні реформи з метою побудови «соціалізму з китайською специфікою».
1979р. – висунення Ден Сяопіном «чотирьох принципів» проведення реформ :
- Дотримання соціалістичного шляху;
- Дотримання диктатури пролетаріату;
- Дотримання керівної ролі Компартії;
- Дотримання марксизму - ленінізму та ідей Мао Цзендуна

ВНП у 4 рази(500 дол. На душу населення).

Протести на площі Тяньаньмень в 1989 році були значною

мірою спровоковані смертю колишнього Генерального секретаря Ху Яобана.
Вимоги учасників протесту
-справедливий розподіл для випускників;
-виділення грошей на освіту,
-підвищення зарплат;
-повага особистих прав та свобод, передбачених Конституцією КНР — право на демонстрації, свободу слова та друку (закликали до свободи і демократичних реформ);
-посмертно відмінити рішення про зняття Ху Яобана з посту генсека, його реабілітація;
-боротьба з корупцією та подвійними стандартами у відносинах між звичайними громадянами та членами партії і їх родичами, виступи проти незаконних угод приватних підприємців з владою .
Наслідки
Влада не виконала жодної вимоги протестувальників. Після придушення протестів уряд провів масштабну серію арештів серед прихильників протестів, що залишилися, наклав заборону на поширення іноземної преси і поставив під свій суворий контроль висвітлення подій в китайських ЗМІ.

можна виділити такі моменти: в політичному плані це система

багатопартійного співробітництва під керівництвом КПК; в економічній сфері – ринковий механізм, який у цілому вже відіграє чільну роль, з елементами багатоукладності … яка є стрижневою; з суспільною власністю; в ідеології та культурі – система різноманітних ідей з марксизмом як головною доктриною. В усьому цьому визначається китайська специфіка, яку важко сприймають навіть деякі китаїсти: один із них насмілився назвати унікальну соціально – економічну систему в Китаї «соціалістичною формою з капіталістичним змістом