Слайд 2
Загальні відомості
До складу Столичного району входять три області
(Київська, Чернігівська, Житомирська) та місто Київ
Загальна площа району —
90,7 тис. км кв, а чисельність населення — понад 7,5 млн. осіб.
З півночі він межує з Білоруссю і Російською Федерацією.
Перетинають його важливі транспортні магістралі як міжнародного, так і загальнодержавного значення
Новий статус України, проголошення її незалежності, змінили становище як міста Києва, так і економічного району, який став осередком політичного й економічного життя країни.
Слайд 3
Населення і трудові ресурси
Район характеризується дуже складною демографічною
ситуацією (особливо Чернігівська область)
Середня густота населення у Столичному
соціально-економічному районі становить понад 83 особи на км кв.
Рівень урбанізації у Київській та Житомирській областях ледве перевищує 55%, а у Чернігівській — 48%. Однак середній, разом з містом Києвом, становить понад 60%.
Українці у районі становлять близько 80% від усього населення.
Частка населення працездатного віку, порівняно із середніми даними для України, тут дещо занижена. Найбільший дефіцит трудових ресурсів сформувався у великих містах.
Слайд 4
Природні умови і ресурси
Столичний район не характеризується великими
запасами мінеральних ресурсів.
З паливних викопних ресурсів тут є
поклади нафти і газу у Чернігівській області, Коростишівське (Житомирська область) родовище бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну, а також поклади торфу у поліській частині.
Рудні корисні копалини містяться в Іршанськиму родовищі ільменітів.
Столичний район на нерудні корисні копалини, особливо будівельну сировину.
Є значні запаси підземних вод.
Рельєф району рівнинний.
Слайд 5
З природних рекреаційних ресурсів найбільше значення мають запаси
мінеральних вод у Київській (Миронівка, Біла Церква) області.
район
має різноманітні історичні та архітектурні пам'ятки (Київ, Чернігів, Біла Церква).
Слайд 6
Господарський комплекс
Провідними міжгалузевими комплексами у Столичному соціально-економічному районі
є паливно-енергетичний, машинобудівний, хіміко-індустріальний, лісовиробничий, агропромисловий, будівельний, транспортний, рекреаційний.
Металургійний
комплекс спеціалізується на видобутку титанових руд та їх збагаченні на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті.
Виділяється район виробництвом різноманітної продукції машинобудівного комплексу.
Найбільшими центрами галузі є Київ, обласні центри, а також Біла Церква, Бердичів, Умань та інші міста
До хіміко-індустріального комплексу входить в основному хімія органічного синтезу
Слайд 7
Лісовиробничий комплекс набув найбільшого розвитку в поліських областях.
Деревообробна
промисловість зосереджена також у великих містах Лісостепу.
Основні центри ЛВК
Чернігів, Малин, Київ, Бровари, Коростень і т. ін.
Сировинна АПК у Столичному СЕР (сільське господарство) має добре виражені дві зони спеціалізації: поліську (зернові культури, льон-довгунець, картопля, хміль, молочно-м'ясне тваринництво) і лісостепову (зернові, цукровий буряк, картопля, овочі, фрукти, молочно-м'ясне тваринництво і свинарство).
Центральне економіко-географічне положення району зумовило формування транспортної системи з густою мережею шляхів сполучення.
Слайд 8
Найбільший вантажо-і пасажирообіг здійснює залізничний транспорт, на другому
місці — автомобільний. Важливу роль відіграють авіаційний, річковий, трубопровідний.
Загальнодержавне
значення мають науковий і культурно-освітній комплекси, які зосереджені у Києві та обласних центрах.
Основні райони оздоровлення сьогодні — Дніпро з прилеглими територіями, окремі об'єкти Полісся, а туризму — міста Київ, Чернігів, Коростень, Переяслав тощо.
Слайд 9
міста
Найбільшим (2624 тис. жителів) і найдавнішим (існує з
середини V ст.) містом Центрального соціально-економічного району є столиця
України — Київ.
Це промисловий вузол з розвинутим машинобудуванням (переважно трудо- і наукоемким, точним), хімічною, будівельною індустрією, харчовою та легкою промисловістю.
Серед установ наукового та культурно-освітнього комплексів — Національна академія наук України, велика кількість науково-дослідних інститутів, Національний університет ім. Т. Шевченка, університет «Києво-Могилянська академія», десятки інших вузів різного профілю, Національна опера та ін.
Слайд 10
Житомир (300 тис. жителів) — адміністративний, економічний та
культурно-науковий центр області.
Провідними галузями виробничої сфери є легка
промисловість (льонотекстильна, трикотажна тощо), машинобудування, лісова, харчова промисловість, будівельно-індустріальний комплекс.
Чернігів ( 310 тис. жителів) — обласний центр однойменної області також належить до найдавніших міст нашої батьківщини (IX ст.).
До промислового комплексу міста належить поєднання хімічної, легкої, лісової, харчової промисловості та машинобудування.
У Чернігові працюють педагогічний, технологічний інститути, художній, літературно-меморіальний музеї М. Коцюбинського, музично-драматичний театр, філармонія.
Слайд 11
Проблеми центру та периферії
Київ як столиця держави має
велику економічну притягальну силу.
Досить гострою в районі є
демографічна проблема.
Несприятлива ситуація склалася в Чернігівській і Житомирській областях, де середній вік сільських жителів становить 50—55 років.
Гострими в районі є й екологічні проблеми.
Радіаційне забруднені всі області, особливо Київська та Житомирська.
Відселення з районів Житомирської області, де життя і виробнича діяльність населення внаслідок високого рівня радіації неможливі, триває.
