Презентация на тему биосфера

Геоценоз

певну ділянку суші або водоймища і характеризуються певними відносинами

як між собою, так і з абіотичними факторами середовища.

Природні

Штучні

ярусність у рослин визначається тим, як високо над землею

та чи інша рослина виносить свої фотосинтезуючі частини:

Деревний ярус


Чагарниковий ярус


Чагарниково-трав'яний ярус


Мохово-лишайниковий ярус

комах (можлива так само ярусність птахів, наприклад, один і

той же вид птахів може проживати на різних ярусах однієї рослини):
Аеробії (мешканці вищих ярусів)

Філлобіі (мешканці травостою)



Герпетобіі (мешканці поверхневого шару)

Геобії (мешканці грунтів)

Бріобіі (мешканці мохів)

до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з

ним єдине ціле.

тропічний ліс Амазонської низовини або домашній акваріум. Різні екосистеми

зазвичай відокремлені географічними бар'єрами — пустелями, горами, океанами і т. ін., або є ізольованими іншим чином — так як річки або озера.

взаємовідносини виду або популяції з екосистемою, та їхнє в

ній розташування.
Екологічна ніша описує також як організм, популяція або вид відповідають на особливості розподілу ресурсів та конкурентів.

потребують постійного припливу енергії (енергії Сонця). Організми підтримують безперервний

кругообіг речовин у природі, причому кожен вид використовує лише частку органічної речовини. У результаті формуються ланцюги живлення, які являють собою взаємозв’язки видів, поєднаних харчовими відносинами, що створює певну послідовність у передачі речовин і енергії.

або біопродуктивності на кожному трофічному рівні екосистеми. Піраміда біомаси

показує кількість біомаси на кожному з трофічних рівнів, в той час як піраміда біопродуктивності показує кількість надлишкової біомаси, що продукується організмами на кожному з рівнів.
Екологічні піраміди починаються продуцентами на нижньому рівні і продовжуються вгору через один або кілька рівнів консументів.

кількісно-якісних співвідношеннях після втручання зовнішніх факторів. Часто стійкість екосистеми

плутають зі збереженням параметрів до втручання, це не завжди правильно, бо стабільність екосистеми – це в першу чергу здатність перебувати в аналогічному стані до втручання, а стійкість може не змінюватися, зменшуватися або збільшуватися після втручання – наприклад, якщо в системі з’являється новий елемент.

регіональне угрупування рослинних та тваринних співтовариств, адаптованих до регіональних

фізичних особливостей оточуючого середовища, клімату та ландшафту.

глобальну планетарну екосистему. Маса біосфери — близько 0,05% маси

Землі.
Перші уявлення про біосферу як «область життя» та зовнішню оболонку Землі належать Ж.-Б. Ламарку. Термін «біосфера» вперше застосував австрійський геолог Е.Зюсс (1875), називаючи ним окрему оболонку Землі, наповнену життям. Детально вчення про біосферу розробив В. І. Вернадський.

по'вязані з біогенними міграціями хімічних елементів і супроводжуються перетворенням

енергії.

появою в ній людства. Частина планети і навколопланетного простору

зі слідами діяльності людини.
Відповідно до оригінальної теорії Вернадського, ноосфера є третьою у послідовності таких основних фаз розвитку Землі як утворення геосфери (неживої природи) та біосфери (живої природи).