Презентация на тему Виникнення філософії

міманса-веданта
настика
(не визнають
авторитет Вед)
буддизм, джайнізм,
чарвака-локаята
Школи
Давньоіндійська філософія

брахмани, кшатрії, вайші, шудри

страждання Чотири “шляхетні істини” Восьмискладовий шлях звільнення Мета - Нірвана
Сіддхартха Гаутама (623-544

рр. до н.е.)

добрі діла.
Шлях звільнення: “три перлини”:
- правильна віра
-

правильне знання
- правильна поведінка

Чарвака-локаята - матеріалістичне вчення:
дійсність утворюється чотирма стихіями – вода, земля, вогонь, повітря;
свідомість – результат комбінації матеріальних елементів.

і усього світу, загальна основа і закон буття космосу.

Слідувати Дао означає жити в гармонії зі світом.
Де − конкретний прояв Дао.

Світ утворюється з хаосу завдяки дії двох протилежних начал:
Інь – важке, темне, непроникливе жіноче начало,
ототожнюється з землею.
Ян – легке, світле, проникливе чоловіче начало,
ототожнюється з небом.

Основні природні начала – вода, вогонь, дерево, метал, земля.
Їх загальна основа – ці – єдине, спільне, об’єднуюче.

Давньокитайська філософія

народу

я не хочу, щоб заподіювали мені, я не хочу

робити іншим". Головні поняття: лі – ритуал, церемонія, благопристойність, повага; сяо – покірність і шанування батьків, ді – підлеглість і повага молодшими старших братів, чжун – відданість як всезагальний етичний принцип. жень – людинолюбство “Благородний муж”, “досконаломудрий” правитель

вода”
Мілетська школа: ідея єдиної першоречовини
Анаксімандр (≈610-546 рр. до

н.е.) апейрон (невизначене, безмежне)

Анаксімен (≈585-525 рр. до н.е.) повітря

вода, повітря, вогонь
Анаксагор (≈500-428 рр. до н.е.) нус –

розум гомеомерії – найменші часточки речовини “У всьому є частина всього.” Аналогія: голограма, живі клітини

речі утворюються з найменших, невидимих оку, неподільних часточок –

атомів. Існують лише атоми та порожнеча

Атомізм

буде вічно живим вогнем, який мірно спалахує і згасає”

Усе тече, все змінюється” Не можна двічі увійти в ту саму річку Вчення про логос

Геракліт (≈540-480 рр. до н.е.)

Діалектика як вчення про єдність протилежностей

незмінним Зміни неможливі Раціоналізм: довіряти розуму, а не відчуттям
Парменід (≈540-480 рр.

до н.е.)

гармонія − душа світу. Пізнання світу − пізнання числових

закономірностей, що визначають суть світобудови. Визначені монади (бог як розум, єдине, моно) і невизначені діади (матерія, світ видимих речей)

Піфагор (≈580-500 рр. до н.е.)