Презентация на тему Травлення

життя в Україні.
Характеризувати зміни, які відбулися в становищі православної

церкви в 20 – 30х роках ХVII століття.
Пояснювати, як діяльність митрополита Петра Могили сприяла зміцненню православної церкви.
Розповідати про становище греко-католицької церкви
Осмислити роль особи в історії, відповідальності за власні дії.

Мета:

ієрархії православної церкви.
Діяльність митрополита Петра Могили.
Становище греко-католицької церкви.
План заняття

були причини підписання Берестейської унії?
Яким було становище православної церкви

до підписання унії?
Якими були результати та наслідки унії?
На ці питання нам допоможе відповісти відео фрагмент .

Основні тези
Берестейську унію не підтримувало більшість українського населення.
Вона не привела до справжньої унії двох церков, а намагання Риму і Польщі використати ії у своїх власних політичних цілях сприяли загостренню боротьби між православними і греко-католиками.
В умовах національно-релігійного гніту в Україні гарантом збереження православної віри виступало козацтво.
За допомоги козацтва було відновлено і офіційно визнано урядом Речи Посполитої православну церковну ієрархію.
Успішно давався опір розповсюдженню уніатства и католицтва.
Митрополит Петро Могила - найвидатнішій просвітитель і організатор церковного життя.

Церковне життя у І половині ХVII століття.

вірною їй залишалася більшість тодішнього українського населення. 2. Розгортання боротьби

за відновлення прав утискуваний церкви, до якої примкнули представники всіх верств українського суспільства, а очолили їх братства.
Широких повноважень братствам давало право ставропігії, що деякі з них отримували від східних патріархів Ставропігія - автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), що підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові, і користується спеціальними правами.
ставропігійними, крім львівського Успенського, з 1620 р. були Хрестовоздвиженське і київське Богоявленське братства.

Вплив Берестейської церковної унії на розвиток церковного життя в Україні

церкви. Адже після Берестейської унії майже всі православні єпископи

стали уніатами.

Вірними православ'ю залишилися тільки два єпископи: львівський Гедеон Балабан і перемишльський Михайло Копистянський. Після їх смерті єдиним православним єпископом був Єремія Тисаровський, який зміг зайняти Львівську кафедру, запевнивши короля, що він - уніат. Після смерті Єремії польський уряд міг, скориставшись відсутністю єпископів, оголосити православну церкву неіснуючої.
Перетворення братств в потужну силу, здатну боротися за православну віру, відбувалося поступово. На початку XVII ст. братства - досить впливові церковні організації. Так, наприклад, вони мали право через своїх священиків відлучати своїх парафіян від церкви, стежити за дотриманням священиками приписів тощо.
Про діяльність православних братств дбали запорожці, яких було чимало серед братчиків. Козаки підтримували братства і православну церкву не тільки коштами, а й військовою силою. При підтримці козацтва 1615 р. У Києві було засновано Богоявленське братство, а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорізьким показав, що козацтво брало православну віру під захист і опіку
Саме за сприяння козацтва 1620 був відновлений вищу православну церковну ієрархію

у захисті православної церкви відіграли козаки.
П. Конашевич Сагайдачний разом

з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства. Він підтримав ідею, що народилася у православних колах, про відновлення православної ієрархії без згоди влади Речі Посполитої. Для цього було вирішено скористатися приїздом до Києва в 1620 р. єрусалимського патріарха Феофана.
На прохання міщан, козаків і шляхти було висвячено митрополитом Іова Борецького.
Польська влада відмовилася визнавати висвячених православних ієрархів. Лише в 1632 р. Владислав IV погодився офіційно визнати ієрархів православної церкви. Це рішення увійшло до складених «Статей для заспокоєння народу руського»

Відновлення ієрархії православної церкви.

зусиль доклав Іов Борецький • Великі надії у справі відродження

православної церкви митрополит Борецький покладав на освіту та книгодрукування • Як засновник і покровитель Київської братської школи, він підтримував її за свій рахунок • Іов Борецький згуртував навколо себе сузір'я талановитих вчених, освітян, зокрема Мелетія Смотрицького, Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького. • Близькими сподвижниками митрополита були вожді козаків Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Оліфер Голуб. У боротьбі проти унії Борецький покладався насамперед на козацтво

Особистість

III. потребуючи козацької допомоги у війні з Московією, домігся

визнання православної української митрополії 1632 Коли війна закінчилася, не виконав своїх зобов'язань про пільги козакам. При ньому відбувалися повстання Павлюка і повстання під проводом Д. Гуні та Я. Острянина, пригнічені з великою жорстокістю.

Особистість

митрополитом відновленої православної церкви?
Коли було легалізовано православну церкву владою

Речі Посполитої?
Як було відновлено православну церковну ієрархію в Україні?

Дайте відповіді на питання

православну церкву, привілей на Київську митрополію він надав архімандриту

Києво-Печерського монастиря Петру Могилі.
Ставши митрополитом П.Могила спрямував свою діяльність на реформування церкви.

Діяльність митрополита Петра Могили.

Могили.

Які заходи для зміцнення православної церкви здійснив Петро Могила.

Які

верстви населення підтримували діяльність митрополита.

зайняв митрополичу кафедру 1632 році.
Перш за все він добився

від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії.
У 1632 щойно обраний польський король Владислав IV підписав "Пункти заспокоєння руського народу ", за яким українцям та білорусам поверталися втрачені після Брестської унії права.
визнавалося право мати свого митрополита і єпископів.
визначалися умови вирішення спорів між православними і греко-католиками щодо церков і земель.

постійний нагляд за дисципліною духовенства, порядком богослужінь …
Обов'язковою стало

проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і в свята.
Обмежені права магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків
Збільшення кількості та оновлення змісту церковних книг.
Поверталося майно і землі Української православної церкви.
Відновлення духовних святинь православ'я.
Підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків.

і культурного життя України.
Недарма час, у який він

був митрополитом, називають Могилянською добою.
Київська митрополія за Петра Могили була найбільш самостійною і авторитетною.
Українська православна церква в середині XVII ст. стала значною силою національно-релігійного звільнення.
Невипадково основним гаслом Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, яка почалася в 1648 р., була боротьба за віру.

Значення діяльності Петра Могили

отримали тих же прав, що їх мало католицьке духовенство,

та досягти рівності церков, як сподівалися прихильники унії, вони не змогли 2. До уніатської церкви більшість українського населення ставилася як до чужої, утвореної на зраді батьківської віри. До того ж влада Речі Посполитої підтримувала її в боротьбі проти Української православної церкви 3. Ситуація навколо греко-католицької церкви загострювалася і майновими спорами: як уніати, так і православні, всі церкви і монастирі грецького обряду вважали своїми

Становище греко-католицької церкви.

кризу своєї церкви.
Іпатій Потій, якого називали "батьком унії", після

смерті Михайла Рогози, став митрополитом.
Був талановитим проповідником, письменником-полемістом, адміністратором, однак у боротьбі за унію діяв переважно силою.
Активно залучав до церкви українську шляхту.
Заснував греко-католицьку семінарію у Вільно та школу в Бересті.
Отримав від короля право зверхності над усіма церквами «грецького та руського обрядів».

Діяльність митрополита Іпатія Потія (1599-1613)

Він розгорнув діяльність, спрямовану на

впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував серед ченців сувору дисципліну, піклувався про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття не вистачило коштів.
Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об'єднано в один орден - Василіанський. Подібно єзуїтам, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.
На відміну від свого попередника - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення рівня освіти духовенства, наполегливо шукав способи порозумітися з православними, вбачаючи у злагоді головну умову підйому обох церков.

Митрополит Йосип Рутський

становищі. Вистояти вона змогла завдяки підтримці широких верств населення.
Відновлення

православної ієрархії відбулося насамперед завдяки підтримці козацтва.
Реформи православного митрополита Петра Могили сприяли зміцненню церковного управління, дисципліни й моральності духівництва.
Греко-католицька церква в цей час переживала період свого становлення. Зміцненню її устрою сприяли церковні реформи митрополита Й. Рутського.

Висновки

ліквідована в результаті Брестської

унії?    А)1620
Б)1596
2.Які два єпископи залишилися вірними православ'ю після Берестейської унії?
А) Єпископ володимирський Іпатій Потій і луцький Кирило Терлецький
Б) Єпископ львівський Гедеон Балабан і перемишльський - Михайло Копистенський

Контрольні питання

Петро Могила?

 А) У

20-30 рр. XVII ст.
 В) У 30-40 рр. XVII ст.  

4) Яка подія відбулася раніше?

А)  Обрання Київським православним митрополитом Іова
Борецького.
Б)  Прийняття польським сеймом «Статей для
Заспокоєння руського народу.»

престолі здійснив важливі заходи щодо

упорядкування і оновлення церковного життя?
А) Гедеона Балабана
Б) Петро Могила
 
6) Кого из митрополитов називали козацьким?
А)  Петра Могилу
Б)  Іова Борецького
 
7) Кого обрали греко-католицьким митрополитом після
смерті митрополита Михайла Рогозы?
А) Іов Борецький
Б) Іпатій Потій

під час богослужінь
Б) Церковна адміністративна одиница, фактично терітория, на

якій живуть члени однієї церкви.
 
9) Які братства, окрім Львівського, мали статус
ставропігіальних?
А) Київське і Чернигівське
Б) Луцьке і Київське
 
10) Яка подія пов’язана з діяльністю митрополита
Петра Могили?
А) Утворення у 1632 Київського колегіуму
Б) Реформа монашества, яке було об’еднано в один орден –
Василіанський