Презентация на тему Рослинний і тваринний світ Миколаївської області

розповісти про тварин України.

лелеки, який є своєрідним оберегом України. По різному називають

цього птаха у різних регіонах України: лелека, бузьок, чорногуз, бусол, веселик, боцян, гайстер. украї

Лелека білий

і дзьобом. Оперення біле, чорні лише махові пера і

частина покривних на крилах. Коли лелека стоїть, склавши крила, здається, що чорна вся задня частина тіла. Самка і самець забарвлені однаково, але самець дещо більший за розміром, має трохи довший і масивніший дзьоб. На шиї та грудях пера  видовжені. Гнізда лелеки будують з гілок, які збирають навкруги. З роками гніздо надбудовується і збільшується в розмірах.

сильно схожий на велику собаку. Але собаки, як відомо,

друзі людини, а вовка людина завжди вважала своїм ворогом. І для цього були підстави. Вовки часто нападали на домашню худобу, а в голодні зими, траплялося, і на людину. Люди довго і наполегливо боролися з вовками. Вони оголосили їм справжню війну. За вбитого вовка давали великі премії. Звичайно ж, в цій битві перемогу отримала людина.

Їсть жуків, дощових червۥяків, жаб, ящірок, змій, мишей, ягоди,

жолуді, спілі яблука, груші. У випадку небезпеки їжак згортається у клубок, притуляє голову до черева і втягує лапки і хвіст під себе. Голки – це видозмінене волосся, розміщене тільки на спині, а мордочка і живіт вкриті звичайним хутром.

гілками ,що тягнуться до неба .Із приходом весняного тепла  на

них набухаються бруньки .Потім калина вся вкривається білими суцвіттями -парасолями ,вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі .Її листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками ,і в них плутається вітерець .

Підсніжник звичайний — це рослина з білосніжними квітами що

родом із півдня Європи, де він росте в гірських лісах на вологому грунті. Коли бутон підсніжника розкривається, спочатку розходяться три зовнішні, довгі чисто-білі листочки, потім відкриваються три внутрішні, коротші. 

незрівнянн краса нагадує вродливу дівчину. Красива береза за всякої пори року.

Раньої весни вона покидає чудові сережки. Потім береза закосичується молодою зеленню.