Презентация на тему Методи досліджень в біології. Мікроскопічна техника

Сучасні методи дослідження в біології
Прилади для гістологічних досліджень
Методи приготування

гістологічних препаратів
Світловий мікроскоп
Електронний мікроскоп

у вивченні явищ життя
розгляд цих явищ на різних рівнях

організації (молекулярному, клітинному, організмовому, популяційному);
прагнення до цілісного синтетичного пізнання живої природи, що надало прогресу наукам, які вивчають властивості живої природи на всіх структурних рівнях її організації (генетика, систематика, еволюційне вчення та ін.).

методами
основні з яких –
Порівняльно-описовий (започаткував Арістотель),
Експериментальний (буває

польові та лабораторні) ,
Моніторинг (постійне стеження за перебігом певних процесів в окремих популяціях, екосистемах, біосфері в цілому чи за станом певних біологічних об'єктів) і
Моделювання (метод дослідження та демонстрування структур, функцій, процесів за допомогою їхньої спрощеної імітації).
отримані результати обробляють за допомогою математично-статистичного аналізу

техніка
Рентгеноструктурний аналіз
Застосування ядерно-магнітного резонансу
Радіоактивних ізотопів
Електрофорезу і хроматографії
Ультрацентрифугування клітинного вмісту
Розділення

і культивування клітин та інші.
Об”єктами дослідження слугують живі і фіксовані клітини і тканини, їх зображення, отримані в світлових і електронних мікроскопах

запобігання процесів розкладання
Ущільнення шматочків, яке необхідне для приготування зрізів

(просочування зневоднених матеріалів парафіном та інше)
Приготування зрізів
Фарбування зрізів

тканин
Цито- і гістохімічні методи (локалізація різних хімічних речовин в

тонких структурах клітин і тканин, прояснення динаміки обмінних процесів, взаємозв”язок між обміном речовин і структурним елементом)
Радіоактивні ізотопи
Імунофлюоресцентний аналіз. Застосування антитіл для вивчення процесів диференціювання клітин.

Метод фракціонування клітинного складу, тобто розділяти і виділяти структури і макромолекули клітин – шляхом
ультрацентрифугуванням, хроматографією, електрофорезом
та інші.

створений А.Левенгуком.
Левенгук (Leeuwenhoek) Антоні ван (24.10.1632, Делфт, — 26.8.1723)

– голандський натураліст, основоположник наукової мікроскопії, член Лондонського
королівського товариства з 1680 р.).
Займався торговлею мануфактурою і галантереєю. Використовуючи свій час для шліфовки оптичних скелець, Л. досяг в цьому великої досконалості. Виготовлені ним лінзи, які він вставляв в металічні тримачі з закріпленою до них голкою для насаджування объекта спостереження, давали 150—300-кратне збільшення.
За допомогою таких «мікроскопів» Л. вперше спостерігав и замальовував
сперматозоїди (1677), бактерії (1683), еритроцити, а також найпростіші, окремі рослинні й тваринні клітини, яйця й зарродки, м»язову тканину й багато Інших частин і органів більш ніж 200 видів раслин і тварин.
Свої спостереження він описав у листах (всього до 300), які направляв головним чином в Лондонське королівське товариство.

– 1905 )

Одним з важливіших досягнень гістологічної техніки другої

половини 19 століття є створення мікротому, приладу, який
Дозволяє різати різні тканини и органи тварин і рослин
Ян Пуркін»є (1787 – 1869) – чеський природознавець
і громадський діяч; один із основоположників вчення про
клітинну будову тварин і рослин, засновник пражської
гітологічної школи. Автор багаточисельних робіт в області
фізіології,анатомії, ембріології, гістології; його дослідження
відіграли важливу роль в формурованні сучасної
експериментальної фізіології.

Справжньої досконалості оптичний мікроском досяг в другій половині 19 ст., коли фізик і математик Ернст Аббе розробив сучасну теорію мікроскопу, на основі якої механік Карл Цейс створив перші об”єктиви апохромати.

види гістологічних препаратів:
Зрізи органів (товщиною 5-15 нм)
Мазки (крові, кісткового

мозку) і відбитки (напр.селезінки)
Плівки (очеревини, м”якої мозкової оболонки)
Але частіше використовують зрізи.
Існують методи фарбування гістологічних препаратів, де використовують різні типи фарбників, які дозволяють побачити як клітинні структури так і неклітинні (міжклітинну рідину)

 1 міліметр (1 мм) = 10-3 м

= 103 мкм = 106 нм = 107 А
         1 мікрометр (1 мкм) = 10– 6 м = 10-3 мм = 103 нм = 104 А
         1 нанометр (1нм) = 10– 9 м = 10 –6 мм = 10 –3 мкм = 10 А
                1 ангстрем ( 1 А) = 10 –10 м = 10 –7 мм = 10 – 4 мкм = 10-1 нм

S"
незамінний для досліджень в нанобіотехнологіях, при комплексному анализі

таких об»єктів як напівпровідники, рідинні кристали, оптичні світловоди,
полімери, фармацевтичні і біологічні речовини, поодинокі молекули і наночастинки.

1982 році два швейцарських фізика Герд Бінніг і Гейнріх

Рорер, які
працювали в Дослідницькій лабораторії фірми ІБМ в Цюриху
(Швейцарія), зконструювали прилад зовсім нового типу, за допомогою якого
Можливо розглядати окремі атоми на поверхні тіл.
Авторам цього приладу – скануючого тунельного мікроскопа
(скорочення – СТМ) – в 1986 році була присуджена Нобелевська премія.

обстеження будівель і споруд
http://www.stn.by/designed_works.php

для
перевірки керамічного торця коннектора на наявність подряпин,
забруднень

і інших проблем, які можуть вплинути на передачу
інформації. Мікроскоп являється універсальним інструментом і
придатний як для польових так і для лабораторних застосувань. Дуже
мала кількість маніпуляцій потрібна для того, щоб впевнитись,
що коннектор відповідає кращим вимогам.

http://www.exforussia.ru/catalog.html?id=78

http://www.akond.ru/index.html

-1, тубус -2, окуляр – 3)
Освітлювальна (джерело світла –

4, дзеркало – 5, конденсатор – 6, діафрагма – 7)
Механічна (тубус – 2, штати в 8, колонка – 9, предметний столик – 10)