Что такое findslide.org?

FindSlide.org - это сайт презентаций, докладов, шаблонов в формате PowerPoint.


Для правообладателей

Обратная связь

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Яндекс.Метрика

Презентация на тему Методика преподавания англ. языка в ВУЗах

Содержание

План1. Характеристика сучасного стану методичної науки. Співвідношення комунікативного і когнітивного у навчанні ІМ2. Характеристика комунікативно-когнітивної компетенції. 3. Умови формування комунікативно-когнітивної компетенції
Методика викладання іноземних мов у вищих навчальних закладахДоц. Рудакова Л. П. План1. Характеристика сучасного стану методичної науки. Співвідношення комунікативного і когнітивного у навчанні ДжерелоВовк О. І. Когнітивні аспекти методики викладання англійської мови у вищих навчальних Тема № 1Комунікативно-когнітивний підхід у навчанні іноземної мови 1. Характеристика сучасного стану методичної науки. Співвідношення комунікативного і когнітивного у навчанні Діяльнісний підхідНавчання іноземної мови у процесі мовленнєвої діяльностіДіяльність – специфічно людська, регульована Компоненти структури людської діяльності: потреба і мотив, мета і предмет, продукт і Мовленнєва діяльністьОсобливий вид людської діяльностіАктивний, цілеспрямований, опосередкований мовою та зумовлений ситуацією спілкування Мовленнєва діяльністьСамостійний вид діяльності, пов’язаний з іншими видами діяльності, в разі потреби СпілкуванняЦе процес, в якому здійснюється раціональна й емоційна взаємодія людей, виявляється та Комунікативний підхід організація процесу навчання як моделі спілкування1. Особистісний характер комунікативної діяльності2. Когнітивний підхід1. Розв'язання таких проблем, як сприймання, пізнання і розуміння дійсності2. Набуття, Принципові положення комунікативно-когнітивного підходу1. Діяльнісний підхід2. Стимулювання мовленнєво-розумової активності3. Створення автентичних умов 5. Розвиток і розширення знаннєвого простору6. Формування мовної особистості7. Формування картини світу8. Формування  комунікативно-когнітивної компетенції Склад / структура комунікативно-когнітивної компетенції1. Мовна компетенція2. Мовленнєва компетенція3. Стратегічна компетенція4. Дискурсивна 7. Соціолінгвістична компетенція8. Інформативна компетенція9. Соціальна компетенція10. Когнітивна компетенція11. Професійна компетенція12. Теоретико-лінгвістична Компетенція – це сукупність знань, навичок і вмінь, які формуються у процесі Структура здатностей1) вербальний (лінгвістичний) компонент2) логічний (математичний)3) музичний, просторовий (зоровий)4) міжособистісний (соціальний)5) внутрішньо особистісний (самоаналіз) Іншомовна комунікативна компетенціяЗдатність того, хто навчається, адекватно спілкуватися в різноманітних соціально- та Одиниці комунікативної компетенції1) сфери комунікативної діяльності2) теми, ситуації та програми їх Мовна (лінгвістична) компетенціяЗдатність мовця використовувати системно-структурні утворення морфологічного, синтаксичного, фонологічного і семантичного За Н. ХомськимЗдатність розуміти та продукувати необмежену кількість правильних у мовному відношенні Показник  сформованості мовної компетенціїРівень володіння методами граматичного і порівняльного аналізу, що Мовленнєва компетенціяВолодіння способами формування та формулювання думок через мову і вміння користуватися Ця компетенція має бути сформованою в обсязі, необхідному і достатньому для розв'язання Соціокультурна компетенціяКраїнознавча – знання про географію, історію, економіку, державний устрій, особливості побуту, Стратегічна компетенціяЗдатність поповнювати у процесі спілкування недостатність мовних знань, а також мовленнєвого Дискурсивна компетенціяЗдатність розуміти різні види комунікативних висловлювань, будувати цілісні, зв'язні та логічні Прагматична компетенціяЗдатність передавати комунікативний зміст у ситуації спілкування, яка залежить від володіння Ілокутивна компетенціяПередбачає контроль функціональних властивостей мови:1) здатність виражати думки та емоції;2) використовувати Соціолінгвістична компетенціяЗдатність адекватно розуміти і використовувати другу мову в різних контекстах для Інформативна компетенціяВолодіння інформацією про предмет спілкування. При цьому формуються:1) інформаційні фрейми (frames - набір понять, які описують ту Соціальна компетенціяЗдатність вступати у комунікативні стосунки з іншими людьмиБажання вступати обумовлюється наявністю Когнітивна компетенціяЗдатність до здійснення комунікативно-розумової діяльності, тобто до розв'язання мовленнєво-розумових завдань за *Мовленнєві дії  забезпечуються сформованими мовленнєвими навичками і вміннями Розумові операції Когнітивні навички - це ментальні здібності, за допомогою яких людина обробляє зовнішні Три стадії формування когнітивних навичок:1) Початкова, або когнітивна стадія, на якій відбувається 2) Проміжна, або асоціативна стадія – передбачає спроби використати прийоми, які допомагають 3) Найвища, або автономна стадія – правильні відповіді стають більш автоматичними, підвищується У ході мовленнєво-розумової діяльності взаємодіють три компоненти:1) проблема, яку необхідно розв'язати (когнітивна Два рівні керування  пізнавальною діяльністю студентів1) нейрофізіологічний2) когнітивний Професійна компетенціяВільне володіння виучуваною мовою в усіх її аспектах – практичному, загальнофілологічному, Професійна компетенція =      (1) теоретико-лінгвістична компетенція + Теоретико-лінгвістична компетенціяСума знань про основні закономірності формування і розвитку внутрішньої структури виучуваної Професійно-комунікативна компетенціяВолодіння сукупністю знань, мовленнєвих навичок і вмінь, необхідних для виконання викладачем Структура професійно-комунікативної компетенції1) конструктивні вміння, пов'язані з відбором і організацією навчального матеріалу;2) Методична компетенціяВолодіння методами і прийомами навчання, організації та керування діяльністю тих, хто навчається. Методична компетенція передбачає володіння комплексом умінь:1) методико-дидактичних 2) психолого-педагогічних3) лінгво-методичних Методико-дидактичні вміння:– дозволяють самостійно формулювати мету навчання та конструювати модель навчально-виховного процесу; Психолого-педагогічні вміння– врахування вікових і індивідуальних особливостей студентів у ході розробки навчального процесу Лінгво-методичні вміння– вміння використовувати мовленнєвий досвід на адаптивно-моделюючому рівні відповідно до мовної підготовки учнів. 1. На початковому ступені у студентів формується лише професійна орієнтація майбутньої діяльності. Структура діяльності і мовленнєвої діяльностіТрифазова структура:1. Спонукально-мотиваційна фаза 2. Аналітична (орієнтовно-дослідницька) фаза3. Зворотна аферентаціяЕфект зіставлення результату реалізації дії із заданою програмою як самоаналіз і коригування виконаної мовленнєвої дії Вузлові механізми зворотної аферентації1. Аферентний синтез (аналіз інформації для ухвалення рішення. Мотиваційне Зіставлення за допомогою зворотної аферентації – головне і поєднує Мотиваційне спонукання, Одиниця МД – мовленнєва діяДля реалізації дії вирішальна роль відіграють мотив, мета, Фільтр регулює обсяг інформації, впливає на швидкість і якість засвоєння / якість №1 ВисновкиФормування програми мовленнєвих дій студентів та їхня реалізація мають проходити відповідно ІІ. Стимулювання мовленнєво-розумової активності ІІ. Стимулювання мовленнєво-розумової активностіМРА – цілеспрямований, вмотивований та усвідомлений процес пізнання дійсності У пізнавальній діяльності особистість розв'язує розумові завдання, відкриває нові знання.У комунікативній діяльності Стимулювання МРА відбувається  за рахунок створення  проблемних ситуаційПроблемне завдання характеризується Проблема – особливе інтелектуальне завданняРозв'язання проблеми – когнітивний процес, спрямований на перетворення Така розумова активність пов'язана з евристичністю Евристика як метод зумовлює непередбачуваність Мовні здібності як індивідуально-психологічні особливості людини сприяють оволодінню знаннями, навичками і вміннями іноземної мови Когнітивні здібностіЦе якості, в основі яких лежать механізми мислення: орієнтування в ситуації, 3. Створення автентичних умов соціалізації 3. Створення автентичних умов соціалізаціїАвтентичність – природність, натуральність, відповідність дійсностіВиди автентичності:1) особистісна2) Особистісна автентичністьПов'язана з індивідуальними особливостями людини.Людина знає, що вона робить і навіщо, Прагматична автентичністьДо неї відносять1) автентичність контексту, тобто адекватність, відповідність мовних і мовленнєвих Автентичні матеріалиЦе А) мовні форми, типові для вираження певної комунікативної інтенції, Б) Типи автентичних текстів1) дидактизовані – підготовлені носіями мови з методичними цілями2) напівавтентичні Автентичні тексти формують Семіотичний простір спілкування багаторівневе цілісне утворення, яке відображає певний Змістові аспекти автентичності навчальних текстів1) культурологічна автентичність2) інформативна автентичність3) ситуативна автентичність4) автентичність Культурологічна автентичністьВикористання текстів, які формують уявлення про специфіку іноземної мови, особливості побуту, Інформативна автентичністьВикористання текстів із значущою для студентів інформацією, яка відповідає їхнім віковим особливостям та інтересам Ситуативна автентичністьПередбачає природність ситуації, яка пропонується як навчальна, інтерес носіїв мови до Автентичність національної ментальностіУможливлює розуміння доречності чи недоречності використання тієї чи іншої мовної або мовленнєвої одиниці Реактивна автентичністьНавчальний текст має викликати у студентів автентичну емоційну, розумову та мовленнєву реакцію Автентичність навчальних завдань до текстівЗавдання мають стимулювати студентів до активної взаємодії з 4. Урахування індивідуальних пізнавальних стилів і навчальних стратегій Епістемологічні стиліІндивідуальні способи пізнавального ставлення людини до довкілля і до себе, що Базові способи мислення1) емпіризм  2) раціоналізм3) метафоризм Три епістемологічні стилі  у відповідності до способів мислення1) емпіричний – базується Способи пізнання (когніції) за М.М.Болдирєвим1) чуттєвого сприйняття оточуючого світу2) предметно-практичної діяльності – Пізнавальні стилі як поєднання епістемологічних стилів і способів пізнання1. Емпіричний – предметно-практична Пізнавальні стиліЦе особливий різновид інтелектуальних здібностей студентів, що впливають на їхні ментальні Ментальні репрезентації будуютьсяПерший шлях – вербально – через словесне позначенняДругий шлях – Способи кодування інформації1) візуальний – дозволяє використовувати нормативні образи (граматичні формули), 2) предметно-практичний3) чуттєво-сенсорний: ВізуальнийДозволяє використовувати нормативні образи (символічні граматичні формули – V-ing)Активно перетворювати наочний або Предметно-практичний спосібНацілює на виконання практичних і лабораторних робіт, які передбачають здійснення певних Чуттєво-сенсорний спосібУможливлює оперування навчальним матеріалом, який містить «чарівні» ситуації, де студенти можуть Стилі та стратегії навчання впливають на НАУЧУВАНІСТьЦе загальні здібності, які виражають пізнавальну Критерії научуваностіА) кількість дозованої допомоги з боку викладачаБ) можливість перенесення засвоєних знань Основний критерій научуваностіЕкономічність мислення: нетривалість шляху в самостійному виявленні та формулюванні певних Типи научуваностіЗасновані на різних нейрофізіологічних механізмах і пов'язані з різними способами набуття знань.ЕкспліцитнаІмпліцитна Експліцитна научуваність – навчання здійснюється на основі довільного, свідомого контролю процесів переробки 5. Розвиток і розширення знаннєвого простору Знаннєвий простір  (knowledge space)Сукупність структур представлення знань – схем, фреймів, скриптів Когнітивна системаСистема, яка дає можливість пізнавати людині своє оточення й адаптуватися до Ознаки когнітивної системиВиразність – можливість бути вербалізованоюЕфективність – спрямованість на швидке та Дві когнітивні системи за Н. ХомськимЗберігання інформації (competence)Реалізація інформації (performance)Н.Хомський виділяє окремою Відмінності знання і пізнанняЗа критеріями процесу і результатуПізнання – динамічна характеристика духовно-теоретичного Одиниці знання – це концепти різного рівня складності й абстракціїКонцепт – це Концептуалізація відбувається під час членування потоку інформації на одиниці, які виступають концептами Категоризаціяє головним способом надання дійсності, що сприймається, впорядкованого характеру, систематизації спостережень і Це процес формування та виокремлення самих категорій за подібними їм аналогічними сутностями У цьому просторі відбувається Онтологізація знань – комплекс когнітивних процедур , які Це структурування світу, акт віднесення слова або об'єкта до тієї чи іншої результат когнітивної діяльності людини, підсумок класифікації оточуючого світу та вичленовування окремих одиниць У процесі навчання ІМ студенти оволодівають МД, яка вибудовується на основі бази Загальна база знань (її компоненти)Мовні знання – володіння лексикою, граматикою, фонетикоюПозамовні знання Фонові знанняІнформаційний фонд, спільний для того, хто говорить, і того, хто слухає, Типи фонових знаньСоціальні – те, що відомо про тему висловлювання всім учасникам У широкому розумінні ЗНАННЯ єВпорядковане накопичення інформації.У процесі навчання у свідомості студентів Три етапи навчального процесу1. Отримання та розуміння знань (як ознайомлення з новими Третій етап стимулює дослідний пошук і пізнавальну самостійність студентів - таку якість Формування вторинної мовної особистості Вторинна мовна особистість,  за Ю.М.Карауловимце особистість, яка вивчає ІМ, пристосовується до Мовна особистість передбачає розвитокВторинної мовної свідомості – вербально-семантичний рівень, володіння мовними і Рівні мовної особистостіВторинній мовній особистості притаманні три специфічних рівні: лексикон, Лексикон – найнижчий – вербально-семантичний рівень* володіння мовним та мовленнєвим матеріалом – Тезаурус – середній – лінгво-когнітивний рівень мовної особистостіпередбачає володіння „національною картиною світу” Найвищий рівень мовної особистості – прагматиконвключає систему цілей, мотивів, настанов та діяльнісно-комунікативних Зв’язок між комунікативними потребами особистості та рівнями мовної особистості1 рівень (нульовий) – Мовна особистість передбачає володіння двома картинами світуКонцептуальною / глобальною картиною світу носія На самостійне вивченняФормування картини світу Картина світуУ результаті взаємодії людини зі світом складаються її уявлення про світ; “Втілює в собі певний образ світу, який ніколи не буває дзеркальним відображенням Поняття картини світу виникло у фізиці на межі ХІХ-ХХ ст.Широко використовується в Картина світурезультат активної взаємодії людини зі світом відображення у психіці людини навколишньої Картина світу утворюється в результаті двох процедур:опредмечування, об'єктивування та осмислення образів світу, Розрізняють:БЕЗПОСЕРЕДНя картину світуОПОСЕРЕДКОВАНа картину світу Безпосередня  КС  формується  в Вербалізована частина ККС отримала назву мовної картини світу (МКС).МКС складається з мовних структур (слів, словосполучень, речень). Ознаки мовної картини світузумовлює комунікативну поведінку людини, її розуміння зовнішнього і внутрішнього задає норми поведінки людини у світі; визначає ставлення людини (чи соціальної групи) Мовна картина світу створюєтьсяномінативними засобами мови - лексемами, стійкими номінаціями, фразеологізмами, які У свідомості людини об'єднуються три картини / моделі світу:генетико-біологічна  (базується Наукова картина світу  сукупність наукових знань про світ, вироблених усіма окремими Картина світу людини:концептуальна   національна     мовна Формування КС є когнітивною діяльністю. Її розглядають як певний когнітивний процес встановлення За структурою когнітивна діяльність утворюється взаємодією трьох етапів: набуттяінкорпорації оперування інформацією Набуття - відбувається сприйняття вхідної інформації та попереднє розуміння сприйнятого матеріалу Інкорпорація Метою формування КС (зокрема, ККС і МКС) у студентів ВНЗ є створення Розвиток множинного інтелектуЛогіко-математичний тип інтелекту – означає здатність оперувати цифрами, логічно мислити Музичний, ритмічний – самовираження через музику, допомагає розслабитися, стимулювати діяльність. Це –
Слайды презентации

Слайд 2 План
1. Характеристика сучасного стану методичної науки. Співвідношення комунікативного

План1. Характеристика сучасного стану методичної науки. Співвідношення комунікативного і когнітивного у

і когнітивного у навчанні ІМ
2. Характеристика комунікативно-когнітивної компетенції.
3.

Умови формування комунікативно-когнітивної компетенції

Слайд 3 Джерело
Вовк О. І. Когнітивні аспекти методики викладання англійської

ДжерелоВовк О. І. Когнітивні аспекти методики викладання англійської мови у вищих

мови у вищих навчальних закладах: Навчально-методичний посібник. – Черкаси:

Вид-во «Сан», 2010. – 506 с.

Слайд 4 Тема № 1
Комунікативно-когнітивний підхід
у навчанні іноземної мови

Тема № 1Комунікативно-когнітивний підхід у навчанні іноземної мови

Слайд 5 1. Характеристика сучасного стану методичної науки. Співвідношення комунікативного

1. Характеристика сучасного стану методичної науки. Співвідношення комунікативного і когнітивного у

і когнітивного у навчанні ІМ
Превалювання двох парадигм наукового знання

комунікативної та когнітивної

1. Комунікативна – оволодіння мовленнєвою діяльністю

2. Когнітивна – пізнання і пов'язані з ним структури і процеси

Слайд 6 Діяльнісний підхід
Навчання іноземної мови у процесі мовленнєвої діяльності
Діяльність

Діяльнісний підхідНавчання іноземної мови у процесі мовленнєвої діяльностіДіяльність – специфічно людська,

– специфічно людська, регульована свідомістю активність, породжувана потребами і

спрямована на пізнання та перетворення зовнішнього світу й самої людини

Слайд 7 Компоненти структури людської діяльності: потреба і мотив, мета

Компоненти структури людської діяльності: потреба і мотив, мета і предмет, продукт

і предмет, продукт і результат, суб’єкт діяльності.
Види діяльності: виробничо-трудова,

комунікативно-пізнавальна, навчальна тощо

Слайд 8 Мовленнєва діяльність
Особливий вид людської діяльності

Активний, цілеспрямований, опосередкований мовою

Мовленнєва діяльністьОсобливий вид людської діяльностіАктивний, цілеспрямований, опосередкований мовою та зумовлений ситуацією

та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому і видачі мовленнєвого

повідомлення у взаємодії людей між собою

Слайд 9 Мовленнєва діяльність
Самостійний вид діяльності, пов’язаний з іншими видами

Мовленнєва діяльністьСамостійний вид діяльності, пов’язаний з іншими видами діяльності, в разі

діяльності, в разі потреби обслуговує їх, а також задовольняє

потребу людини у спілкуванні

У роботі викладача мовленнєва діяльність є провідною і допомагає здійснювати навчальний, освітній і виховний вплив

Слайд 10 Спілкування
Це процес, в якому здійснюється раціональна й емоційна

СпілкуванняЦе процес, в якому здійснюється раціональна й емоційна взаємодія людей, виявляється

взаємодія людей, виявляється та формується спільність їхніх думок і

поглядів, згуртованість і солідарність, що є характерним для колективу, а також формується спосіб життя
Це спосіб підтримки життєдіяльності індивіда в соціумі

Слайд 11 Комунікативний підхід організація процесу навчання як моделі спілкування
1. Особистісний

Комунікативний підхід організація процесу навчання як моделі спілкування1. Особистісний характер комунікативної

характер комунікативної діяльності
2. Стосунки і взаємодія між партнерами
3. Ситуації

спілкування
4. Змістова основа спілкування
5. Мовні і мовленнєві засоби
6. Функціональний характер мовленнєвих засобів

Слайд 12 Когнітивний підхід
1. Розв'язання таких проблем, як сприймання, пізнання

Когнітивний підхід1. Розв'язання таких проблем, як сприймання, пізнання і розуміння дійсності2.

і розуміння дійсності
2. Набуття, обробка, структурування, зберігання, виведення і

застосування знань
3. Вивчення й пояснення пізнавальних процесів і механізмів

Слайд 13 Принципові положення комунікативно-когнітивного підходу
1. Діяльнісний підхід
2. Стимулювання мовленнєво-розумової

Принципові положення комунікативно-когнітивного підходу1. Діяльнісний підхід2. Стимулювання мовленнєво-розумової активності3. Створення автентичних

активності
3. Створення автентичних умов соціалізації
4. Урахування індивідуальних пізнавальних стилів

і навчальних стратегій студентів

Слайд 14
5. Розвиток і розширення знаннєвого простору
6. Формування мовної

5. Розвиток і розширення знаннєвого простору6. Формування мовної особистості7. Формування картини

особистості
7. Формування картини світу
8. Розвиток множинного інтелекту
9. Формування комунікативно-когнітивної

компетенції

Слайд 15 Формування комунікативно-когнітивної компетенції

Формування комунікативно-когнітивної компетенції

Слайд 16 Склад / структура комунікативно-когнітивної компетенції
1. Мовна компетенція
2. Мовленнєва

Склад / структура комунікативно-когнітивної компетенції1. Мовна компетенція2. Мовленнєва компетенція3. Стратегічна компетенція4.

компетенція
3. Стратегічна компетенція
4. Дискурсивна компетенція
5. Прагматична компетенція
6. Ілокутивна компетенція


Слайд 17 7. Соціолінгвістична компетенція
8. Інформативна компетенція
9. Соціальна компетенція
10. Когнітивна

7. Соціолінгвістична компетенція8. Інформативна компетенція9. Соціальна компетенція10. Когнітивна компетенція11. Професійна компетенція12.

компетенція
11. Професійна компетенція
12. Теоретико-лінгвістична компетенція
13. Професійно-комунікативна компетенція
14. Методична компетенція


Слайд 18 Компетенція – це
сукупність знань, навичок і вмінь,

Компетенція – це сукупність знань, навичок і вмінь, які формуються у

які формуються у процесі навчання певної дисципліни, та
здатність

до виконання певної діяльності.

Слайд 19 Структура здатностей
1) вербальний (лінгвістичний) компонент
2) логічний (математичний)
3) музичний,

Структура здатностей1) вербальний (лінгвістичний) компонент2) логічний (математичний)3) музичний, просторовий (зоровий)4) міжособистісний (соціальний)5) внутрішньо особистісний (самоаналіз)

просторовий (зоровий)
4) міжособистісний (соціальний)
5) внутрішньо особистісний (самоаналіз)


Слайд 20 Іншомовна комунікативна компетенція
Здатність того, хто навчається, адекватно спілкуватися

Іншомовна комунікативна компетенціяЗдатність того, хто навчається, адекватно спілкуватися в різноманітних соціально-

в різноманітних соціально- та культурно обумовлених ситуаціях,
співвідносити мовні

засоби із цілями й умовами спілкування,
будувати / організовувати мовленнєве спілкування з урахуванням соціальних норм поведінки та системи культурних уявлень і цінностей носіїв виучуваної мови.

Слайд 21 Одиниці комунікативної компетенції
1) сфери комунікативної діяльності
2) теми, ситуації

Одиниці комунікативної компетенції1) сфери комунікативної діяльності2) теми, ситуації та програми їх

та програми їх розгортання
3) мовленнєві дії
4) соціальні та

комунікативні ролі співрозмовників
5) типи текстів і правила їхньої побудови
6) мовні мінімуми

Слайд 22 Мовна (лінгвістична) компетенція
Здатність мовця використовувати системно-структурні утворення морфологічного,

Мовна (лінгвістична) компетенціяЗдатність мовця використовувати системно-структурні утворення морфологічного, синтаксичного, фонологічного і

синтаксичного, фонологічного і семантичного характеру, що істотно впливає на

зміст мовленнєвих творів, які продукуються або сприймаються


Слайд 23 За Н. Хомським

Здатність розуміти та продукувати необмежену кількість

За Н. ХомськимЗдатність розуміти та продукувати необмежену кількість правильних у мовному

правильних у мовному відношенні речень за допомогою засвоєних мовних

знаків і правил їх поєднання

Слайд 24 Показник сформованості мовної компетенції
Рівень володіння методами граматичного і

Показник сформованості мовної компетенціїРівень володіння методами граматичного і порівняльного аналізу, що

порівняльного аналізу, що виражається в умінні виокремлювати певні сторони

у граматичному аспекті виучуваної та рідної мови, узагальнювати основні одиниці мови і користуватися моделями при виявленні внутрішніх властивостей цих одиниць, визначати співвідношення між граматичними формами, прогнозувати труднощі вживання граматичних явищ в іншомовному мовленні.

Слайд 25 Мовленнєва компетенція

Володіння способами формування та формулювання думок через

Мовленнєва компетенціяВолодіння способами формування та формулювання думок через мову і вміння

мову і вміння користуватися цими способами у процесі породження

і сприйняття мовлення.


Слайд 26 Ця компетенція має бути сформованою в обсязі, необхідному

Ця компетенція має бути сформованою в обсязі, необхідному і достатньому для

і достатньому для розв'язання завдань взаємодії у процесі спілкування

відповідно до норм виучуваної мови, узусу та традицій культури певної мови.
В аудіюванні, говорінні, читанні та письмі.

Слайд 27 Соціокультурна компетенція
Країнознавча – знання про географію, історію, економіку,

Соціокультурна компетенціяКраїнознавча – знання про географію, історію, економіку, державний устрій, особливості

державний устрій, особливості побуту, культуру, традиції та звичаї носіїв

країни
Лінгвосоціокультурна – володіння особливостями мовленнєвої і немовленнєвої поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування для досягнення повноцінної комунікації

Слайд 28 Стратегічна компетенція

Здатність поповнювати у процесі спілкування недостатність мовних

Стратегічна компетенціяЗдатність поповнювати у процесі спілкування недостатність мовних знань, а також

знань, а також мовленнєвого і соціального досвіду спілкування іноземною

мовою

Слайд 29 Дискурсивна компетенція
Здатність розуміти різні види комунікативних висловлювань, будувати

Дискурсивна компетенціяЗдатність розуміти різні види комунікативних висловлювань, будувати цілісні, зв'язні та

цілісні, зв'язні та логічні повідомлення різних функціональних стилів, а

також здійснювати вибір лінгвістичних засобів у залежності від типу висловлювання; досягати формальної зв'язності та змістової цілісності

Слайд 30 Прагматична компетенція
Здатність передавати комунікативний зміст у ситуації спілкування,

Прагматична компетенціяЗдатність передавати комунікативний зміст у ситуації спілкування, яка залежить від

яка залежить від володіння комунікативною стратегією висловлювання як евристичним

інтенціональним плануванням дискурсу для досягнення сумісного результату.

Слайд 31 Ілокутивна компетенція
Передбачає контроль функціональних властивостей мови:
1) здатність виражати

Ілокутивна компетенціяПередбачає контроль функціональних властивостей мови:1) здатність виражати думки та емоції;2)

думки та емоції;
2) використовувати мову для навчання і для

вирішення проблем;
3) творчо використовувати мову.

Слайд 32 Соціолінгвістична компетенція
Здатність адекватно розуміти і використовувати другу мову

Соціолінгвістична компетенціяЗдатність адекватно розуміти і використовувати другу мову в різних контекстах

в різних контекстах для вираження специфічних комунікативних функцій (опис,

розповідь, переконання, узагальнення тощо)

Чуття стилю та діалекту мови, природність чи автентичність використання мови, розуміння культурологічних понять і мовних тропів

Слайд 33 Інформативна компетенція

Володіння інформацією про предмет спілкування.


Інформативна компетенціяВолодіння інформацією про предмет спілкування.

Слайд 34 При цьому формуються:
1) інформаційні фрейми (frames - набір

При цьому формуються:1) інформаційні фрейми (frames - набір понять, які описують

понять, які описують ту чи іншу ситуацію)
2) фонові знання

(background knowledge);
3) загальний світогляд (general knowledge);
4) сформовані знання (schemata – інформація з минулого як знання та моделі поведінки);
5) мовна картина світу (language representation of the world) в її іншомовній формі – знання навколишньої дійсності, здатність описати її та ставлення до неї в іншомовній формі


Слайд 35 Соціальна компетенція
Здатність вступати у комунікативні стосунки з іншими

Соціальна компетенціяЗдатність вступати у комунікативні стосунки з іншими людьмиБажання вступати обумовлюється

людьми
Бажання вступати обумовлюється наявністю потреб, мотивів, певного ставлення до

партнерів по комунікації, а також власною самооцінкою
Вміння орієнтуватися в соціальній ситуації і керувати нею

Слайд 36 Когнітивна компетенція

Здатність до здійснення комунікативно-розумової діяльності, тобто до

Когнітивна компетенціяЗдатність до здійснення комунікативно-розумової діяльності, тобто до розв'язання мовленнєво-розумових завдань

розв'язання мовленнєво-розумових завдань за допомогою сукупності мовленнєвих дій і

розумових операцій.

Слайд 37 *Мовленнєві дії забезпечуються сформованими мовленнєвими навичками і вміннями
Розумові

*Мовленнєві дії забезпечуються сформованими мовленнєвими навичками і вміннями Розумові операції

операції забезпечуються
наявними знаннями,
розумінням та усвідомленням завдання,

яке слід розв'язати,
і навичками вирішення інтелектуальних завдань за допомогою певних когнітивних операцій

Слайд 38 Когнітивні навички
- це ментальні здібності, за допомогою

Когнітивні навички - це ментальні здібності, за допомогою яких людина обробляє

яких людина обробляє зовнішні стимули.
У навчанні іноземної мови це

вхідна інформація у вигляді таких завдань, які стимулюють розвиток когнітивних процесів.

Слайд 39 Три стадії формування когнітивних навичок:

1) Початкова, або когнітивна

Три стадії формування когнітивних навичок:1) Початкова, або когнітивна стадія, на якій

стадія, на якій відбувається розуміння мовленнєво-розумового завдання та концентрація

уваги на необхідній інформації

Слайд 40 2) Проміжна, або асоціативна стадія – передбачає спроби

2) Проміжна, або асоціативна стадія – передбачає спроби використати прийоми, які


використати прийоми, які допомагають швидше зрозуміти і пригадати необхідну

інформацію,
виправити помилки та
прискорити виконання мовленнєво-розумових дій

Слайд 41
3) Найвища, або автономна стадія – правильні відповіді

3) Найвища, або автономна стадія – правильні відповіді стають більш автоматичними,

стають більш автоматичними, підвищується рівень швидкості і безпомилковості виконання

дій

Слайд 42 У ході мовленнєво-розумової діяльності взаємодіють три компоненти:
1) проблема,

У ході мовленнєво-розумової діяльності взаємодіють три компоненти:1) проблема, яку необхідно розв'язати

яку необхідно розв'язати (когнітивна стадія формування навичок);
2) наявні знання;
3)

дослідні дії, за допомогою яких може бути вирішена проблема (асоціативна стадія формування навичок)
На автономній стадії для подальшого розвитку гнучкості когнітивної навички необхідне створення різноманітних ситуацій, які стимулюватимуть і розумову, і мовленнєву активність студентів

Слайд 43 Два рівні керування пізнавальною діяльністю студентів

1) нейрофізіологічний

2) когнітивний

Два рівні керування пізнавальною діяльністю студентів1) нейрофізіологічний2) когнітивний

Слайд 44 Професійна компетенція
Вільне володіння виучуваною мовою в усіх її

Професійна компетенціяВільне володіння виучуваною мовою в усіх її аспектах – практичному,

аспектах – практичному, загальнофілологічному, лінгвокраїнознавчому, професійно-педагогічному – на рівні,

який забезпечує вирішення дидактико-педагогічних завдань у процесі навчання певної мови.

Слайд 45 Професійна компетенція =

Професійна компетенція =   (1) теоретико-лінгвістична компетенція +  (2)

(1) теоретико-лінгвістична компетенція
+ (2) комунікативна компетенція

+ (3) методична компетенція

ПК = ТЛК + КК + МК

Слайд 46 Теоретико-лінгвістична компетенція
Сума знань про основні закономірності формування і

Теоретико-лінгвістична компетенціяСума знань про основні закономірності формування і розвитку внутрішньої структури

розвитку внутрішньої структури виучуваної мови та форм її системно-нормативної

реалізації у мовленні.
Вона характеризує володіння ІМ лише на когнітивному рівні. Для комунікації повинна бути сформованою комунікативна компетенція

Слайд 47 Професійно-комунікативна компетенція
Володіння сукупністю знань, мовленнєвих навичок і вмінь,

Професійно-комунікативна компетенціяВолодіння сукупністю знань, мовленнєвих навичок і вмінь, необхідних для виконання

необхідних для виконання викладачем комунікативно-навчальної діяльності, що виражається в

його здатності за допомогою виучуваної мови вмотивовувати, стимулювати, керувати і контролювати процес навчання іншомовною мовленнєвою діяльністю.

Слайд 48 Структура професійно-комунікативної компетенції
1) конструктивні вміння, пов'язані з відбором

Структура професійно-комунікативної компетенції1) конструктивні вміння, пов'язані з відбором і організацією навчального

і організацією навчального матеріалу;
2) організаторські, пов'язані з організацією власної

і діяльності учнів;
3) гносеологічні, або дослідницькі, які дозволяють викладачеві правильно враховувати індивідуальні особливості тих, хто навчаються
4) комунікативні, які забезпечують педагогічне спілкування на заняттях

Слайд 49 Методична компетенція

Володіння методами і прийомами навчання, організації та

Методична компетенціяВолодіння методами і прийомами навчання, організації та керування діяльністю тих, хто навчається.

керування діяльністю тих, хто навчається.


Слайд 50 Методична компетенція передбачає володіння комплексом умінь:
1) методико-дидактичних
2)

Методична компетенція передбачає володіння комплексом умінь:1) методико-дидактичних 2) психолого-педагогічних3) лінгво-методичних

психолого-педагогічних
3) лінгво-методичних


Слайд 51 Методико-дидактичні вміння:

– дозволяють самостійно формулювати мету навчання та

Методико-дидактичні вміння:– дозволяють самостійно формулювати мету навчання та конструювати модель навчально-виховного процесу;

конструювати модель навчально-виховного процесу;


Слайд 52 Психолого-педагогічні вміння

– врахування вікових і індивідуальних особливостей студентів

Психолого-педагогічні вміння– врахування вікових і індивідуальних особливостей студентів у ході розробки навчального процесу

у ході розробки навчального процесу


Слайд 53 Лінгво-методичні вміння

– вміння використовувати мовленнєвий досвід на адаптивно-моделюючому

Лінгво-методичні вміння– вміння використовувати мовленнєвий досвід на адаптивно-моделюючому рівні відповідно до мовної підготовки учнів.

рівні відповідно до мовної підготовки учнів.


Слайд 54 1. На початковому ступені у студентів формується лише

1. На початковому ступені у студентів формується лише професійна орієнтація майбутньої

професійна орієнтація майбутньої діяльності. Інтерес до неї лише зароджується,

тому цей етап визначають як професійно-орієнтувальний.
2. На просунутому ступені студенти отримують фундаментальні знання про майбутню педагогічну діяльність. На цьому ступені відбувається професійне формування студентів – це професійно-формувальний етап.

Слайд 55 Структура діяльності і мовленнєвої діяльності
Трифазова структура:
1. Спонукально-мотиваційна фаза

Структура діяльності і мовленнєвої діяльностіТрифазова структура:1. Спонукально-мотиваційна фаза 2. Аналітична (орієнтовно-дослідницька)


2. Аналітична (орієнтовно-дослідницька) фаза
3. Виконавча фаза

Плюс фаза контролю, або

зворотної аферентації

Слайд 56 Зворотна аферентація
Ефект зіставлення результату реалізації дії із заданою

Зворотна аферентаціяЕфект зіставлення результату реалізації дії із заданою програмою як самоаналіз і коригування виконаної мовленнєвої дії

програмою як самоаналіз і коригування виконаної мовленнєвої дії


Слайд 57 Вузлові механізми зворотної аферентації
1. Аферентний синтез (аналіз інформації

Вузлові механізми зворотної аферентації1. Аферентний синтез (аналіз інформації для ухвалення рішення.

для ухвалення рішення. Мотиваційне спонукання як потреба організму породжує

намір до дії)
2. Ухвалення рішення.
3. Формування програми дії.
4. Реалізація прийнятого рішення як поведінковий або вербальний акт.
5. Зіставлення за допомогою зворотної аферентації параметрів результату здійсненої дії

Слайд 58 Зіставлення за допомогою зворотної аферентації – головне і

Зіставлення за допомогою зворотної аферентації – головне і поєднує Мотиваційне

поєднує
Мотиваційне спонукання, яке відбиває домінантну потребу
Аферентацію обставин, яка включає

сукупність зовнішніх впливів, найважливіших для вибору пріоритетів, що робити
Виклик із пам'яті результатів минулого досвіду
Так званий пусковий стимул

Слайд 59 Одиниця МД – мовленнєва дія
Для реалізації дії вирішальна

Одиниця МД – мовленнєва діяДля реалізації дії вирішальна роль відіграють мотив,

роль відіграють мотив, мета, структура та умови здійснення
Афективний фільтр

– гіпотетичний пристрій, здатний на підсвідомому рівні повністю чи частково перекривати доступ вхідної інформації (мовного матеріалу) до когнітивного аналізатора.

Слайд 60 Фільтр регулює обсяг інформації, впливає на швидкість і

Фільтр регулює обсяг інформації, впливає на швидкість і якість засвоєння /

якість засвоєння / якість мовленнєвої дії
Відкритість фільтра залежить від

мотивації, ставлення до навчання й оточення, психічної структури особистості – це афективні фактори, пов'язані з емоційними станами

Слайд 61 №1 Висновки
Формування програми мовленнєвих дій студентів та їхня

№1 ВисновкиФормування програми мовленнєвих дій студентів та їхня реалізація мають проходити

реалізація мають проходити відповідно до а) структури мовленнєвої діяльності

з обовязковим б) урахуванням як факторів обстановчої та зворотної аферентації, так і в) від афективних факторів, що позитивно позначиться на якості мовленнєвих вправ

Слайд 62 ІІ. Стимулювання мовленнєво-розумової активності

ІІ. Стимулювання мовленнєво-розумової активності

Слайд 63 ІІ. Стимулювання мовленнєво-розумової активності
МРА – цілеспрямований, вмотивований та

ІІ. Стимулювання мовленнєво-розумової активностіМРА – цілеспрямований, вмотивований та усвідомлений процес пізнання

усвідомлений процес пізнання дійсності мовленнєвими засобами.
Функції мислення:
1) пізнавальна,

2) комунікативна


Слайд 64 У пізнавальній діяльності особистість розв'язує розумові завдання, відкриває

У пізнавальній діяльності особистість розв'язує розумові завдання, відкриває нові знання.У комунікативній

нові знання.
У комунікативній діяльності особистість розв'язує мовленнєві завдання (заперечити,

довести, схвалити) і виконує мовленнєві дії.
Одночасно обмірковує, що сказати, як оформити ту чи іншу фразу. Таке завдання є мовленнєво-розумовим

Слайд 65 Стимулювання МРА відбувається за рахунок створення проблемних ситуацій
Проблемне

Стимулювання МРА відбувається за рахунок створення проблемних ситуаційПроблемне завдання характеризується наявністю

завдання характеризується наявністю перешкоди, певного утруднення необхідністю вибору одного

з декількох варіантів розв'язку, зіткненням протилежних точок зору, «інформаційною нерівністю»

Слайд 66 Проблема – особливе інтелектуальне завдання

Розв'язання проблеми – когнітивний

Проблема – особливе інтелектуальне завданняРозв'язання проблеми – когнітивний процес, спрямований на

процес, спрямований на перетворення заданої ситуації на цільову з

умовою відсутності очевидного методу вирішення та достатньої кількості необхідних знань

Слайд 67 Така розумова активність пов'язана з евристичністю
Евристика як метод

Така розумова активність пов'язана з евристичністю Евристика як метод зумовлює

зумовлює непередбачуваність варіантів вирішення
Активність пов'язана з діяльністю і в

царині навчання іноземної мови вона виражається а) мовними здібностями та б) когнітивними здібностями


Слайд 68 Мовні здібності як індивідуально-психологічні особливості людини сприяють оволодінню

Мовні здібності як індивідуально-психологічні особливості людини сприяють оволодінню знаннями, навичками і вміннями іноземної мови

знаннями, навичками і вміннями іноземної мови


Слайд 69 Когнітивні здібності
Це якості, в основі яких лежать механізми

Когнітивні здібностіЦе якості, в основі яких лежать механізми мислення: орієнтування в

мислення: орієнтування в ситуації, прийняття рішень, прогнозування, вибору, комбінування,

тобто це здібності, сприймати вихідну інформацію, репрезентувати її у свідомості, перетворювати її на знання й використовувати останні як у навчальному процесі, так і в повсякденному житті.

Слайд 70 3. Створення автентичних умов соціалізації

3. Створення автентичних умов соціалізації

Слайд 71 3. Створення автентичних умов соціалізації
Автентичність – природність, натуральність,

3. Створення автентичних умов соціалізаціїАвтентичність – природність, натуральність, відповідність дійсностіВиди автентичності:1)

відповідність дійсності
Види автентичності:
1) особистісна
2) прагматична
3) автентичність навчальних матеріалів

Слід створювати

умови соціалізації учнів, наближені до реальних і на оригінальних навчальних матеріалах

Слайд 72 Особистісна автентичність
Пов'язана з індивідуальними особливостями людини.
Людина знає, що

Особистісна автентичністьПов'язана з індивідуальними особливостями людини.Людина знає, що вона робить і

вона робить і навіщо, усвідомлює відповідальність за свої дії,

здатна зробити вибір, змінити свою поведінку, в тому числі й мовленнєву, залежно від ситуації

Слайд 73 Прагматична автентичність
До неї відносять
1) автентичність контексту, тобто адекватність,

Прагматична автентичністьДо неї відносять1) автентичність контексту, тобто адекватність, відповідність мовних і

відповідність мовних і мовленнєвих засобів ситуації
2) автентичність мети –

очікуваний результат мовленнєвої взаємодії
3) автентичність взаємодії – інтерактивна автентичність

Слайд 74 Автентичні матеріали
Це
А) мовні форми, типові для вираження

Автентичні матеріалиЦе А) мовні форми, типові для вираження певної комунікативної інтенції,

певної комунікативної інтенції,
Б) автентичні ситуації спілкування, вербальні та

невербальні засоби, характерні для носіїв виучуваної мови, а також
В) автентичні тексти

Слайд 75 Типи автентичних текстів
1) дидактизовані – підготовлені носіями мови

Типи автентичних текстів1) дидактизовані – підготовлені носіями мови з методичними цілями2)

з методичними цілями
2) напівавтентичні – адаптовані шляхом скорочення та

компіляції з метою реалізації завдань навчання
3) квазіавтентичні –з усуненням важких місць, які можуть виявитися недоступними для студентів
4) власне автентичні – оригінальні тексти, створені носієм мови для носіїв цієї ж мови

Слайд 76 Автентичні тексти формують Семіотичний простір спілкування
багаторівневе цілісне

Автентичні тексти формують Семіотичний простір спілкування багаторівневе цілісне утворення, яке відображає

утворення, яке відображає певний фрагмент дійсності за допомогою знакової

системи та є способом опредмечування «образу світу», наявного в мовній свідомості особистості

Слайд 77 Змістові аспекти автентичності навчальних текстів
1) культурологічна автентичність
2) інформативна

Змістові аспекти автентичності навчальних текстів1) культурологічна автентичність2) інформативна автентичність3) ситуативна автентичність4)

автентичність
3) ситуативна автентичність
4) автентичність національної ментальності
5) реактивна автентичність
6) автентичність

навчальних завдань до текстів:

Слайд 78 Культурологічна автентичність
Використання текстів, які формують уявлення про специфіку

Культурологічна автентичністьВикористання текстів, які формують уявлення про специфіку іноземної мови, особливості

іноземної мови, особливості побуту, традиції, звичаї носіїв мови тощо


Слайд 79 Інформативна автентичність

Використання текстів із значущою для студентів інформацією,

Інформативна автентичністьВикористання текстів із значущою для студентів інформацією, яка відповідає їхнім віковим особливостям та інтересам

яка відповідає їхнім віковим особливостям та інтересам


Слайд 80 Ситуативна автентичність

Передбачає природність ситуації, яка пропонується як навчальна,

Ситуативна автентичністьПередбачає природність ситуації, яка пропонується як навчальна, інтерес носіїв мови

інтерес носіїв мови до заявленої теми і природність її

обговорення

Слайд 81 Автентичність національної ментальності
Уможливлює розуміння доречності чи недоречності використання

Автентичність національної ментальностіУможливлює розуміння доречності чи недоречності використання тієї чи іншої мовної або мовленнєвої одиниці

тієї чи іншої мовної або мовленнєвої одиниці


Слайд 82 Реактивна автентичність

Навчальний текст має викликати у студентів автентичну

Реактивна автентичністьНавчальний текст має викликати у студентів автентичну емоційну, розумову та мовленнєву реакцію

емоційну, розумову та мовленнєву реакцію


Слайд 83 Автентичність навчальних завдань до текстів
Завдання мають стимулювати студентів

Автентичність навчальних завдань до текстівЗавдання мають стимулювати студентів до активної взаємодії

до активної взаємодії з текстом і містити природні проблеми,

які студентам необхідно розв'язати.

Слайд 84 4. Урахування індивідуальних пізнавальних стилів і навчальних стратегій

4. Урахування індивідуальних пізнавальних стилів і навчальних стратегій

Слайд 85 Епістемологічні стилі
Індивідуальні способи пізнавального ставлення людини до довкілля

Епістемологічні стиліІндивідуальні способи пізнавального ставлення людини до довкілля і до себе,

і до себе, що виявляються в особливостях індивідуальної «картини

світу»

Слайд 86 Базові способи мислення
1) емпіризм 2) раціоналізм
3) метафоризм

Базові способи мислення1) емпіризм 2) раціоналізм3) метафоризм



Три епістемологічні стилі

1) емпіричний – предметно-практичний досвід
2) раціоналістичний – логічні умовиводи, схеми, моделі
3) метафоричний – персоніфіковане сприйняття реальності


Слайд 87 Три епістемологічні стилі у відповідності до способів мислення
1)

Три епістемологічні стилі у відповідності до способів мислення1) емпіричний – базується

емпіричний – базується на предметно-практичному досвіді
2) раціоналістичний – базується

на логічних умовиводах і визначається понятійними схемами, моделями тощо
3) метафоричний – базується на різноманітності вражень і комбінуванні різноманітних галузей знань, інтуїції та персоніфікованого сприйняття реальності

Слайд 88 Способи пізнання (когніції) за М.М.Болдирєвим
1) чуттєвого сприйняття оточуючого

Способи пізнання (когніції) за М.М.Болдирєвим1) чуттєвого сприйняття оточуючого світу2) предметно-практичної діяльності

світу
2) предметно-практичної діяльності – в результаті дій і операцій
3)

експериментально-пізнавальної та теоретико-пізнавальної (наукової) діяльності
4) розумової діяльності – в результаті розмірковувань, умовиводів і висновків на основі розумових операцій з уже відомими концептами
5) вербального й невербального спілкування

Слайд 89 Пізнавальні стилі як поєднання епістемологічних стилів і способів

Пізнавальні стилі як поєднання епістемологічних стилів і способів пізнання1. Емпіричний –

пізнання
1. Емпіричний – предметно-практична діяльність
2. Раціоналістичний – розумова діяльність
3.

Емпірично-раціоналістичний – теоретико- і експериментально-пізнавальна діяльність
4. Метафоричний – чуттєве сприйняття дійсності

В основі лежить спілкування

Слайд 90 Пізнавальні стилі
Це особливий різновид інтелектуальних здібностей студентів, що

Пізнавальні стиліЦе особливий різновид інтелектуальних здібностей студентів, що впливають на їхні

впливають на їхні ментальні репрезентації
Ментальні репрезентації – фіксована форма

певним чином упорядкованих знань або та чи інша форма їхнього зберігання (фрейм, схема, скрипт тощо)

Слайд 91 Ментальні репрезентації будуються
Перший шлях – вербально – через

Ментальні репрезентації будуютьсяПерший шлях – вербально – через словесне позначенняДругий шлях

словесне позначення

Другий шлях – образно – через наочне враження

Форми

ментальної репрезентації: схеми, таблиці, словесний опис, метафора тощо

Слайд 92 Способи кодування інформації
1) візуальний – дозволяє використовувати нормативні

Способи кодування інформації1) візуальний – дозволяє використовувати нормативні образи (граматичні формули), 2) предметно-практичний3) чуттєво-сенсорний:

образи (граматичні формули),
2) предметно-практичний
3) чуттєво-сенсорний:


Слайд 93 Візуальний
Дозволяє використовувати нормативні образи (символічні граматичні формули –

ВізуальнийДозволяє використовувати нормативні образи (символічні граматичні формули – V-ing)Активно перетворювати наочний

V-ing)
Активно перетворювати наочний або розумовий образ виучуваного явища
Виводити знання

у ході індуктивного розміркування
Робити узагальнення дедуктивно
Самостійно створювати візуальні моделі об'єктів

Слайд 94 Предметно-практичний спосіб
Націлює на виконання практичних і лабораторних робіт,

Предметно-практичний спосібНацілює на виконання практичних і лабораторних робіт, які передбачають здійснення


які передбачають здійснення певних дій із навчальним матеріалом на

основі мовленнєвого зразка і формулювання правил або узагальнень на основі виконаних робіт;
Виконання практичних завдань відповідно до правила тощо

Слайд 95 Чуттєво-сенсорний спосіб
Уможливлює оперування навчальним матеріалом, який містить «чарівні»

Чуттєво-сенсорний спосібУможливлює оперування навчальним матеріалом, який містить «чарівні» ситуації, де студенти

ситуації, де студенти можуть використати свою фантазію та уяву
Зображення

навчального матеріалу за допомогою когнітивних метафор
Перетворення казкового формулювання матеріалу на наукове
Формулювання питань, які стимулюють студентів до емоційних оцінок матеріалу, що вивчається

Слайд 96 Стилі та стратегії навчання впливають на НАУЧУВАНІСТь

Це загальні

Стилі та стратегії навчання впливають на НАУЧУВАНІСТьЦе загальні здібності, які виражають

здібності, які виражають пізнавальну активність людини і здатність засвоювати

нові знання та складні форми діяльності

Слайд 97 Критерії научуваності
А) кількість дозованої допомоги з боку викладача
Б)

Критерії научуваностіА) кількість дозованої допомоги з боку викладачаБ) можливість перенесення засвоєних

можливість перенесення засвоєних знань чи способів дії на виконання

аналогічного завдання
В) швидкість засвоєння нового матеріалу
Г) здатність до узагальнення і абстрагування
Д) самостійність мислення
Є) гнучкість / інертність мислення
Ж) усвідомленість дій

Слайд 98 Основний критерій научуваності
Економічність мислення: нетривалість шляху в самостійному

Основний критерій научуваностіЕкономічність мислення: нетривалість шляху в самостійному виявленні та формулюванні

виявленні та формулюванні певних закономірностей у новому навчальному матеріалі

та під час його засвоєння

Слайд 99 Типи научуваності
Засновані на різних нейрофізіологічних механізмах і пов'язані

Типи научуваностіЗасновані на різних нейрофізіологічних механізмах і пов'язані з різними способами набуття знань.ЕкспліцитнаІмпліцитна

з різними способами набуття знань.

Експліцитна
Імпліцитна


Слайд 100 Експліцитна научуваність – навчання здійснюється на основі довільного,

Експліцитна научуваність – навчання здійснюється на основі довільного, свідомого контролю процесів

свідомого контролю процесів переробки інформації

Імпліцитна научуваність – навчання здійснюється

мимовільно, в умовах поступового накопичення інформації у ході засвоєння нової діяльності, тобто у процесі формування іншомовної компетенції

Слайд 101 5. Розвиток і розширення знаннєвого простору

5. Розвиток і розширення знаннєвого простору

Слайд 102 Знаннєвий простір (knowledge space)
Сукупність структур представлення знань –

Знаннєвий простір (knowledge space)Сукупність структур представлення знань – схем, фреймів, скриптів

схем, фреймів, скриптів тощо, пов'язаних між собою та орієнтованих

на підтримку функціонування когнітивної системи людини

Знаннєвий простір залежить від когнітивних здатностей особистості

Слайд 103 Когнітивна система
Система, яка дає можливість пізнавати людині своє

Когнітивна системаСистема, яка дає можливість пізнавати людині своє оточення й адаптуватися

оточення й адаптуватися до нього або змінювати його за

рахунок накопичених знань і набутих навичок
Компонентом свідомості людини та її загальної людської когніції, що має власні механізми і сфери дії та є результатом взаємодії певного набору модулів

Слайд 104 Ознаки когнітивної системи
Виразність – можливість бути вербалізованою
Ефективність –

Ознаки когнітивної системиВиразність – можливість бути вербалізованоюЕфективність – спрямованість на швидке

спрямованість на швидке та ефективне розв'язання практичних завдань
Алгоритмічність –

заснованість на алгоритмах
Засвоюваність – здатність людини до засвоєння алгоритмів у процесі навчання

Слайд 105 Дві когнітивні системи за Н. Хомським
Зберігання інформації (competence)
Реалізація

Дві когнітивні системи за Н. ХомськимЗберігання інформації (competence)Реалізація інформації (performance)Н.Хомський виділяє

інформації (performance)
Н.Хомський виділяє окремою когнітивною системою мовну здатність людини
Когнітивні

системи об'єднуються в інфраструктуру – архітектуру когніції

Слайд 106 Відмінності знання і пізнання
За критеріями процесу і результату
Пізнання

Відмінності знання і пізнанняЗа критеріями процесу і результатуПізнання – динамічна характеристика

– динамічна характеристика духовно-теоретичного засвоєння людиною умов її буття
Знання

– характеристика, яка фіксує результати цього засвоєння, готові для використання і розповсюдження. Знання розкриваються та реалізуються в контексті пізнання.

Слайд 107 Одиниці знання – це концепти різного рівня складності

Одиниці знання – це концепти різного рівня складності й абстракціїКонцепт –

й абстракції
Концепт – це оперативна змістова одиниця мислення, квант

структурованого знання
Концепт поєднує мовний і когнітивний досвід індивіда
У процесі розумової діяльності людина оперує й мислить концептами

Слайд 108 Концептуалізація відбувається під час членування потоку інформації на

Концептуалізація відбувається під час членування потоку інформації на одиниці, які виступають

одиниці, які виступають концептами та відношеннями між ними.
Це один

з найважливіших процесів пізнавальної діяльності людини, що полягає в осмисленні сприйнятої інформації та призводить до створення концептів, концептуальних структур і всієї концептуальної системи у свідомості людини.

Слайд 109 Категоризація
є головним способом надання дійсності, що сприймається, впорядкованого

Категоризаціяє головним способом надання дійсності, що сприймається, впорядкованого характеру, систематизації спостережень

характеру,
систематизації спостережень і бачення в них схожості одних

явищ у порівнянні з відмінностями інших


Слайд 110 Це процес формування та виокремлення самих категорій за

Це процес формування та виокремлення самих категорій за подібними їм аналогічними

подібними їм аналогічними сутностями ознак чи властивостей;
когнітивне розчленування

реальності, яке полягає в розподілі всього онтологічного простору на різноманітні категоріальні царини.

Слайд 111 У цьому просторі відбувається

Онтологізація знань – комплекс

У цьому просторі відбувається Онтологізація знань – комплекс когнітивних процедур ,

когнітивних процедур , які призводять до виведення знань у

модель світу

Слайд 112
Це структурування світу, акт віднесення слова або об'єкта

Це структурування світу, акт віднесення слова або об'єкта до тієї чи

до тієї чи іншої групи,
спосіб встановлення ієрархічних відношень

типу «клас – член класу»;


Слайд 113 результат когнітивної діяльності людини, підсумок класифікації оточуючого світу

результат когнітивної діяльності людини, підсумок класифікації оточуючого світу та вичленовування окремих

та
вичленовування окремих одиниць (таксонів) у створеній класифікації, коли

кінцевим підсумком зазначеної діяльності є формування особливої категорії, яка дозволяє побачити світ у головних атрибутах його буття та функціонування


Слайд 114 У процесі навчання ІМ студенти оволодівають МД, яка

У процесі навчання ІМ студенти оволодівають МД, яка вибудовується на основі

вибудовується на основі бази знань (знання коду, мовні знання

і позакодові, або екстраінгвістичні знання) як когнітивної бази комунікації – певним чином структурованої сукупності знань та уявлень, якими володіють усі представники певної лінгвокультурної спільноти

Слайд 115 Загальна база знань (її компоненти)
Мовні знання – володіння

Загальна база знань (її компоненти)Мовні знання – володіння лексикою, граматикою, фонетикоюПозамовні

лексикою, граматикою, фонетикою
Позамовні знання – дані про контекст і

ситуацію, а також про адресата
Фонові знання – дані про події, стани, дії, тобто знання про світ, об'єктивну реальність

Слайд 116 Фонові знання
Інформаційний фонд, спільний для того, хто говорить,

Фонові знанняІнформаційний фонд, спільний для того, хто говорить, і того, хто

і того, хто слухає, тобто загальний фонд знань про

світ.
Невербалізований фрагмент когнітивної системи, що взаємодіє у мовленнєвій діяльності з певним класом комунікативних одиниць
Відмінна ознака фонових знань – подібність, тотожність у свідомості обох комунікантів

Слайд 117 Типи фонових знань
Соціальні – те, що відомо про

Типи фонових знаньСоціальні – те, що відомо про тему висловлювання всім

тему висловлювання всім учасникам спілкування
Індивідуальні – те, що відомо

про тему висловлювання лише двом учасникам діалогу до початку їхнього спілкування
Колективні – те, що відомо всім членам певної соціальної, професійної та іншої сукупності людей до отримання певного повідомлення

Слайд 118 У широкому розумінні ЗНАННЯ є
Впорядковане накопичення інформації.
У процесі

У широкому розумінні ЗНАННЯ єВпорядковане накопичення інформації.У процесі навчання у свідомості

навчання у свідомості студентів постійно утворюються певні розумові конструкти

– концептуальні утворення, понятійні системи, або моделі, які складаються із символів, концептів, генералізацій тощо

Слайд 119 Три етапи навчального процесу
1. Отримання та розуміння знань

Три етапи навчального процесу1. Отримання та розуміння знань (як ознайомлення з

(як ознайомлення з новими явищами).
2. Розширення меж отриманого знання

(застосування знань студентами у нових умовах).
3. Відкриття нового знання (самостійний пошук студентів).

Слайд 120 Третій етап стимулює дослідний пошук і пізнавальну самостійність

Третій етап стимулює дослідний пошук і пізнавальну самостійність студентів - таку

студентів - таку якість особистості, що поєднує в собі

вміння набувати нові знання і творчо використовувати їх у різноманітних ситуаціях.

Слайд 121 Формування вторинної мовної особистості

Формування вторинної мовної особистості

Слайд 122 Вторинна мовна особистість, за Ю.М.Карауловим
це особистість, яка вивчає

Вторинна мовна особистість, за Ю.М.Карауловимце особистість, яка вивчає ІМ, пристосовується до

ІМ,
пристосовується до іншомовної культури,
набуває певних етнічних рис

іншої культури

Слайд 123 Мовна особистість передбачає розвиток
Вторинної мовної свідомості – вербально-семантичний

Мовна особистість передбачає розвитокВторинної мовної свідомості – вербально-семантичний рівень, володіння мовними

рівень, володіння мовними і мовленнєвими знаннями

Вторинної когнітивної свідомості –

результат розвитку мислення, когнітивно-тезаурусного рівня особистості


Слайд 124 Рівні мовної особистості
Вторинній мовній особистості притаманні три специфічних

Рівні мовної особистостіВторинній мовній особистості притаманні три специфічних рівні: лексикон,

рівні:
лексикон,
тезаурус
і

прагматикон.


Слайд 125 Лексикон – найнижчий – вербально-семантичний рівень
* володіння мовним

Лексикон – найнижчий – вербально-семантичний рівень* володіння мовним та мовленнєвим матеріалом

та мовленнєвим матеріалом – граматичним, лексичним, орфографічним, орфоепічним, а

також * сформованість певних мовних і мовленнєвих навичок і вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності

Слайд 126 Тезаурус – середній – лінгво-когнітивний рівень мовної особистості
передбачає

Тезаурус – середній – лінгво-когнітивний рівень мовної особистостіпередбачає володіння „національною картиною

володіння
„національною картиною світу” країни, мова якої вивчається,
системою

знань про країну, її культуру, звичаї, традиції, конвенційні засади, притаманні лінгвокультурній спільноті, в якій функціонує виучувана мова,
а також володіння нормами поведінки в інокультурному оточенні.


Слайд 127 Найвищий рівень мовної особистості – прагматикон
включає систему цілей,

Найвищий рівень мовної особистості – прагматиконвключає систему цілей, мотивів, настанов та

мотивів, настанов та діяльнісно-комунікативних потреб особистості, які керують і

спрямовують її навчально-трудову та соціальну діяльність.
Це – соціалізація особистості на вищому рівні пристосування до обох культур, до певних умов життя.
Вона може бути первинною та вторинною

Слайд 128 Зв’язок між комунікативними потребами особистості та рівнями мовної

Зв’язок між комунікативними потребами особистості та рівнями мовної особистості1 рівень (нульовий)

особистості
1 рівень (нульовий) – формування автоматизованих навичок мовлення
2 рівень

– проблема розгортання текстів висловлення відповідно до тем та семантичних полів
3 рівень – відповідність мовних засобів комунікативним умовам їх використання
Мовна особистість починається з 2 рівня


Слайд 129 Мовна особистість передбачає володіння двома картинами світу
Концептуальною /

Мовна особистість передбачає володіння двома картинами світуКонцептуальною / глобальною картиною світу

глобальною картиною світу носія мови

Мовною картиною світу носія мови

Мовна

особистість передбачає взаємопов'язаний розвиток комунікативної, соціокультурної та когнітивної сторін.

Слайд 130 На самостійне вивчення
Формування картини світу

На самостійне вивченняФормування картини світу

Слайд 131 Картина світу
У результаті взаємодії людини зі світом складаються

Картина світуУ результаті взаємодії людини зі світом складаються її уявлення про

її уявлення про світ;
формується певна модель світу, яку

у філософсько-лінгвістичній літературі називають картиною світу


Слайд 132 “Втілює в собі певний образ світу, який ніколи

“Втілює в собі певний образ світу, який ніколи не буває дзеркальним

не буває дзеркальним відображенням світу”;
це певне баченням і

конструювання світу відповідно до логіки світосприйняття

Слайд 133 Поняття картини світу виникло у фізиці на межі

Поняття картини світу виникло у фізиці на межі ХІХ-ХХ ст.Широко використовується

ХІХ-ХХ ст.
Широко використовується в гуманітарних науках.
відображення людиною світу є

не пасивним, а діяльнісним
ставлення людини до об'єктів не лише породжується цими об'єктами, а й здатне змінити його (через діяльність).



Слайд 134 Картина світу
результат активної взаємодії людини зі світом
відображення

Картина світурезультат активної взаємодії людини зі світом відображення у психіці людини

у психіці людини навколишньої дійсності, опосередкованої предметними значеннями і

відповідними когнітивними схемами, та підлягає свідомій рефлексії
упорядкована сукупність знань про дійсність, сформовану в суспільній (груповій, індивідуальній) свідомості


Слайд 135 Картина світу
утворюється в результаті двох процедур:
опредмечування, об'єктивування

Картина світу утворюється в результаті двох процедур:опредмечування, об'єктивування та осмислення образів

та осмислення образів світу, які лежать в основі життєдіяльності

людини;
утворення нових образів світу, що відбувається у процесі спеціальної систематичної рефлексії

Слайд 136 Розрізняють:
БЕЗПОСЕРЕДНя картину світу
ОПОСЕРЕДКОВАНа картину світу
Безпосередня

Розрізняють:БЕЗПОСЕРЕДНя картину світуОПОСЕРЕДКОВАНа картину світу Безпосередня КС формується в результаті прямого,

КС формується в результаті прямого,

безпосереднього пізнання й осмислення свідомістю навколишньої дійсності.
Опосередкована КС є результатом фіксації концептосфери вторинними знаковими системами, які матеріалізують, “озовнішнюють” (рос. овнешняют) наявну у свідомості безпосередню ККС. Це також мовна і художня картини світу.



Слайд 137 Вербалізована частина ККС отримала назву мовної картини світу

Вербалізована частина ККС отримала назву мовної картини світу (МКС).МКС складається з мовних структур (слів, словосполучень, речень).

(МКС).
МКС складається з мовних структур (слів, словосполучень, речень).


Слайд 138 Ознаки мовної картини світу
зумовлює комунікативну поведінку людини, її

Ознаки мовної картини світузумовлює комунікативну поведінку людини, її розуміння зовнішнього і

розуміння зовнішнього і внутрішнього світу;
відображає спосіб мовленнєво-розумової діяльності певної

епохи з її духовними та національними цінностями;
є знанням "про мову" (як семіотичну систему) і "знанням у мові" (експліковані у семантиці мовних знаків знання про світ);
суб'єктивна, оскільки вона фіксує сприйняття, осмислення й розуміння світу певним етносом на етапі формування;
зберігає та відтворює буденне структурування навколишнього світу і забезпечує відповідність мовного мислення носіїв певної мови тим категоріям, які традиційно склалися;


Слайд 139 задає норми поведінки людини у світі;
визначає ставлення

задає норми поведінки людини у світі; визначає ставлення людини (чи соціальної

людини (чи соціальної групи) до суспільних подій, явищ та

суб'єктів і формує ставлення до них;
експлікує різні картини світу людини і відображає загальну КС;
може використовуватися як "скарбниця" лінгвістичного матеріалу для ілюстрації певних рис національного характеру та як джерело знань про національний характер і менталітет .


Слайд 140 Мовна картина світу створюється
номінативними засобами мови - лексемами,

Мовна картина світу створюєтьсяномінативними засобами мови - лексемами, стійкими номінаціями, фразеологізмами,

стійкими номінаціями, фразеологізмами, які фіксують ту чи іншу класифікацію

об'єктів національної дійсності, а також значною відсутністю номінативних одиниць;
функціональними засобами мови - добором лексики та фразеології для спілкування, складом комунікативно-релевантних засобів спілкування народу на фоні всього корпусу одиниць мовної системи;
образними засобами мови - національно-специфічною образністю мови, метафорикою, напрямами розвитку переносних значень, внутрішньою формою мовних одиниць;
фоносемантикою мови (значення звукової форми лексичних одиниць).

Слайд 141 У свідомості людини об'єднуються три картини / моделі

У свідомості людини об'єднуються три картини / моделі світу:генетико-біологічна (базується на

світу:
генетико-біологічна (базується на наочно-дієвому мисленні);
мовна (грунтується

на конкретно-образному мисленні);
наукова (в основі якої лежить наукова мова), що означає, що у свідомості людини взаємодіють концептуальна, мовна та наукова картини світу.


Слайд 142 Наукова картина світу
сукупність наукових знань про

Наукова картина світу сукупність наукових знань про світ, вироблених усіма окремими

світ, вироблених усіма окремими науками на певному етапі розвитку

людського суспільства;
відображення колективних знань про світ, що включають природу, суспільство та людину як суспільне створіння.

Слайд 143 Картина світу людини:
концептуальна
національна

Картина світу людини:концептуальна  національна   мовна    наукова картини світу

мовна

наукова картини світу

Слайд 144 Формування КС є когнітивною діяльністю.
Її розглядають як

Формування КС є когнітивною діяльністю. Її розглядають як певний когнітивний процес

певний когнітивний процес встановлення когнітивної значущості й інформативності мовного

вираження, тобто тексту.
Когнітивна діяльність передбачає розуміння і встановлення смислу.
Когнітивна діяльність як складова частина свідомості людини (іншими складовими с компетенція, конкретні знання тощо) розгортається у певному культурному контексті.


Слайд 145 За структурою когнітивна діяльність
утворюється взаємодією трьох етапів:

За структурою когнітивна діяльність утворюється взаємодією трьох етапів: набуттяінкорпорації оперування інформацією

набуття
інкорпорації
оперування інформацією


Слайд 146 Набуття - відбувається сприйняття вхідної інформації та попереднє

Набуття - відбувається сприйняття вхідної інформації та попереднє розуміння сприйнятого матеріалу

розуміння сприйнятого матеріалу
Інкорпорація осмислюється набутий досвід і "вбудовується"

у внутрішній світ індивіда, утворюючи різноманітні форми репрезентації.
Оперування здійснюється побудова дії, або діяльності індивіда з повною чи частковою об'єктивацією особистого досвіду

Слайд 147 Метою формування КС (зокрема, ККС і МКС) у

Метою формування КС (зокрема, ККС і МКС) у студентів ВНЗ є

студентів ВНЗ є створення відповідної моделі в їхній свідомості,

яка, власне,є моделлю акультурації - певною абстрактною схемою, спрямованою на підготовку людини до успішної адаптації у чужій культурі, для чого необхідне переорієнтування мислення та набуття нових комунікативних навичок і вмінь

Слайд 149 Розвиток множинного інтелекту
Логіко-математичний тип інтелекту – означає здатність

Розвиток множинного інтелектуЛогіко-математичний тип інтелекту – означає здатність оперувати цифрами, логічно

оперувати цифрами, логічно мислити та розв’язувати проблеми.
Вербально-лінгвістичний тип

– добре словесно оформлюють думку, передають словами події, відчуття.
Візуальний / просторовий – здібності добре уявляти сцени, події, картини. Це – художники.
Кінестетичний – вміння використовувати рухи тіла для самовираження. Це – спортсмени, танцюристи.


  • Имя файла: metodika-prepodavaniya-angl-yazyka-v-vuzah.pptx
  • Количество просмотров: 182
  • Количество скачиваний: 0